- •Міністерстово освіти і науки україни
- •1. Методологічні основи виробничого менеджменту
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета та завдання виробничого менеджменту
- •1.2. Коротка історія розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція Предмети праці Оперуюча система Жива праця Послуги
- •1.4. Менеджмент, як системний процес формування управлінських рішень
- •2.Формування базисних стратегій продукту
- •2.1. Життєвий цикл продукту та особливості виробничого менеджменту по його стадіях
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.3. Формування продуктової програми підприємства
- •3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Конструювання нового продукту
- •3.3. Конструкторська підготовка виробництва нового продукту
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процессами
- •4.Типи виробничих процесів
- •4.1. Виробничий процес та його структура
- •4.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •4.3. Типи процесів і типи виробництва
- •4.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •4.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •5.Виробничий цикл
- •5.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •5.2. Норма часу на операцію
- •5.3. Операційний цикл
- •5.4. Технологічний цикл
- •6. Виробнича потужність
- •6.1. Обсяг виробництва та виробнича потужність
- •6.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •6.3. Планування виробничої потужності
- •6.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7. Розміщення та організація виробниЧої структуРи підприємства. ВиробнИче планування та керування запасами
- •7.1. Вибір розміщення підприємства
- •7.2. Виробнича структура підприємства та її елементи
- •7.3. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •7.4. Форми спеціалізаці підрозділів підприємства
- •7.5. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •7.6 Організація виробництва непотоковими методами
- •7.7. Організація виробництва потоковими методами
- •7.8. Планування і прогнозування, рівні планування
- •7.9. Завдання створення виробничих запасів
- •7.10. Функції та типи запасів
- •8. Технічне обслуговування виробництва
- •8.1. Інструментальне господарство підприємства
- •8.2. Ремонтне господарство підприємства
- •8.3. Енергетичне господарство підприємства
- •8.4. Організація транспортного господарства підприємства
- •8.5. Організація складського господарства підприємства
- •9. Стратегія якості продукції
- •9.1. Визначення якості продукції
- •9.2. Концепція загального управління якістю
- •9.3. Міжнародні стандарти якості
- •Література Основная литература
- •Дополнительная литература
8.2. Ремонтне господарство підприємства
Технічне обслуговування й ремонт устаткування на підприємстві здійснює ремонтне господарство.
Призначення й склад ремонтного господарства. Призначення ремонтного господарства підприємства – своєчасне й у повному обсязі задоволення потреб виробничих підрозділів підприємства в технічному обслуговуванні та ремонті встаткування з мінімальними витратами. Виробничі підрозділи підприємства, що беруть участь у випуску продукції, використовують різноманітне технологічне встаткування. У процесі експлуатації встаткування піддається фізичному зношуванню, через що знижуються його точність, продуктивність й інші характеристики. Це може стати причиною зниження якості продукції, погіршення техніко-експлуатаційних характеристик устаткування та техніко-економічних показників виробництва. Для компенсації зношування та підтримки встаткування в працездатному стані на необхідному рівні необхідно вчасно заміняти частини, що зносилися, устаткування, відновлювати їхні первісні властивості й розміри, проводити регулювання і настроювання окремих агрегатів, виконувати інші види робіт з технічного обслуговування й ремонту встаткування. Оскільки на підприємстві багато різноманітного технологічного встаткування, виникає потреба в систематичному виконанні великого обсягу ремонтно-профілактичних робіт чинностями спеціалізованих підрозділів. Такі спеціалізовані підрозділи на підприємстві поєднуються в єдине ремонтне господарство.
До складу ремонтного господарства підприємства входять загальнозаводські й цехові ремонтні підрозділи, що забезпечують ремонт й обслуговування технологічного встаткування: ремонтно-механічний цех, безпосередньо підлеглий головному механікові підприємства, іцехові ремонтні бази, що перебувають у веденні механіків цехів. До загальнозаводського ремонтного господарства ставляться також мастильне й емульсійне господарство, склади встаткування й запчастин. Координацію діяльності по технічному обслуговуванню й ремонту встаткування на підприємстві виконуєвідділ головного механіка. До складу ремонтного господарства великих промислових підприємств можуть також входити ремонтно-будівельний цех, що виконує ремонт будинків і споруджень на території підприємства, підлеглий відділу капітального будівництва,електроремонтний цех, що виконує ремонт енергоустаткування й підлеглий головному енергетикові. Основні функції ремонтного господарства:
• паспортизація й атестація встаткування;
• розробка технологічних процесів ремонту і їхнього оснащення;
• організація та планування технічного обслуговування і ремонту встаткування, робота ремонтного персоналу;
• виконання робіт з технічного обслуговування й ремонту, модернізації встаткування.
Ремонтне господарство підприємства виконує технічне обслуговування та ремонт устаткування. Ціль технічного обслуговування та ремонту встаткування є підтримка його в постійній працездатності. Досягнення цієї мети найбільш економічним способом припускає мінімізацію загальних витрат внаслідок виходу з ладу встаткування й на підтримку його в робочому стані. У технічному обслуговуванні можливі два різних підходи: реагування на факт поломки й запобігання факту поломки. Коли за умовами виробництва допустимо кожної з них, рішення приймається на основі критерію мінімуму загальних витрат: з одного боку, витрат від простоїв під час аварійних (непланових) ремонтів й їхньої вартості, з іншого боку – витрат від простоїв під час профілактичних (планових) ремонтів й їхньої вартості, на одних технічно обґрунтованих довготермінових тимчасових інтервалах (звичайно порівнянних з терміном служби встаткування).
У більшості випадків зупинка виробництва через відмову встаткування не припустиме або вкрай не бажана. Тому у виробництві переважає профілактичний підхід, націлений на запобігання фактів відмови встаткування внаслідок технічних несправностей. На практиці часто виявляється технічно неможливо й економічно не доцільно забезпечити повну безвідмовність роботи встаткування за рахунок заходів профілактичного характеру, тому вони доповнюються мірами, що передбачаються на випадок відмови (аварійного виходу з ладу). При високій організації системи профілактичного обслуговування ймовірність відмови встаткування різко скорочується, можливі дрібні несправності можуть усуватися в поточному порядку. При цьому забезпечується баланс між витратами на профілактику відмов і втратами внаслідок відмов. Практичною реалізацією такого підходу є системапланово-попереджувального ремонту (ППР) устаткування.
Система планово-попереджувального ремонту встаткування. Планово-попереджувальна форма організації ремонту технологічного встаткування в усьому світі визнана найбільш ефективнішою і знайшла найбільше поширення. Розробка системи планово-попереджувального ремонту встаткування почата в СРСР в 1923 р. У наш час різні варіанти системи ППР є основою організації технічного обслуговування й ремонту встаткування на підприємствах більшості галузей сфери матеріального виробництва й сервісу.
Система планово-попереджувального ремонту встаткування– це сукупність запланованих організаційних і технічних заходів щодо догляду, нагляду за встаткуванням, його обслуговуванню й ремонту. Ціль цих заходів - запобігання прогресивно наростаючого зношування, попередження аварій і підтримка встаткування в постійній готовності до роботи. Система ППР припускає проведення профілактичних заходів щодо технічного обслуговування і планового ремонту встаткування через певне число годин його роботи, при цьому чергування та періодичність заходів визначаються особливостями встаткування й умовами його експлуатації.
Система ППР включає технічне обслуговування і плановий ремонт устаткування. Технічне обслуговування– це комплекс операцій по підтримці працездатності встаткування при використанні його по призначенню, при зберіганні й транспортуванні. Технічне обслуговування включає поточне міжремонтне обслуговування і періодичні профілактичні ремонтні операції.Поточне міжремонтне обслуговування укладається в повсякденному спостереженні за станом устаткування й дотриманні правил його експлуатації, своєчасному регулюванні механізмів і усуненні виникаючих дрібних несправностей. Ці роботи виконуються основними робітниками й черговим ремонтним персоналом (слюсарями, мастильниками, електриками), зазвичай, без простою встаткування.Періодичні профілактичні ремонтні операції регламентовані, і виконуються ремонтним персоналом за заздалегідь розробленим графіком без простою встаткування. До числа таких операцій відносяться огляди, проведені для виявлення дефектів, що підлягають усуненню негайно, або при найближчому плановому ремонті; промивання й зміна масла, передбачені для встаткування із централізованої й картерної системою змащення; перевірка точності, виконання персоналом відділів і головним механіком технічного контролю.
Плановийремонтвключає поточний ремонт і капітальний ремонт.Поточнийремонтпроводиться в процесі експлуатації встаткування з метою забезпечення його працездатності до чергового планового ремонту (наступного поточного або капітального). Поточний ремонт складається в заміні або відновленні окремих частин (деталей, складальних одиниць) устаткування й виконанні регулювання його механізмів.Капітальнийремонтпроводиться з метою відновлення повного або близького до повного ресурсу встаткування (точності, потужності, продуктивності). Капітальний ремонт, як правило, вимагає проведення ремонтних робіт у стаціонарних умовах і застосування спеціальних коштів технологічного оснащення. Тому, звичайно, потрібне зняття встаткування з фундаменту на місці експлуатації і його доставка в спеціалізований підрозділ, де проводиться капітальний ремонт. При капітальному ремонті провадиться повне розбирання встаткування з перевіркою всіх його частин, заміною й відновленням всіх зношених деталей, вивіркою координат і т.д.