7.10. Функції та типи запасів

Запаси виконують три найважливіших функції, підвищуючи гнучкість і надійність керування організацією: 1) функцію нагромадження; 2) функцію захисту від зміни цін і інфляції; 3) функцію керування витратами. Перша функція запасів і їхня головна функція) - це нагромадження ресурсів й їхній розподіл з метою підвищення надійності й синхронізації руху і перетворення матеріальних потоків в організації (на підприємстві). Виробничий процес на підприємстві можна розглядати як цілеспрямований рух і перетворення матеріальних потоків, починаючи з одержання підприємством вихідних матеріалів і компонентів продукції й кінчаючи випуском готових виробів. Найважливіший принцип і ціль виробничого (операційного) менеджменту при організації руху потоків - забезпечення їхньої безперервності. Однак буває практично неможливо організувати повністю безперервний виробничий цикл на підприємстві, на 100% погодити між собою виробничі ланки, зовнішні поставки синхронізувати з ходом виробництва.

Таким чином, запаси і заділи незавершеного виробництва виникають на різних ділянках руху як слідство порушення безперервності матеріальних потоків. В остаточному підсумку ступінь безперервності потоків визначається якістю організації і планування процесів у системах, що оперують, інакше кажучи, рівнем виробничого менеджменту. Нагромадження запасів дозволяє також підвищити стабільність роботи підприємства за рахунок повної або часткової ліквідації негативних наслідків дії несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів: коливань попиту, несумлінності постачальників, внутрішніх збоїв системи по організаційно-технічних причинах, затримок у шляху транспорту, страйків і ін.

По-перше, наявність запасів готової продукції підвищує рівень споживчого сервісу. Вимоги клієнтів підприємства в реальних умовах рідко можуть бути задоволені, якщо в наявності немає необхідного запасу продукції. Наприклад, якщо попит на продукти виробництва високий тільки влітку, фірма може в зимовий період зниженого попиту створити запас, достатній для того, щоб задовольнити високий літній попит. Або якщо попит перетерплює істотні коливання, то згладити їхній негативний вплив на організацію поставок продукції клієнтам простіше всього шляхом створення відповідного запасу. По-друге, нагромадження ресурсів на вході системи, що оперує, дозволяє уникнути простоїв, тобто неефективного використання обладнання та живої праці, а також втрат, викликаних наступним недовиробленням товарів. Звичайно якщо постачальники фірми організують поставки нерегулярно, то розумно, поки відносини з ними не врегульовані, накопичувати запаси вхідних матеріалів, щоб відгородити себе від неритмічної роботи постачальників, транспорту і т.п. По-третє, процеси, що протікають усередині підприємства, також можуть мати відхилення, бути несинхронними, розрізнятися характером виробництва і споживання ресурсів і т.д. У таких випадках між взаємозалежними процесами (підрозділами) виникають заділи незавершеного виробництва, що грають роль буфера, що забезпечує їх нормальну спільну роботу.

Друга функція запасів — захист від інфляції і коливань цін, тобто збереження грошових ресурсів організації (підприємства). Розміщаючи вільні наявні кошти в банку, підприємство може зберегти їх і одержати великий дохід. З іншого боку, цінність запасу може рости швидше, ніж гроші, поміщені в банк. Таким чином, запаси можуть розглядатися як інвестиції для використання в майбутньому або перепродажу (спекулятивні запаси). Ухвалюючи рішення щодо створенні подібних запасів, необхідно ретельно оцінювати витрати і ризики зберігання.

Третя функція запасів — керування витратами, які тісно пов'язані з розміром партій, що замовляють для поповнення запасів. Із запасами зв'язана можливість прямого впливу на рівень витрат організації (підприємства). Суть у тім, що в процесі керування запасами вирішуються два основних питання: який повинна бути величина партії ресурсу, що замовляє для поповнення запасу, і коли необхідно робити таке замовлення. А більшість постачальників пропонують знижки при великому замовлянні партій, що, у певні періоди влаштовують розпродажу. Транспортні компанії також надають знижку при перевезеннях більших обсягів вантажів. Таким чином, разова закупівля більших кількостей ресурсів у певний час може, власне кажучи, знизити витрати виробництва.

Можливість поповнювати запас партіями оптимального розміру - це фактор економії коштів, що діє як поза, так і усередині підприємства. Дійсно, підприємство або будь-який його підрозділ може працювати без переналагодження «на склад» набагато довше, ніж якби воно постійно реагувало на зміни зовнішнього або внутрішнього попиту. Таким чином, запаси і заділи незавершеного виробництва дозволяють одержати економію на масштабі виробництва.

Відповідно до виконуваних функцій запаси, що перебувають на зберіганні, і заділи незавершеного виробництва можуть бути розділені на три групи - страхові, оборотні і спекулятивні. Страхові запаси покликані убезпечити підприємство від впливу різних несприятливих факторів, таких, як підвищення цін на ресурси, зриви поставок і т.д. Звичайно вони створюються на вході в систему.Резервні запаси як різновид страхових створюються на випадок різких відхилень інтенсивності надходження або споживання ресурсу звичайно по ходу виробничого процесу або на виході із системи.Сезонні запаси як різновид резервних створюються у випадках наявності сезонних коливань надходження ресурсів або попиту на готову продукцію.Оборотні заділи виникають внаслідок несинхронної роботи суміжних ланок логістичного ланцюга, різного характеру надходження, і споживання ресурсів (наприклад, прихід партією, а витрата поштучний) і т.д. Ці заділи ще можна назвати поточними.Спекулятивні запаси здобуваються з метою подальшого перепродажу при підвищенні цін на ресурс і служать для збереження та збільшення коштів організації. Крім перерахованих вище запасів (заділів), що перебувають на зберіганні, можна назвати ще два види заділів:транспортний – це предмети, які перебувають у процесі транспортування, і тому практично недоступні для роботи з ними;технологічний (цикловий) складений із предметів, що перебувають у процесі перетворення (обробки), і, по суті, що не є запасом.

Контрольні питання й завдання

1. Який зміст і завдання стратегії розміщення?

2. Який економічний зміст проблеми розміщення?

3. Що являє собою проблема розміщення з операційної точки зору?

4. Які завдання розміщення виникають у різних областях операційної діяльності компаній?

5. Які фактори необхідно враховувати при ухваленні рішення про розміщення?

6. Чим розрізняється підхід до ухвалення рішення про розміщення в сфері матеріального виробництва й у сфері сервісу?

7. Що розуміється під виробничою структурою підприємства?

8. Яка виробнича структура підприємства з повним технологічним циклом?

9. Який склад основних цехів підприємства?

10. Який склад допоміжних цехів підприємства?

11. Який склад обслуговуючих господарств підприємства?

12. Чим визначається виробнича структура підприємства?

13. Які основні принципи раціонального розміщення виробничих підрозділів підприємства?

14. Перелічіть форми спеціалізації і організації підрозділів підприємства?

15. Яка виробнича структура цехів і ділянок підприємства?

16. Дайте повну характеристику предметно-предметно-замкнутих ділянок, укажіть їхні переваги й недоліки, області застосування.

17. Приведіть класифікацію потокових ліній і дайте повну характеристику кожного виду.

18. Які є функції запасів?

19. На які три групи можуть бути розділені заділи незавершеного виробництва?