Тема: Принципи комерційної діяльності та їх характеристика
План
1. Принципи комерційної діяльності та їх характеристика
Література:
1. Комерційна діяльність: Підручник/ За ред. проф. В.В. Апопія. – К 63 Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 5580с.
Ключові
терміни
Принципи комерційної діяльності, принцип економічної свободи, конкурентоспроможність, адаптивність
1.
Принципи комерційної діяльності та їх
характеристика
Принципи — це вихідні положення, основні правила, які відображають природу комерційної діяльності й визначають особливості її організації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є пріоритетними в організації взаємодії й побудови взаємовідносин суб'єктів ринку.
Можна виділити такі основні принципи комерційної діяльності: економічна свобода, конкурентоспроможність, адаптивність, ризикованість, ефективність.
Принцип економічної свободи означає, що суб'єкти комерційної діяльності вільні у виборі об'єктів, форм і методів взаємодії, самостійно визначають масштаби й умови здійснення комерційних операцій, характер взаємовідносин, міру відповідальності. Реалізація цього принципу можлива лише в умовах ринкових відносин, коли відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу продукції, фіксовані ціни.
Створення умов і стимулів дії цього принципу у вітчизняній економіці дозволяє значно розширити й активізувати комерційну діяльність, прискорити та оптимізувати процес товарно-грошового обігу в народному господарстві.
Суть другого принципу — конкурентоспроможності — полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умовах монопольної конкуренції, тобто коли на ринку є багато продавців з ідентичним асортиментом товарів. Зрозуміло, що на такому ринку посилюється конкурентна боротьба. Продавці досягають конкурентних переваг методами як цінової конкуренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової — оптимізацією асортименту, впровадженням активних методів продажу, продовженням робочого часу, підвищенням рівня культури торгівлі.
Треба наголосити, що комерційна діяльність не тільки розвивається в конкурентних умовах. Вона сама формує конкурентне середовище, активізує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і послуг.
Реалізація принципу конкуренції вдосконалює і динамізує комерційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює вимоги до якості й цінності товару.
Адаптивність як принцип комерційної діяльності — це спроможність її механізму пристосовуватися до ринкових умов, які постійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методів комерційної діяльності, адекватних до ринкового середовища і кон'юнктурної ситуації.
Обов'язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація регулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управління, формування зв'язків, регулювання відносин безпосередньо суб'єктами ринку.
Принцип адаптивності надає комерційній діяльності безперервності, постійності, що надзвичайно важливо для сталого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме порушення принципу адаптивності може призвести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон'юнктурних ситуаціях або до "паралічу" фази обміну на перехідних етапах.
Невід'ємним принципом комерційної діяльності є ризикованість, адже комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:
випадковий характер подій;
зміна кон'юнктури ринку;
недосконалість системи економічного і правового регулювання;
нецивілізованість відносин.
Унаслідок цього комерційні суб'єкти постійно перебувають під загрозою зазнавання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання неочікуваного прибутку.
Оскільки комерційну діяльність неможливо здійснити без ризику, то зусилля комерційного апарату повинні бути спрямовані на його мінімізацію. Це досягається через прийняття обґрунтованих, оптимальних комерційних рішень, передавання ризику, страхування та ін.
Особливо варто зазначити те, що намагання уникнути ризику в комерційній діяльності невиправдані. По-перше, запобігання одного ризику може спричинити виникнення іншого, ще небезпечнішого. Наприклад, відмова від закупівлі ризикованого товару сезонного виробництва може призвести до ризику дефіциту в міжсезонний період. По-друге, потенційно високі прибуткові операції, як правило, перебувають у зоні підвищеного комерційного ризику. По-третє, відмова від ризику поглиблює пасивність, консерватизм, застій у комерційній діяльності.
Ефективність як принцип комерційної діяльності пов'язана, власне, з метою отримання прибутку. Однак суть цього принципу значно глибша. Річ у тім, що комерційна діяльність має багатоцільовий характер. Крім - тримання прибутку, вона передбачає збільшення обсягів купівлі-продажу, прискорення обігу товарів, засвоєння і закріплення на конкретних ринках, формування іміджу фірми та ін.
Отже, до змісту цього принципу треба підходити комплексно. На одних етапах комерційні суб'єкти намагаються підпорядкувати комерційну діяльність досягненню кількісних економічних результатів (збільшенню товарообігу, зниженню витрат, зниженню запасів), на інших — отриманню ефекту соціального, економічного, психологічного. Але здебільшого тинкові суб'єкти налаштовані на отримання прибутку.
Реалізація принципу ефективності залежить від багатьох факторів: від кваліфікації комерційного апарату, форм і методів господарювання, системи податків, доступності кредитів, величини цін і тарифів.