3.Вимоги до організації роздрібної торговельної мережі.

В ході формування мережі роздрібних торговців ринкового типу у вітчизняній галузі роздрібної торгівлі підвищується значення вимог до її організації, які є базовими як для розвинутих, так і для пострадянських країн. До основних із них належать:

• максимальне наближення до покупців;

• оптимальна забезпеченість споживачів мережею;

• дотримання раціональних типів і видів спеціалізації;

• забезпечення рентабельності роботи.

Підпорядкованість торговельної мережі вимозі максимального наближення до покупців безпосередньо випливає із суті й головного завдання роздрібної торгівлі — максимально повного забезпечення потреб споживачів. При цьому наближення до споживачів є взаємною потребою як роздрібних торговців, оскільки дозволяє планомірно організовувати процес реалізації, так і покупців, бо скорочує затрати їх часу на здійснення купівель. Наближення роздрібних продавців до покупців у сучасних умовах зростає не тільки за рахунок подрібнення торговельної мережі, але й унаслідок використання нових комп'ютерно-комунікаційних і збутово-реалізаційних технологій.

Вимога оптимальної забезпеченості споживачів мережею роздрібних торговців визначається такими факторами:

• склад і чисельність, спеціалізація і характер зайнятості населення;

• щільність і складений тип розселення мешканців за територією;

• відповідність типів і достатність кількості роздрібних торговців контингенту обслуговування.

Додержання раціональних типів і видів спеціалізації в сучасних умовах забезпечується не тільки зрослою міжвидовою і внутрішньовидовою конкуренцією в галузі роздрібної торгівлі, але й необхідністю уніфікації будівництва та експлуатації об'єктів торговельного обслуговування, раціоналізації й індустріалізації торговельно-технологічних процесів у торговельній мережі та потребою неухильного підвищення рівня обслуговування споживачів.

Забезпечення рентабельності роботи роздрібних торговців є загальною вимогою функціонування будь-яких суб'єктів комерційної діяльності в ринкових умовах і потребує постійної оцінки динаміки споживчого ринку, правильного вибору спеціалізації з урахуванням рентабельності окремих груп торговельного асортименту, урахування реальних доходів населення і його купівельних фондів.

Питання для самоконтролю

1. Поняття та суб’єкти роздрібної торговельної мережі.

2. Принципи організації роздрібної торговельної мережі.

3. Вимоги до організації роздрібної торговельної мережі.

Тема5.2.: Типи роздрібних торговців.

План

1. Поняття типу роздрібних торговців.

2. Типізація роздрібних торговців.

3. Спеціалізація роздрібних торговців.

4. Поняття роздрібної торговельної мережі.

5. Поняття формату роздрібного торговця.

Література:

1. Комерційна діяльність: Підручник/ За ред. проф. В.В. Апопія. – К 63 Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 580с.

Ключові терміни

Роздрібний торговець, типи роздрібних торговців,гіпермаркет, універмаг, універсам ( супермаркет), міні-маркет, торговельний центр, комісійний магазин, дискаунт, торговельна мережа

1. Поняття типу роздрібних торговців

В організації роздрібної торгівлі суттєвого значення набуває визначення різновиду, або типу, вітчизняного роздрібного торговця з числа всіх, що функціонують на споживчому ринку. З цією метою застосовують цілісну класифікацію суб'єктів роздрібного ринку за низкою комерційних, організаційних або технологічних ознак.

Під типом роздрібного торговця розуміють характерний аналог, зразок торговельного підприємства або одиниці, виділений за ознаками капітальності і параметрів споруди даного суб'єкта торгівлі, а також основної його спеціалізацій Вид і параметри споруди, в якій розташовується роздрібний торговець та його провідна спеціалізація, завжди тісно пов'язані і взаємно обумовлюють одне одного: неможливо організувати універмаг у приміщенні павільйонного типу, як і нераціональним є, скажімо, використання великих торговельних площ для організації дрібнороздрібної торгівлі.

Тип роздрібного торговця являє собою такий різновид торговельного підприємства або одиниці, який характеризується сукупністю організаційних і технологічних ознак: місцем розташування, товарною спеціалізацією, розміром торговельної площі, характером процесу обслуговування, номенклатурою послуг, типовим набором торгово-технологічного устаткування, формами продажу товарів.