- •ПЕРЕДМОВА
- •§ 1. Стислі відомості з історії письма
- •§ 2. Мова і суспільство
- •§ 3. Мова як знакова система
- •§ 4. Функції мови
- •§ 5. Усне і писемне мовлення
- •§ 6. Державний статус української мови
- •§ 7. Про походження української мови
- •§ 8. Сучасна українська літературна мова
- •§ 9. Мовна норма
- •§ 10. Українська мова серед інших мов світу
- •§ 12. Мовний етикет української науки
- •§ 13. Дещо про протокол та етикет
- •Список рекомендованої літератури до розділу I
- •Лексика
- •§ 14. Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
- •§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми
- •§ 16. Лексика української мови
- •§ 17. Словники в Україні
- •§ 18. Основні типи словників
- •Список рекомендованої літератури до II розділу
- •Стилістика
- •§ 19. Поняття про стиль
- •§ 20. Основні стилі української мови
- •§ 21. Публіцистичний стиль
- •§ 22. Художній стиль
- •§ 23. Науковий стиль
- •§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
- •Текст. Найтиповіші наукові тексти
- •§ 25. Поняття про текст
- •§ 26. Текст як форма існування наукового знання
- •§ 27. Тези
- •§ 28. Конспект
- •§ 29. Анотація
- •§ 30. Доповідь
- •§ 31. Реферат
- •§ 33. Правила опису використаної літератури
- •§ 34. Стаття
- •§ 35. Рецензія
- •Список рекомендованої літератури до III – IV розділів
- •Офіційно-діловий стиль
- •§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
- •§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового стилю
- •§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового стилю
- •§ 39. Ділова розмова по телефону
- •Список рекомендованої літератури до V розділу
- •§ 41. Що таке документ?
- •§ 42. Класифікація документів
- •§ 43. Реквізити документів
- •§ 44. Вимоги до тексту документа і його оформлення. Мова документів
- •§ 45. Документи, їх різновиди
- •Документи щодо особового складу
- •§ 46. Заява
- •§ 47. Пропозиція
- •§ 48. Резюме
- •§ 49. Особовий листок з обліку кадрів
- •Довідково-інформаційні документи
- •§ 51. Запрошення
- •§ 52. Оголошення
- •§ 53. Доповідна записка
- •§ 54. Пояснювальна записка
- •§ 55. План
- •§ 57. Телеграма
- •§ 58. Адреса
- •§ 59. Листування
- •§ 60. Приватне та офіційне листування
- •Службове листування
- •§ 61. Особливості розвитку сучасного ділового листування
- •§ 62. Уніфікація службових листів
- •§ 63. Про правила листування
- •§ 64. Класифікація службових листів. Їх реквізити. Поради щодо укладання службових листів
- •§ 65. Особливості оформлення листів різних видів. Лист-прохання
- •§ 66. Протокол
- •§ 67. Витяг із протоколу
- •Обліково-фінансові документи
- •§ 69. Доручення
- •§ 70. Розписка
- •§ 72. Накладна
- •§ 73. Таблиця
- •Господарсько-договірні документи
- •§ 74. Договір
- •§ 75. Трудовий договір
- •§ 76. Трудовий контракт
- •Організаційні документи
- •§ 77. Положення
- •§ 78. Інструкція
- •§ 79. Правила
- •§ 80. Статут
- •Розпорядчі документи
- •§ 81. Вказівка
- •§ 82. Наказ
- •§ 83. Постанова
- •§ 84. Розпорядження
- •§ 85. Ухвала
- •Реклама
- •§ 86. Реклама
- •§ 87. Різновиди реклам
- •§ 88. Мова реклами
- •Додатки
Розпорядчі документи
Завдання 4. Допишіть речення.
1.Розпорядження – це …
2.Вони можуть видаватися ...
3.Реквізити розпорядження такі: ...
§ 85. Ухвала
Ухвала – правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями, виконавчими комітетами.
Ухвала може прийматися як результат діяльності колегіальних органів – колегій міністерств, відомств, наукових рад тощо.
Ухвали можна поділити на дві групи:
1)нормативні (це ухвали про роботу підприємств торгівлі, побутового обслуговування населення тощо);
2)індивідуальні (це ухвали про прийняття до експлуатації будівлі, встановлення опіки тощо).
Ухвали готують члени держадміністрації, місцевих рад, постійні комісії, депутати, спеціалісти тощо.
Реквізити:
• назва вищої установи;
• місце видання;
• назва виду документа (ухвала);
• дата чи дата й номер;
•заголовок;
•текст ухвали;
•підписи;
•печатка.
При укладанні розпорядчих документів використовуються такі словосполучення:
Завдання 1. Допишіть речення.
1.Ухвала – це ...
2.Ухвали поділяють на дві групи: ...
3.Реквізити ухвали: …
Завдання 2. Запишіть речення. Поясніть розділові знаки і правопис підкреслених слів і словосполучень.
Рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, куль-
548 |
Українська мова за професійним спрямуванням |
Розпорядчі документи
туру і традиції. У рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про весь свій край.
Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, – а цих відтінків кожна барва має тисячі.
Як правильно сказати українською мовою?
Російська сполука |
Українська сполука |
|
|
Быть достойным внимания |
Бути вартим уваги |
исполнительная дисциплина |
виконавча дисципліна |
в соответствии с ... |
відповідно до ... |
указания относительно выполнения |
вказівки щодо виконання |
внесения изменений, к... |
внесення змін до.... |
установленные задания из. |
встановлені завдання з. |
для выполнения требований |
для виконання вимог |
обеспечить разработку |
забезпечити розробку |
нанести вред |
завдати шкоди |
заведующий отдела (кафедры) |
завідувач відділу (кафедри) |
оставить за собой |
залишити за собою |
привлекать к работе |
залучати до роботи |
со дня опубликования |
з дня опублікування |
утвердить план |
затвердити план |
заслуживать внимание |
заслуговувати на увагу |
обращаться к управлению |
звертатися до управління |
при отсутствии |
за відсутності |
по всем вопросам |
з усіх питань |
с целью надлежащей организации |
з метою належної організації |
руководства |
керівництва |
ввиду того, что |
з огляду на те, що |
Українська мова за професійним спрямуванням |
549 |
|
Розпорядчі документи
Ділова людина... Якою вона має бути?
Територія ділової людини
Територія – це зона чи простір, який людина розцінює як свій особистий. Він ніби є продовженням її тіла.
У кожної людини є своя особиста територія. Це зона, яка існує навколо її майна – дім і сад, огороджений тином, салон автомобіля, спальня, улюблене крісло та повітряний простір навколо тіла.
Повітряний простір людини (“повітряний ковпак”) залежить від густоти населення, де виросла людина; визначається культурним середовищем, соціальним статусом особистості.
Дослідженнями встановлено, що радіус повітряного простору навколо людини середнього класу розвинутих цивілізованих країн практично однаковий.
Його можна поділити на чотири основні зони:
•Інтимна зона (від 15 до 45 см).
Це найосновніша з усіх зон. Її людина сприймає як особисту власність. Лише найближчим людям дозволено в неї входити. Ними можуть бути батьки, діти, тобто члени сім’ї, близькі друзі та родичі. У внутрішню зону (ближче 15 см) можна входити лише під час фізичного контакту. Це найбільш інтимна зона.
•Особиста зона (від 46 см до 1,22 м).
На такій відстані від інших ми знаходимося на вечірках, офіційних прийомах, дружніх зустрічах чи на роботі.
Соціальна зона (від 1,22 до 3,6 м).
Якщо ми зустрічаємося зі сторонніми особами, то хочемо, щоб вони тримались саме на такій відстані від нас. Нам не подобається, коли сантехнік, столяр, поштарка, новий колега чи просто малознайома людина підходить до нас на більш близьку відстань.
•Публічна зона (понад 3,6 м).
Якщо ми звертаємося до групи людей, то така відстань для нас є найбільш оптимальною.
Якщо ви дружньо обнімаєте людину, з якою щойно познайомились, і вона зовні посміхається, виявляючи до вас симпатію, в глибині душі вона може почувати себе погано, але не хоче вас образити.
550 |
Українська мова за професійним спрямуванням |
Розпорядчі документи
Якщо ви хочете, щоб люди почували себе комфортно у вашій компанії, тримайте дистанцію. Це золоте правило. Чим ближчі ваші стосунки, тим ближче ви можете підходити.
У громадському транспорті, на масових заходах, у місцях великого скупченнянародулюдинапідкоряєтьсянеписанимправилам,урезультатічоговонапростонереагуєнаінших,наїхвторгненнявінтимнузону.
Інша ситуація складається під час мітингу, у натовпі, де люди об’єднані спільною метою. У міру того, як густота натовпу збільшується, особистісний простір зменшується, у людей виникає почуття ворожості та агресивності. Це добре відомо міліції, яка завжди прагне розбити натовп на невеликі групи. Отримуючи особистісний простір, людина робиться спокійнішою.
Слідчі часто використовують техніку вторгнення в особистісний простір, щоб зламати опір підозрюваного під час допиту.
Управлінці також використовують цей підхід, щоб отримати інформацію від підлеглих, які з певних причин її приховують.
Але якщо до такого підходу вдається продавець, то він робить дуже грубу помилку.
Як говорив В.Швебель: “Взаємна повага виникає тільки тоді, коли проведені межі й до них ставляться з повагою…”
Охорона особистісних просторових зон є одним із основних принципів безсловесного спілкування.
Прагнення зберегти значну дистанцію – ознака недостатньої впевненості в собі, підвищена тривога. І навпаки – спокійна, впевнена в собі людина менше піклується недоторканістю “своїх кордонів”. Людина напориста, агресивна, сильна прагне до буквального розширення своїх кордонів: про це свідчать, наприклад, витягнуті чи широко розставлені ноги, широкі жести, що ніби випадково торкаються людей чи предметів, які стоять поруч.
Для людей, схильних до агресії, характерна загострена чутливість до порушення особистісного простору (враховуючи, що він вже є досить розширеним).
Такі висновки були зроблені в результаті відповідних досліджень та психологічних експериментів.
Відомо, наприклад, що оратор часто зменшує дистанцію спілкування, щоб створити ефект довіри у слухачів, забезпечити більшу “відкритість” спілкування.
Українська мова за професійним спрямуванням |
551 |
|
Розпорядчі документи
Результатом спостережень є ще один висновок: людям не подобається мати за спиною неконтрольований простір. Тому, щоб почувати себе комфортно в будь-якій ситуації, намагайтеся зайняти таке положення, щоб не відчувати спиною пустоту. Якщо ви дозволите співрозмовнику зайняти таке ж “безпечне” положення, ви позбавите його неусвідомлених незручностей.
За даними естонського дослідника М.Хейдеметса, якщо лейтмотивом спілкування є суперництво, то люди сідають напроти один одного, а якщо кооперація – то поряд.
Тобто, за позою партнера по спілкуванню, дистанцією, на якій він перебуває, можна досить точно оцінити його настрій та наміри.
Як правильно сказати українською мовою?
Як правильно сказати українською мовою?
Російська сполука |
Українстка сполука |
Комиссия по |
Комісія з |
контролю за выполнением |
контроль за виконанням |
контроль поручить |
контроль доручити |
руководствуясь“Постановлением№..” |
керуючись “Постановою №..” |
основание для... |
підстава для... |
принять к выполнению... |
прийняти до виконання... |
при подбивании итогов... |
при підбитті підсумків... |
перевести на должность, |
перевести на посаду, |
привести решение |
привести рішення |
провести необходимую работу |
провести необхідну роботу |
проект приказа внести, |
проект наказу внести, |
проект приказа согласован |
проект наказу погоджено |
раньше (предварительно) |
раніше (попередньо) |
раньше выданный приказ |
раніше виданий наказ |
разработанная инструкция распре- |
розроблена інструкція |
деление обязанностей |
розподіл обов’язків |
сроком на .. годы |
строком (терміном) на .. роки |
серьезные недостатки |
серйозні недоліки |
узгоджувальна организация |
узгоджувальна організація |
согласовать (согласовать) |
узгодити (погодити) |
управленческий персонал |
управлінський персонал |
устранить недостатки в работе |
усунути недоліки в роботі |
552 |
Українська мова за професійним спрямуванням |