Протокол

розбіжностей до договору

№ _____ від „___”___________20____р.

Пункт договору	Редакція продавця	Редакція покупця

Продавець __________________ Покупець__________________

Дата Дата

М.П. М.П

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його. Якщо заперечення, викладені в протоколі розбіжностей, приймаються, то протокол розбіжностей підписується і засвідчується печаткою. Один примірник протоколу розбіжностей надсилається рекомендованою поштою стороні, яка його склала. У випадку незгоди із запереченнями, викладеними у протоколі розбіжностей, протягом тих же 20 днів необхідно вжити заходів для врегулювання розбіжностей з іншою стороною та залучити до договору всі прийняті пропозиції. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо):

Протокол

узгодження розбіжностей до договору

№ _____ від „___”___________20____р.

Редакція продавця	Редакція покупця	Узгоджена редакція пункту договору	Примітка

Продавець __________________ Покупець__________________

„____”____________ 20____р. „____”____________ 20____р.

М.П. М.П

Розбіжності, що залишились неврегульованими, за згодою сторін можуть бути передані в цей же термін до суду.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору. заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона — виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

2.Укладання договорів через електронний обмін даними.

Розвиток комп'ютерної мережі Інтернет приводить до масового укладання договорів купівлі-продажу товарів у електронно-цифровій формі, особливо при організації електронної торгівлі. Відповідно до сформованої практики укладання договорів за допомогою електронного обміну даними оферент розміщає публічну оферту на сервері, підключеному до мережі Інтернет. Будь-яка особа, що бажає укласти такий договір на запропонованих умовах, акцептує оферту шляхом заповнення форми договору та її підписання. При цьому договір існує тільки у вигляді запису на комп'ютері. У даному випадку сторони, як правило, користуються для підписання договору електронним підписом чи його функціональними еквівалентами. Користувачі спеціалізованої інформаційної мережі укладають між собою договори відповідно до правил, установлених власником даної мережі. Аналогами власноручних підписів сторін служать коди користувачів системи.

Основними проблемами, що виникають при укладанні договорів за допомогою електронного обміну даними, є:

• Труднощі визначення місця укладання договору. Це питання виникає не тільки тоді, коли контрагенти є резидентами різних держав. Адже оферент може розмістити оферту не тільки на сервері, що знаходиться на території держави, резидентом якого він є, але і на сервері, що розташований у будь-якій точці земної кулі, підключеної до мережі Інтернет. Акцептант може відправити акцепт із портативного комп'ютера, знаходячись у дорозі (з борту літака, морського судна і т. ін.);

• Достовірність факту укладання договору, збереженість і незмінність даних, що містяться в договорі. Не припустимо, щоби факт укладання договору заперечувався правовими органами лише на тій підставі, що він являє собою комп'ютерний запис даних.

• Конфіденційність даних, що містяться в договорі. Організації, що є власниками інформаційної мережі, повинні встановлювати стандарти безпеки, при недотриманні яких можна говорити про презумпцію збереження цілісності й конфіденційності даних.

Договори, укладені в електронно-цифровій формі, належать до розряду письмових угод. Тут слово "письмові" варто розуміти як інформацію, передану за допомогою літер, але її носієм виступає не традиційно папір, а інший специфічний комплексний об'єкт. Електронно-цифрова форма є різновидом письмової угоди, відповідає всім її ознакам з урахуванням специфіки мережі Інтернет. Таким чином, електронно-цифрова форма виражає волю учасників угоди шляхом складання електронного документа, що відбиває зміст угоди і скріплений електронно-цифровими підписами осіб, що здійснюють угоду.