Розділ IV
Розділ IV
ТЕКСТ. НАЙТИПОВІШІ НАУКОВІ ТЕКСТИ
25. Поняття про текст
26.Текст як форма існування наукового знання
27.Тези
28.Конспект
29.Анотація
30.Доповідь
31.Реферат
32.Загальні відомості про курсову та дипломну роботи
33.Правила опису використаної літератури
34.Стаття
35.Рецензія
§25. Поняття про текст
Термін текст у сучасному мовознавстві позначає кілька неоднакових мовних явищ: 1) реально висловлене (написане та ін.) речення або сукупність речень; 2) уся сума (сукупність) актів мовлення, створених колективом носіїв цієї мови; 3) текст – водночас і процес вирішення екстралінгвістичних завдань мовними засобами, і продукт цього вирішення; 4) текст – це об’єднана смисловим зв’язком послідовність одиниць мовлення: висловлень, абзаців, розділів та ін.
А. П. Коваль зазначає, що об’єктом для дослідження часто служать письмово зафіксовані і структурно оформлені тексти, які з’явилися в процесі спілкування. Поняття «текст» тут визначається як організований за законами даної мови завершений комунікативний акт1.
1Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 333.
166 |
Українська мова за професійним спрямуванням |
Текст. Найтиповіші наукові тексти.
«Текст (від лат. textum – зв'язок, поєднання, тканина) – писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у ближчій перспективі смисловими і формотворчо-граматичними зв'язками, а в загальнокомпозиційному, дистантному плані – спільною темою і сюжетною заданістю»1.
Учені відзначають, що до складу тексту входять:
–речення, поєднані між собою;
–надфразові єдності або складні синтаксичні цілі.
Надфразова єдність складається з двох частин: 1) текстовий суб’єкт (ця частина подібна до підмета і логічного суб’єкта), 2) текстовий предикат (ця частина подібна до присудка і логічного предиката). Текстовий суб’єкт (С) означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат (П) – це те, що говориться в тексті про текстовий суб’єкт. Текстовий суб’єкт і текстовий предикат виражаються цілими реченнями – одним, двома або кількома.
Проаналізуємо текст:
Банк створив акціонерний капітал. Виходячи з інтересів банку та з метою захисту вкладів акціонерів від інфляції, статутний капітал банку систематично збільшується. Він є найвищим серед комерційних банків України...
Уцьому тексті перше речення – суб’єкт, в якому йдеться про банк, що створив капітал. А всі наступні речення становлять предикат. У них конкретизується думка, виражена суб’єктом.
У«Граматиці української мови»2 вказується: «Крім засобів зв’язку між компонентами у складному синтаксичному цілому, існують ще загальні принципи об’єднання частин у складне синтаксичне ціле. Таких принципів два. Вони виявляються у двох способах зв’язку – способі паралельного зв’язку і способі ланцюгового (послі-
довного) зв’язку – між частинами зв’язного тексту.
Унаведеному вище короткому тексті перше речення пов’язане
збудь-яким наступним реченням послідовним (ланцюговим) зв’язком, тому що певний елемент першого речення стає вихідним пунктом у наступних.
1Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 627. 2Див: Вихованець І. Р., Городенська К. Г, Грищенко А. П. Граматика української
мови. – К.: Радянська школа, 1982. – 208 с.
Українська мова за професійним спрямуванням |
167 |
|
Розділ IV
Паралельний зв’язок виникає між реченнями однорідного складу. При паралельному зв’язку речення самостійні, не зв’язані граматично з іншими.
Вони поєднані лише смисловими відношеннями, випливають із значеннєвої структури зв’язного тексту. Найчастіше такий зв’язок ґрунтується на смислових відношеннях переліку, зіставлення або протиставлення. Такі складні синтаксичні цілі призначені для опису послідовно змінюваних подій, станів, картин.
Наприклад: Грім і гуркіт потрясли все. Вся земля, все здригалося під тягарем залізного потоку. Страшні танки в наступі!
(О. Довженко). Об’єднує ці три речення логічне начало – співвідношення загального (Грім і гуркіт потрясли все.) і часткового
(Вся земля, все здригалося під тягарем залізного потоку; Страшні танки в наступі!).
Ланцюговий (послідовний) зв’язок – найбільш поширений, він виникає міжреченнями неоднорідного складу. Елементипопередніх речень повторюються в наступних або заміщаються вказівними словами – займенниками, займенниковими прислівниками. Наведемо приклад ланцюгового зв’язку:
Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та ґрунту кам’яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає круті схили від обвалів і зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині на зелений сосновий бір.
Л. В. Скуратівський зазначає, що ці речення поєднані ланцюговим зв’язком. Схематично це можна показати так:
С 1, ↔ П 1 С 2. ↔ П 2 С 3. ↔ П 3 П 4.
«Водночас при такому зв’язку спостерігається діалектика суб’єктивно-предикатних відношень. Наприклад, друге речення цієї надфразової єдності є предикатом першого рангу стосовно першого речення, але водночас воно є суб’єктом другого рангу
168 |
Українська мова за професійним спрямуванням |
Текст. Найтиповіші наукові тексти.
відносно третього речення. Аналогічне відношення третього речення стосовно другого і четвертого речень. У поданій надфразовій єдності сусідні речення поєднані контактним зв’язком, а ті, що знаходяться на відстані, – дистантним. Наприклад, дистантним зв’язком пов’язані перші речення обох надфразових єдностей.
Плавність розгортання теми у великих текстах забезпечується також ретроспективним і перспективним зв’язками. Ретроспектив-
ний зв’язок – це опора на вже сказане, а перспективний – як буде розгортатися виклад у подальшому. Зокрема, засобом ретроспективного зв’язку є повтор слова сосна у перших реченнях поданих надфразових єдностей, що тематично єднає ці структури.
Одним із засобів перспективного зв’язку є зачин у казках»1. Якщо прочитати будь-який відрізок тексту, то можна зробити ви-
сновок, що кожен із них:
1)структурно і за змістом замкнений;
2)має свою стильову маркованість;
3)характеризується набором стильових ознак (за цими ознаками його можна віднести до певного стилю);
4)ці ознаки відіграють роль у забезпеченні цілісності тексту.
За формами реалізації тексти поділяють на усні і писемні.
Публіцистичні, наукові, інформаційні тексти можуть бути і усни-
ми, і писемними.
Інші тексти можуть існувати лише в одній із форм:
в усній – судові промови, розповіді, фольклорні твори тощо; у писемній – епістолярні твори, твори художньої літератури, офі-
ційні документи, у т. ч. резолюції, накази, протоколи, характеристики, акти, телеграми.
Важлива роль в оформленні тексту належить графічним засобам – поділу на абзаци, розділовим знакам (писемна форма), інтонації (усна форма). Вони допомагають забезпечити комунікативну спрямованість і структурну організацію тексту на різних його рівнях.
1Бєляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т. Українська мова: Підручник. – К.: Освіта, 1996. – С.126.
Українська мова за професійним спрямуванням |
169 |
|