Розділ V

§ 39. Ділова розмова по телефону

Телефон останнім часом став чи не найважливішим засобом комунікації. Ми не уявляємо свого життя без телефону ні вдома, ні на роботі. Майже не пишемо листів. Навіщо їх писати, коли всі питання можна швидко з'ясувати телефонічно?

Сьогодні по телефону ведуться як особисті розмови, так і ділові бесіди, переговори, узгоджується час ділової зустрічі. Дослідники стверджують, що за останні роки середня тривалість телефонної розмови збільшилася втричі, хоч обсяг інформації, що передається, залишився тим самим. Це переконує в тому, що люди не можуть чітко і стисло викласти свої думки. Тому дві третини часу йде на передачу інформації, а решта – на паузи між словами1.

Розмовляючи по телефону, людина має пам'ятати про культуру спілкування, делікатність (виявляється у вибаченні за те, що відірвали від справ, у подяці за послугу, у тоні розмови, у вмінні добирати слова, щоб передати своє шанобливе ставлення до співрозмовника тощо).

Телефонна розмова – це один із видів усного ділового мовлення.

Оскільки комуніканти не бачать один одного, то жести, міміка, вираз очей не грають ролі у діловому спілкуванні.

Кожного хвилюють питання:

Чи знімати слухавку?

Коли телефонні дзвінки не дають вам можливості зосередитись на думцііправильносформулюватиїїубізнес-планічивдоповіді,тови, перед тим, як зняти слухавку, роздумуєте – чи варто це робити?

Як анекдот, розповідають американці випадок, що трапився у садибі американського фермера.

Задзвонив телефон, дзвінок роздався вдруге, втретє… Фермер не звертав на дзвінки ніякої уваги. Коли його запитали, чому він не знімає слухавки, фермер відповів: «Я купив його для своєї зручності, а не для зручностей інших».

Можливо, фермер мав рацію.

Як же бути тоді, коли ви зайняті важливою справою і не можете розмовляти телефонічно?

1Див.: Власов Л.В. Умеем ли мы говорить по телефону // Экономика и организация промышленного производства. – 1975. – № 1.

238	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

-Рекомендують вимикати телефон, а в цей час хай працює автовідповідач (але зловживати цим не радимо, є ризик пропустити важливий для вас дзвінок).

-Можна, знявши слухавку, вибачитися за зайнятість, поцікавитися, коли можна перетелефонувати.

-Якщо вам телефонують на службу, то краще брати слухавку після другого-третього дзвінка (якщо ж візьмете після першого – будуть думати, що вам більше нічим зайнятися, після п'ятого – ви погано виконуєте свої обов'язки).

Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:

• момент встановлення зв'язку,

• виклад справи,

• заключні слова, знак, що розмову закінчено.

О котрій годині краще телефонувати?

Найбільш оптимальним часом для телефонних розмов є час з 9.30 до 21.30. У виняткових і екстремальних випадках можна телефонувати в будь-який час.

Якщо вам потрібно зателефонувати партнерам за кордон, уточніть різницю у часі (щоб ваш дзвінок не пролунав пізно вночі чи вранці).

Які існують правила етикету ділової телефонної розмови?

-Пам'ятайте про те, що ваше мовлення – це ваша візитівка і візитівка фірми чи господарства, у якому ви працюєте. Тому, піднявши слухавку, скажіть: «Алло» або інформативніше: «Фірма «Злагода», «Відділ маркетингу».

-«Так» кажуть як ствердження на питання, що вам поставлять. Казати «слухаю» теж не рекомендують, адже і так зрозуміло, що ви не закрили вуха.

-Рекомендують говорити спокійно і з гідністю, навіть якщо телефонує суперважлива персона. Своєю розмовою ви маєте створити враження, що ви компетентний працівник, а не розгублений новачок

уцій справі.

-Не можна ставити запитань на зразок: «Що вам потрібно?», «Що ви хотіли?». Краще запитати: «Чим я можу вам допомогти?», «Чи можу я вам допомогти?».

-Вести розмову потрібно доброзичливим тоном, говорити привітно.

Українська мова за професійним спрямуванням	239

Розділ V

-Рекомендують посміхатися, щоб це відчув ваш співрозмовник.

-Якщо ви телефонуєте, обов'язково потрібно представитись, назвавши чітко посаду, підприємство, прізвище, ім'я та по батькові.

-Ознакою особливої ввічливості є початки фраз на зразок: Доброго дня! Чи можна попросити до телефону професора Кова-

ленка? Його турбує аспірантка Коваль Марія Сергіївна.

Доброго ранку! Моє прізвище – Турянська. Я – доцент кафедри історії нашого університету. У мене до вас така справа …

-Мобільний телефон під час занять, ділових бесід, переговорів має бути відімкненим.

-Зміст розмови потрібно детально продумати, можливо, варто зробити на аркуші паперу деякі нотатки (основні пункти розмови, щоб чогось не забути).

-Не можна використовувати у діловій розмові «слів-паразитів»: ага, угу, еге. Для підтвердження думки, що ви з цікавістю слухаєте,

вживайте слова: звичайно, я вас розумію, так.

-Ніколи не кажіть, що ви нічого не знаєте. Абонент буде думати, що ви некомпетентний працівник. Оскільки ви представник фірми

ізацікавлені також у зростанні її престижу, проявіть бажання допомогти абонентові узнати необхідну інформацію, попросіть, щоб перетелефонували. На призначений час підготуйте потрібні дані.

-Якщо вашого колеги немає на місці, а його просять до телефону, не можна відповідати «Його нема». Потрібно сказати: «Буде о

15-й годині. Чи не хочете ви щось Миколі Івановичу передати ?» Не кидайте відразу слухавки, якщо відповіли, адже в абонента можуть виникнути ще якісь запитання. А вашу оперативність можуть розцінити як елементарну безтактність.

-На анонімний дзвінок можна не відповідати.

-Якщо ви помилилися номером, вибачтеся і припиніть розмову словами: «Прошу вибачення, це помилка».

-Суть справи потрібно викладати чітко, лаконічно, без зайвих подробиць. Цього можна досягти за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої і конкретної відповіді. Речення мають бути короткими (краще сприймаються на слух).

-Телефонна розмова повинна бути діалогічною, а не монологічною.

240	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

-Закінчувати розмову може той, хто зателефонував, або ж старша за віком чи службовим становищем людина.

-У розмові часто вживаними можуть бути формули ввічливості:

Прошу!, Пробачте за турботу! Дякую за увагу! Дякую за консультацію! Дякую за інформацію! До побачення!

-Звертатися до співрозмовника потрібно на ім'я та по батькові, називаючи його посаду чи звання. Якщо забули, то краще вибачитися і перепитати. Уживати весь час займенник ви не можна.

-Телефонувати знайомому (знайомій) і вести приватні розмови зі служби не бажано.

-У службових справах телефонувати додому не слід.

-Заочно (телефонічно) розв'язувати важливі службові справи не можна.

-Службові телефонні розмови мають бути короткими.

-Керівникові допомагає спілкуватися з партнерами секретар (вона (він) встановлює контакт з потрібним абонентом, відповідає на дзвінки).

-У години прийому відвідувачів телефон рекомендують відімкнути.

§ 40. Ділова доповідь.

Основа виступу

Кожен доповідач, готуючись до виступу перед аудиторією, хвилюється. Інколи хапається за все і розуміє, що час іде, а матеріалу немає.

Насамперед потрібно:

1)заспокоїтися;

2)з'ясувати мету, якої хочете досягти (поінформувати слухачів (про нові досягнення в агроекології, юридичну інструкцію, нову організацію,науковуроботу,планибудівництвакорівників,новіметоди праці, механізацію чи автоматизацію виробничих процесів тощо);

3)переконати слухачів (у доцільності впровадження електроннообчислювальних машин, невідворотності введення в практику нових методів праці та раціоналізаторських пропозицій);

4)спонукати слухачів (краще працювати, стати членами КСП);

5)розважити слухачів (наприклад, під час урочистості, зустрічі тощо).

Українська мова за професійним спрямуванням	241

Розділ V

Чітко сформулювавши мету, ви зможете упорядкувати промову – це вплине на її обсяг, спосіб виголошення та аргументацію.

На слухачів слід вплинути психологічно, переконати їх, що вони повинні зробити саме так, як ви їм рекомендуєте.

6)Промовець повинен готуватися до виступу, чітко уявляти собі, що треба сказати у вступі, що – у головній частині, а що – наприкінці свого виступу.

Звичайно, можна покластися на свій досвід, ситуаційні впливи і стимули з боку слухачів, але основну частину виступу імпровізувати не можна.

7)Матеріал та інформацію потрібно систематизувати.

8)Думки викласти в логічній послідовності.

9)На окремому аркуші бажано розробити схему виступу в остаточному варіанті й позначити в ньому головні пункти: вступ, основна частина і закінчення.

10)Розподілити час виступу по пунктах для того, щоб укластися

врегламент.

11)Виголошуючи промову, потрібно стежити, поклавши перед собою годинник, чи дотримуєтеся ви розкладу виступу.

12)Велике значення мають рухи, поза, жести і міміка під час публічного виступу.

13)На трибуну виходьте впевнено (якщо ви ступаєте на носках

– справляєте враження зляканої людини; якщо йдете, випнувши груди, то виникає враження, що ви надто самовпевнені; якщо йдете надто швидко, то тим самим виказуєте свою знервованість).

14)Не починайте говорити ще до того, як дійдете до трибуни.

15)Під час промови намагайтеся стояти спокійно, міняйте позу лише через кілька хвилин після того, як ви вже втомилися стояти так.

16)Не лишайте трибуни, не скінчивши до кінця промови чи лекції. Ідіть з трибуни впевненим кроком, який відповідає тону вашої промови.

17)Міняйте час від часу напрям погляду, щоб слухачі у всіх кутках залу відчули, що ви звертаєтеся саме до них.

18)Час від часу переходьте з місця на місце.

19)Жести й рухи тіла доповідача викликають відповідні переживання у слухачів. Жестикуляція зближує лектора зі слухачами і робить зміст його промови зрозумілішим. Часто переказують про те,

242	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

як одного разу російський учений-фізіолог І. Павлов читав у Лондоні лекцію, яка відразу ж перекладалася слухачам. Промовець так захопився, що забув про перекладача й говорив близько 15 хвилин без перекладу. Свою мову він супроводжував характерними жестами, а коли закінчив говорити, у залі пролунали бурхливі оплески: не знаючи російської мови, слухачі зрозуміли більшу частину його промови.

20)Силу голосу треба міняти відповідно до змісту виголошуваної промови. Хто хоче оволодіти вмінням гарно говорити, повинен навчитися висловлюватися чітко, особливо це стосується працівників розумової праці.

21)Дослідники підкреслюють, що під час переговорів, що передують укладенню угоди, формулювання повинні бути винятково точні, бо в даному разі кожне слово має велике значення. З часів Стародавнього Риму існує професія, основний зміст якої полягає в тому, щоб виражати й формулювати думки під час переговорів двох сторін. Це професія юриста. Завдання юриста, між іншим, і полягає

втому, щоб точно формулювати найрізноманітніші види законодавчих директив, угод, договорів тощо. Нефахівцям така точність часто здається зайвою.

Завдання 1. Прочитайте узагальнені рекомендації деяких авторів.

Коротко про секрети ділового спілкування

Ділове спілкування є важливим і обов’язковим елементом ділової зустрічі.

Спілкування – взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок, під час якого люди обмінюються думками. Серед багатьох умінь ділової людини Iржі Томан виділяє вміння спілкуватися. Він зазначає:

«Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них. Усміхайтеся – і вони усміхатимуться у відповідь, а якщо дивитися на них, насупившись, вони відповідатимуть тим же.

Хто любить людей, того й люди люблять.

Приязність здебільшого впливає на людей так само, як і усмішка. Виявляючи дружнє ставлення до людей, ставтеся позитивно до

всіх людей довкола вас;

•не чекайте, доки вони виявлять до вас свої симпатії;

•вважайте, що ви їм уже сподобалися;

Українська мова за професійним спрямуванням	243

Розділ V

•виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;

•вітайтеся й усміхайтеся перші;

•намагайтеся вести розмову в довірливому тоні;

•наголошуйте на тих питаннях, у яких ваші погляди збігаються. Цікавтеся людьми, що вас оточують, їх роботою, турботами й

радощами.

Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не виявляє зацікавлення справами інших людей».

Звичайно, спілкуватися люди можуть під час зустрічей, що мають проходити в точно зазначений час і за певними правилами. Щоб зустрічі-спілкування були результативними, потрібно до них готуватися. При розгляді менш важливих справ досить обміркувати суть питання по дорозі на зустріч чи на нараду. Проте якщо йдеться про важливу справу, то треба зробити нотатки з кожного окремого пункту, а в разі потреби підготувати також проект рішення. Трапляються випадки, коли обидві сторони приходять на нараду без потрібної інформації, внаслідок чого обговорення доводиться переривати або відкладати на пізніше.

З усіх видів ділового спілкування (публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада, переговори) саме переговори вимагають сумлінної підготовки. Їх часто порівнюють із шаховою грою, де не можна «закреслити» необдуманий хід. Якщо такий хід уже зроблено, ситуація змінюється, і наступні кроки потрібно робити в нових умовах. Але кожна ділова людина повинна вміти керувати ситуацією, передбачати «маневри» співбесідника, складнощі. Для цього потрібно оволодіти технікою ділового спілкування. Ніхто не може дати готовий рецепт, як досягти успіху в переговорах, але певні правила їх проведення вже вироблені практикою. А.Б.Войськунський у праці «Очерки о человеческом общении» називає такі правила проведення переговорів, дотримання яких забезпечить прихильність співбесідника:

•сформулюйте конкретні завдання спілкування, складіть план його проведення; ініціатива в ході бесіди має належати стороні, що приймає;

•створіть атмосферу довіри та взаєморозуміння; говоріть про загальні проблеми, у ваших очах має читатись щира зацікавленість партнером; ні в якому разі не дивіться на годинник;

244	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

•умійте впевнено висловлювати свої думки, уважно слухати співбесідника і ставити запитання;

•постарайтесь точно знати, чим можна пожертвувати під час переговорів, умійте правильно сприймати свого партнера та управляти своїми емоціями.

Під час обговорення треба стежити за тим, щоб:

1)усі пункти обговорювалися один за одним;

2)не пропустити жодного важливого пункту;

3)учасники обговорення мали можливість висловити свою думку про цю справу;

4)ніхто не відхилявся від суті справи;

5)констатувати, в яких пунктах учасники дійшли згоди, а в яких виявилися розходження;

6)результати обговорення були записані у протоколі конкретно і недвозначно.

Уміння вести переговори: говорити, слухати, ставити запитання, правильно сприймати свого партнера і керувати своїми емоціями – це мистецтво, оскільки ви зберігаєте можливість за-

вжди бути на висоті свого становища.

Завдання 2. Прочитайте текст. Визначте, яку роль у ділових контактах мають емоції і вміння ними володіти.

Емоції і ділові контакти

Часто причиною зірваних переговорів бувають емоції. Відомо, що вияв емоцій під час зустрічі з однієї сторони викликає емоції з іншої сторони. Як наслідок – “зірвані” переговори чи попереднє обговорення. Щоб подібного не сталося, кожній діловій людині слід вчитися керувати своїми емоціями. Пропонуємо випробувати такі поради:

•перш за все усвідомте свої та чужі почуття;

•cтавтесь до партнерів як до виразників чиїхось думок (фірми, організації тощо), пам’ятайте, що ваші партнери, як і ви, з цими переговорами пов’язуєте своє майбутнє;

•поділіться своїми відчуттями («Нам здається, що угода може не спрацювати, навіть якщо ми її підпишемо», «Особисто я думаю, що ми чогось не врахували. А яка ваша думка? «);

•дозвольте партнеру звільнитися від своїх почуттів;

Українська мова за професійним спрямуванням	245

Розділ V

•не реагуйте на емоційні прояви (ваше обурення може завадити досягненню вигідної для вас угоди. Лише вибачення може «розрядити» емоції);

•використовуйте символічні жести (дружня записка, висловлення співчуття, квіти, відвідування пам’ятних місць, обійми, запрошення на вечерю – усе це може стати безцінною можливістю для зміцнення дружніх стосунків з партнером).

Завдання 3. Прочитайте текст. Які, на вашу думку, поради із даного тексту має враховувати службовець, ставлячи запитання під час ділової зустрічі?

Учіться запитувати

Виявляється, ставити запитання – не просто вміння, а ціле мистецтво прекрасного володіння мовою. Запитувати – значить виявляти зацікавлення темою розмови, людиною, яка виступає. Французи стверджують,щозапитання,якевиявляєщирийінтересдоіншоїлюдини, – це «весна діалогу». Деякі вчені підкреслюють, що конфлікти між партнерами виникають через незадані питання. Звичайно, щоб запитувати про щось інших, потрібна сміливість. Адже ставити запитання – означає саморозкриватися. Якщо ж не запитати – значить відкрити шлях до різноманітних здогадок і всіляких домислів.

Ще антична риторика знала сім класичних запитань, здатних упорядкувати діалог:

ЩО? – ХТО? – ДЕ? – ЯКИМИ ЗАСОБАМИ? – ЧОМУ? – КИМ?

– КОЛИ?

Другий варіант «аналізу запитань» складається з шести запитань, що мають з’ясувати:

ФАКТИ – ПОЧУТТЯ – БАЖАННЯ – ПЕРЕПОНИ – ЗАСОБИ – ЧАС ДIЇ.

Уже самим фактом запитання ви показуєте, що хочете брати участь у спілкуванні, ніби запевняєте партнера, що ви виявляєте до нього інтерес і прагнете встановити певні позитивні стосунки.

До запитань, що забезпечують продуктивний діалог, належать:

•інформаційне, мета якого – отримати максимум інформації;

•дзеркальне (що повторює висловлювання партнера у формі запитання і змушує його по-іншому подивитися на будь-що);

•естафетне (що попереджує висловлювання партнера).

246	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

Якщо вам поставили запитання, на яке ви не можете відповісти відразу, не кажіть, що вам необхідно проконсультуватися з керівництвом, що з даного питання ви не є спеціалістом. Запишіть запитання і скажіть, що обов’язково відповісте на нього пізніше.

Якщо ж у подібній ситуації опиниться ваш партнер, не наполягайте на негайній відповіді (швидше за все ви змусите його відповісти вам «ні»). Звичайно, через день-два у бесіді з вами він відповість на ваше запитання.

Завдання 4. Прочитайте текст. Чому службовець повинен оволодівати мистецтвом говорити? Яке значення має культура мовлення у діловому спілкуванні?

Оволодівайте мистецтвом говорити

Уміння гарно говорити – це мистецтво. Не мовчіть, якщо:

—є що сказати,

—якщо хочете звернути на себе увагу. Але ніколи не забувайте старе прислів’я: «Слово – срібло, мовчання – золото», а також висловлювання Ж. де Лабрюйера: «Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто, що сказали багато». Спілкування між людьми ніколи не було легкою справою, особливо ділове спілкування. Для того, щоб вас сприймали адекватно у ділових колах, ви повинні знати – де, коли і що можна сказати. А щоб ваше повідомлення було сприйнято правильно, необхідно:

1) добре знати тематику зустрічі;

2) спланувати своє повідомлення; 3) використовувати факти (не заощаджуйте час на інформації,

пам’ятайте, що «Розумні люди говорять тому, що мають що сказати, дурні – тому що їм хочеться щось сказати» (Платон);

4) докладіть зусиль, щоб сподобатися слухачам і завоювати їхню прихильність – посміхайтесь! («Той, у кого нелюб’язне обличчя, не повинен відкривати крамницю») (Прислів’я);

5) слідкувати за своєю мовою; 6) не говорити голосно, бо подумають, що ви нав’язуєте свою

думку; 7) не говорити занадто тихо, партнери постійно будуть вас пе-

репитувати;

Українська мова за професійним спрямуванням	247

Розділ V

8)говорити не поспішаючи;

9)контролювати своє дихання;

10)говорити заради досягнення мети (використовуйте технічні прийоми: пришвидшуйте темп мовлення, підвищуйте голос, змінюйте тембр, жестикулюйте; використовуйте у своїй мові метафори, порівняння, відмовтеся від канцеляризмів, мовних штампів).

Завдання 5. Прочитайте текст.

Учіться слухати

Потрібно уникати велемовності, навчитися слухати. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливості висловитися іншим. Л.Фейхтвангер зазначав: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати».

Слухати людину – це означає:

•дати співбесіднику можливість висловитися;

•підбадьорююче реагувати на слова партнера (кивком голови, словом «так»);

•щиро виявляти цікавість;

•не загострювати уваги на розмовних особливостях співбесідника;

•враховувати культурні відмінності;

•cлідкувати за головною думкою співбесідника;

•намагатися вловити істинний смисл слів партнера;

•повторювати деякі фрази («чи вірно я вас зрозумів, складність ситуації в тому ...»);

•не поспішати з висновками.

2.Дайте відповіді на запитання:

–Чому потрібно навчитися слухати людей?

–Як ви розумієте вислів «слухати людину»?

Завдання 6. Прочитайте текст. Перепишіть його, вставте потрібні розділові знаки. Поясніть, чому ви їх поставили.

Сприйняття партнера

Судження іншої людини є для нас незрозумілими а дехто вважає і нецікавими. Можливо але не в ділових стосунках. Різні судження партнерів саме це є причиною конфліктів. Як же досягти

248	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

взаєморозуміння Розглянемо деякі прийоми що дозволяють уникнути непорозумінь:

1)поставте себе на місце партнера

2)порівняйте ваші погляди на…

3)не робіть висновки про наміри інших, виходячи з власних міркувань

4)обговорюйте сприйняття один одного

5)створюйте у партнера почуття причетності до вироблення рішень

6)узгоджуйте рішення з принципами та іміджем учасників переговорів.

Завдання 7. Прочитайте текст. Яких ще поганих звичок потрібно позбуватися?

Про погані звички

А.М.Купер наводить близько 30 поганих звичок, які він помітив

улюдей, що головують на нарадах:

–стукають пальцями або олівцем по столу;

–підпирають голову рукою;

–торкаються руками обличчя;

–покусують олівець, зубочистку або сірник;

–стукають олівцем по зубах;

–облизують губи;

–чухають голову;

–водять пальцями по столу;

–пригладжують волосся;

–пригладжують бороду або вуса;

–застібають або розстібають гудзики на піджаку;

–хмуряться;

–кусають губи, нігті;

–жують жувальну гумку;

–чистять нігті;

–поправляють окуляри;

–дивляться крізь окуляри, тримаючи їх у руці;

–притупують ногою;

–хрускають пальцями;

–малюють беззмістовні малюнки на папері під час виступів;

Українська мова за професійним спрямуванням	249

Розділ V

–нервово складають і рвуть папір;

–оглядаються довкола;

–звертаючись до присутніх, дивляться повз них;

–дзенькають ключами або дрібними грішми в кишені;

–стромляють пальці за жилет або за комір;

–тримають руки в кишенях;

–крутять обручку на пальцях;

–усміхаються так чудернацько, що учасники не можуть збагнути, чи їм усміхаються, чи з них насміхаються.

Уважно перегляньте цей перелік ще раз і докладіть зусиль, щоб позбутися тих звичок, які, можливо, ви у себе виявили.

Завдання 8 (для повторення). Дайте відповіді на запитання:

1.Що таке спілкування?

2.Як потрібно ставитися до людей?

3.Які існують види ділового спілкування?

4.Які ви знаєте правила проведення переговорів?

5.Який зв’язок між емоціями і діловими контактами?

6.Про що говорить вміння запитувати, говорити, слухати?

7.Як потрібно сприймати партнера?

8.Яких поганих звичок слід позбуватися?

Ділова людина... Якою вона має бути?

Голос – важливий чинник мистецтва говорити

Більшість ораторів здобули успіх саме через голосові характеристики. Так само, як і про зовнішність, у людей складається враження про ваш голос протягом перших хвилин спілкування. Згадуючи конкретну людину, ми згадуємо передусім її голос.

Ваш голос важливий так само, як і зовнішність, поведінка й те, що ви говорите (зміст, текст). Це саме той інструмент, за допомогою якого ви спілкуєтеся з громадськістю.

Взаєморозуміння між вами передусім залежить від ваших голосових та мовленнєвих показників.

250	Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

Людськийголос–цемогутнійінструмент.Вінможепереконати,

закохати, завоювати. Але ним ви можете не тільки здобути щирих прихильників, а й відштовхнути людей, на яких ваша зовнішність у перший момент справила позитивне враження.

І тому завжди варто пам'ятати про те, що всі чекають на при-

ємний голос.

Окрім усього, усвідомлення того, що у вас приємний голос, додасть вам упевненості.

Але потрібно пам'ятати, що навіть приємний від природи голос вимагає щоденної свідомої праці. Існують навіть спеціальні курси та семінари з правильної постановки голосу. Для того, щоб бути гарним оратором, потрібна правильна вимова, чітка артикуляція, відпо-

відна постановка голосу. Ви повинні маніпулювати голосом залежно від ситуації: буде це ділова зустріч, інтерв'ю, презентація чи лекція.

Приємний голос сприятиме діловому успіхові і буде підтримувати певний імідж.

Не має значення, який голос у вас від народження. Завдяки практичнійроботівизможетематитакийголос,якийзаслуговуєвашапрофесійна майстерність і яскрава індивідуальність. Ви можете позбутися іноземного або місцевого акценту, якщо будете ретельно стежити за правильністю вимови. Можна навіть уникнути гугнявих звуків, якщо вміло користуватися голосовим апаратом. Ви зможете навчитися чітко артикулювати й правильно вимовляти звуки. Ви зможете розвинути резонансні коливання в грудях і навчитися говорити так, щоб вас чули в останньому ряду аудиторії без щонайменшого напруження з вашого боку. Врешті-решт ви зможете навчитися не говорити під ніс, а перетворитися на красномовного вишуканого оратора.

Буває, що ви реально не можете оцінити властивості вашого голосу. Насамперед послухайте його в запису. До того ж існує низка елементів, які є сигналом того, що ваш голос далекий від досконалості: вас часто просять повторити щойно сказане; в мікрофоні деякі звуки звучать глухо, неприємно й штучно; у вас швидко втомлюється горло; у ваших слухачів починає через деякий час блукати погляд, оскільки ви говорите на одному тоні; ви втрачаєте контроль над голосом наприкінці довгого речення; ви часто, навіть не усвідомлюючи, механічно повторюєте слова та вирази типу „ось», „ну», „так», „отже» речі», „знаєте» і подібне.

Українська мова за професійним спрямуванням	251