Розділ V

§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового стилю

Діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного, економічного життя, ділових стосунків між державами, організаціями, а також між членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування.

Офіційно-діловий стиль виконує три основні функції: 1) вплив, 2) повідомлення, 3) спілкування. Він реалізується в трьох різновидах (підстилях):

–законодавчому (закони, постанови, статути, укази),

–дипломатичному (міжнародні звернення – ноти, повідомлення – комюніке, протоколи, угоди – конвенції),

–адміністративно-канцелярському (документи різних видів). Адміністративно-канцелярська документація розподіляється на

планово-звітну,розпорядчу,директивну,обліковутаділовелистування.

До найхарактерніших рис цього стилю належать:

1)високий ступінь стандартизації мовних засобів (стандартизація виявляється: а) у широкому вживанні усталених словесних фор-

мул, напр.: з метою, у зв’язку, відповідно до, згідно з... Це спрощує

іполегшує процес складання окремих видів документів; б) у повторюваності тих самих слів, зворотів, конструкцій, форм);

2)виразна логізація викладу;1

3)майже цілковита відсутність емоційності та образності;

4)широке використання безособових і наказових форм;

5)лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні;

6)характерна й «своя» «канцелярська» лексика, що вже не використовується майже в інших сферах комунікації через свою «архаїчність», або специфічне стильове забарвлення, напр.: вищезгаданий,

нижчепідписаний, вищезазначений, нижчевідзначений, пред’явлений, засвідчити, чинність, дієздатний, покараний, ухвала тощо;

7)застосовується особлива термінологія (ця термінологія відрізняється від наукової: вона менш штучна, менш точна, більшою мірою змінна і загальнозрозуміла). Використовується офіційно-ділова

та юридична термінологія, запозичення, інтернаціональна лексика;

1Див. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 6 – 7.

234	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

8)використовуються специфічні синтаксичні конструкції, зокрема кліше (тобто сталі формули, закріплені за певними ситуаціями:

високі договірні сторони, укладання угоди);

9)для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на параграфи, пункти, підпункти;

10)у дипломатичній, а тепер і в офіційній сферах спілкування часто використовуються і титулування, напр.: пан, пані;

11)неозначена форма та наказовий спосіб дієслів;

12)іменний присудок переважає над простим дієслівним;

13)наявні характерні описові дієслівно-іменні штампи та означальні словосполучення з іменником у формі родового відмінка у функції означення;

14)найхарактерніші для цього стилю речення – прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо);

15)уживаються, звичайно, і складні речення з сурядним та підрядним зв’язками, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями;

16)велику питому вагу мають розщеплені присудки (ведеться розслідування, провадиться набір), а також присудки, виражені ді-

єсловами у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості

(організовує, застосовує, розглядають);

17)відсутність індивідуальних авторських рис;

18)членування складної синтаксичної конструкції на абзаци;

19)стандартизація, стереотипність граматичних засобів;

20)стабільність форми викладу тощо.

Учені вказують основні риси офіційно-ділового стилю: точ-

ність, об’єктивність, конкретність, загальнозрозумілість.

§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового стилю

Якщо ділова людина хоче переконати слухача (читача) у правдивості запропонованої теми, їй варто подбати, щоб слово її було зрозумілим, тема була переконливо обгрунтована. Слід навчитись контролювати свої емоції і інтонації, які диктують міміку і жести.

Справедливо відзначив І.Лафатер: «Хочеш бути розумним – на-

Українська мова за професійним спрямуванням	235

Розділ V

вчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли нема чого більше сказати».

Ділове спілкування регулює офіційні стосунки комунікантів у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах.

Офіційно-діловий стиль існує у двох формах: усній і писемній. Усне ділове мовлення – це спілкування людей під час виконання ними службових обов'язків (під час бесід, нарад, у години прийому відвідувачів тощо). Це може бути мовлення однієї службової особи

перед іншою або перед колективом чи зібранням.

Писемне мовлення є вторинним щодо усного мовлення. Воно й виникло пізніше. Писемне мовлення офіційно-ділового стилю є монологічним.

Усна форма ділового стилю	Писемна форма ділового стилю
Ділова бесіда	Документи різних видів: автобіо-графія,
діловий прийом	резюме, заява, пропозиція, скарга, ха-
ділова доповідь	рактеристика, трудова книжка, особовий
ділова розмова по телефону	листок з обліку кадрів, довідка, висно-
ділова нарада	вок, доповідна записка, пояснювальна
ділові переговори	записка, запрошення, звіт, лист, оголо-
	шення, план, протокол, витяг із прото-
	колу, телеграма, адреса, телефонограма,
	радіограма, факс, акт, доручення, розпи-
	ска, список, таблиця, накладна, договір,
	трудо-ва угода, контракт, ділова доповідь
	(написаний текст) тощо

Усне мовлення ділової людини має бути:

•виразним (потрібно з чіткою дикцією вимовляти кожне слово);

•точним і недвозначним (використовувати слова з прямим значенням);

•логічним (продумувати кожну фразу, викладати думки послідовно, логічно);

•відповідним ситуації мовлення (кожен службовець повинен пам'ятати: що – кому – коли – де – про що – чому говорить і відповідно добирати мовні засоби);

•нестандартним;

236	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

•доречним;

•змістовним;

•стислим (у народі кажуть, що багато говорити не завжди означає багато сказати).

Як правильно сказати українською мовою?

Російська сполука	Українська сполука
по крайней мере	принаймні; щонайменше
по курсу (банка - обменять валюту)	за курсом (банку обміняти валюту)
по курсу (двигаться)	курсом (рухатися)
по левую руку	ліворуч;
по левую сторону	по ліву руку ліворуч; з лівого боку
по лестнице (идти)	сходами (іти)
по линии наименьшего	по лінії найменшого
сопротивления	опору
по лицензии	за ліцензією
по лицу	по обличчю
по личному делу	в особистій справі
по личному опиту	з власного досвіду
по личному расчету	за власними розрахунками
по личным мотивам	з особистих мотивів
по март включительно	до березня включно
по мере надобности	умірупотреби;як(яка)будепотреба;
по мере того, как	у міру того, як
по местам!	на місця!
по мировым стандартами	за світовими стандартами
по мне	як на мене; щодо мене;
по мнению кого, чьему	на думку чию
по многим причинам	з багатьох причин

Українська мова за професійним спрямуванням	237