6.Роль електронної комерції у сучасному бізнесі

Для створення системи електронної комерції спершу слід з'ясувати, яку з ланок торговельного ланцюжка займає певна компанія, яку частину своїх бізнес-процесів вона хотіла б перевести в електронну форму і які саме сфери діяльності можна оптимізувати, використовуючи Internet-технології.

Система електронної комерції (торговельна Internet-система (TIC), Internet-крамниця) — форма відображення у Web-вигляді прайс-листа, комори, системи замовлень торговельної компанії, фірми-виробника тощо, яка забезпечує дієвий зв'язок віртуального світу з реальним, внутрішнім життям цієї установи.

Важливе значення має логічна система виробничо-комерційних відносин, коли компанії будують бізнес у здоровій і «прозорій» економіці, прагнучи до прибутку і стабільності. І цей «прозорий» оф-лайновий бізнес природним шляхом стає основою для он-лайнового.

Оф-лайновий бізнес — бізнес, який здійснюється у традиційній формі без використання можливостей глобальних інформаційних мереж.

Он-лайновий бізнес — бізнес, який здійснюється з використанням апаратних і програмних можливостей глобальної комп'ютерної мережі Internet.

Виробничі та комерційні відносини часто з різних причин побудовані «нелогічно». Тому впровадження інформаційних систем, в тому числі й систем електронної комерції, у вітчизняних компаніях відбувається повільно. Бізнес-процеси необхідно перебудовувати так, щоб вони органічно вписалися до електронної комерції.

Бізнес-процес — сукупність пов'язаних між собою процедур або операцій (функцій), які реалізовують певне бізнес-завдання або політичну мету підприємства, як правило, в межах його організаційної структури.

Інформаційні технології та Internet — потужний стимул для перебудови, а деколи — навіть для побудови бізнес-процесів. Отже, починати слід з логічної організації бізнес-взаємодії між учасниками торговельного процесу.

Виокремлюють чотири рівні взаємовідносин учасників торговельного процесу, які слугують базою для створення системи електронної комерції:

• виробник — дистриб'ютор;

• дистриб'ютор — дилер;

• продавець — дистриб'ютор;

• покупець.

Будь-який з цих рівнів може бути частково або цілком переведений у систему електронної комерції. Важливо пам'ятати, що електронна комерція — це лише одна з форм ведення бізнесу.

Кожній компанії необхідно визначити найвигідніше або найважливіше місце в бізнес-ланцюжку і зробити ставку саме на нього. Якщо, наприклад, виробнику вигідно працювати з дистриб'юторами, бо це найбільш рентабельно, — тоді з допомогою системи електронної комерції треба оптимізувати роботу з дистриб'юторами.

Питання для контролю та корекції знань

1. Дайте визначення поняття «електронна комерція».

2. У чому різниця між «електронною комерцією та електронним бізнесом»?

3. Назвіть суб’єктів електронної комерції.

4. Що означають абревіатури B2C, B2B, G2C?

5. Назвіть сфери, у яких на сьогодні використовується електронна комерція.

6. На яких рівнях може здійснюватися електронна комерція?

7. Охарактеризуйте сучасний стан ринку електронної комерції у світі та в Україні.

8. Яке правове підґрунтя для здійснення електронної комерції існує в Україні?

Тема 2.2. Особливості збуту сільськогосподарської продукції

План

1. Організація збуту продукції тваринництва

   1. Організація збуту худоби

   2. Організація збуту яєць

   3. Організація збуту молока і молокопродуктів

2. Організація збуту продукції рослинництва

   1. Організація збуту зерна

   2. Організація збуту насіння олійних культур

   3. Організація збуту овочів

Література:

1. Гнатенко Н.В., „Комерційна діяльність”, НМЦ 2006р. ст. 38-45

Ключові терміни

Доставка, приймання, канали збуту, приватні виробники, супровідні документи, відповідальні особи, худоба, жива маса, яйця, молоко, молокопродукти, зерно, насіння, олійних культур, овочі, партія культур, вологість, залікова маса

1. Організація збуту продукції тваринництва

1. . Організація збуту худоби

Худобу можна здавати безпосередньо у місцях вирощування і заготівельній організації. У господарствах худобу приймає водій приймальник. Господарство заздалегідь підготовляє худобу до здавання, її оглядає ветлікар, худоба має бути посортована за видами, статево-віковими групами, а молодняк великої рогатої худоби підвищеної маси - за вгодованістю. Перевіряється наявність бирок або міток на тваринах, правильність заповнення товарно-транспортних накладних і ветеринарного свідоцтва, відповідність записів фактичній наявності худоби, контролюється правильність визначення її живої маси, про що робиться позначка у товарно-транспортній накладній, простежується завантаження і розміщення тварин в автомобілях. Після закінчення завантажування та оформлення товарно-транспортної накладної худоба вважається зданою за кількістю голів і відповідальність за її збереження несе заготівельник.

Після доставки на приймальний пункт, ветеринарного огляду худобу сортують за вгодованістю, статтю та віком, потім її зважують: велику рогату худобу - окремо кожну голову; свиней та дрібну рогату худобу - партіями. Всі відхилення зазначають у приймально-здавальному акті. Результати зважування та визначення вгодованості худоби і птиці приймальник також записує у товарно-транспортну накладну у графі "Прийнято" одразу ж після зважування.

Під час приймання роблять знижку з фактичної живої маси на вміст шлунково-кишкового тракту. Розмір знижки залежить від того, скільки перебуває худоба в пункті приймання з моменту прибуття. Під час виникнення розбіжностей між здавальником і приймальником у визначенні вгодованості та ступеня наповненості шлунково-кишкового тракту проводять контрольний забій, при цьому встановлюють фактичну вгодованість і масу м’ясної туші.

Часто на практиці визначення ваги тварин, що підлягають збуту, ускладнене відсутністю ваговимірювального обладнання. Виходять з такого становища визначенням ваги тварин шляхом їх обміру. Для визначення ваги великої рогатої худоби використовують формулу Трухановського:

Жива вага великої рогатої худоби

=

Обхват грудної клітки за лопатками

х

Довжина тулуба від середини холки до кореня хвоста

:

100

х

к

де к - коефіцієнт, що використовується під час вимірювання для молочних порід (до них відносять червону степову, білоголову українську, чорну рябу та ін.) к = 2; для тварин комбінованих та м'ясних порід ; к=2,5.

Зазначені коефіцієнти враховують вагу тварин середньої вгодованості, а коли вгодованість перевищує середній показник, то визначену вагу збільшують на 5-10 відсотків. Якщо ж вгодованість тварин нижче середнього показника, то загальну вагу зменшують на 5- 10 відсотків.

Прогресивнішою є технологія, за якої худоба здається не за живою масою, а за масою та якістю м'яса, одержаного після переробки худоби. Така технологія стимулює господарства-виробники на вирощування тварин високих кондицій.

Основним каналом збуту м'яса для приватних. господарів є міські ринки. Для крупних сільськогосподарських підприємств канали реалізації м'яса та м'ясної продукції постійно трансформуються. Зростає частка м'яса, реалізованого на міських ринках, через власну торгову мережу. На біржовому ринку попит на м'ясо відсутній. Переробні цехи реалізують готову продукцію, переважно ковбасні вироби, через міські ринки, фірмові магазини, за бартерними угодами.