3. Проектування нового продукту

3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості

Поява нового товару у виробництві й на ринку є, як правило, результатом цілеспрямованої інноваційної діяльності, головне завдання якої полягає у створенні й поширенні інновацій. Поняття «інновації» відноситься до широкого кола нововведень у різних сферах виробництва та обігу товарів: новим продуктам або послугам, способам їхнього виробництва, нововведенням в організаційній, фінансовій або сервісній сферах, будь-яким удосконаленням, що забезпечують економію витрат або створюють умови для такої економії. Найважливішою ознакою інновацій у ринкових умовах є поліпшення споживчих властивостей нового товару з метою забезпечення і підтримки на високому рівні конкурентоздатності підприємства. Під інноваціями розуміється кінцевий результат інноваційної діяльності у вигляді нового або вдосконаленого продукту, реалізованого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності. Інновація вважається здійсненою, якщо інноваційний продукт освоєний у виробничому процесі або впроваджений на ринок. У практиці функціонування організацій у різних областях виробництва, постачання, збуту та управлінської діяльності здійснюється велика різноманітність інновацій. Їхня типологія наведена на рис. 3.1. Принципове значення для змісту інноваційного процесу має предметна область інноваційної діяльності. Відповідно до цієї ознаки прийнято розрізняти інновації, пов'язані з розвитком:

• продуктів,

• технологій,

• елементів систем керування,

• сировини й матеріалів,

• ринків реалізації продукції й послуг.

Продуктові інновації, що передбачають створення нових або вдосконалення продуктів, що випускають, являють собою тип інновацій найпоширеніший і важливий для забезпечення конкурентоздатності виробничого підприємства.

Створення нових продуктів, які володіють високими технічними, споживчими та економічними параметрами, являє собою досить складний процес, що вимагає значних витрат часу й ресурсів, залучення великого числа як зовнішніх, так і внутрішніх виконавців, найтіснішим чином пов’язаний з усіма іншими сферами діяльності підприємства. На рис. 3.2 представлена структура типового інноваційного процесу створення нового продукту. Можна виділити три основні фази інноваційного процесу:

• дослідницька фаза або формування концепції продукту;

• проектування нового продукту;

• освоєння виробництва нового продукту й просування його на ринок.

На першій фазі — фазі формування концепції продукту проводиться комплексний аналіз економічної й науково-технічної інформації про можливий попит на нову продукцію, ситуації на ринках, конкурентних позиціях інших виробників, наукових і технічних можливостях й обмеженнях у розвитку продукту, економічному і науково-технічному потенціалі підприємства. Основними інструментами такого аналітичного дослідження виступають інструменти й методи інноваційного маркетингу в сполученні з методами науково-технічного прогнозування. Результатом першої фази інноваційного циклу повинен стати висновок про економічну доцільність, технічну можливість й основні параметри нового продукту. Сукупність цих висновків прийнято називати концепцією продукту.