Довідка

Сократ – давньогрецький філософ (469-399 рр.до н.е.)

Евристика Сократа (з грецької сперечатися, змагатися) - бесіда, в якій міркування розвивається шляхом зіткнення протилежних думок і кожний відстоює свою думку. Основною ознакою евристики Сократа була іронія ( в перекладі з гр.. – прикурювання, вдавання) – прихований глум, прикидання таким, який нічого не знає щоб нАН незнанні впіймати співбесідника. Іронія Сократа полягала в тому, що він дотепною системою запитань заганяв суперника у глухий кут, коли той починав сам собі заперечувати. Проте робив це не злостиво, а добродушно, бо хотів не образити співбесідника,а тільки показати, що той неправильно мислить. Сократ говорив»… я тільки шукаю разом з вами, і якщо хто, сперечаючись зі мною, знайде правильний доказ, я перший з ним погоджусь».

• дискусія – обговорення проблеми, висвітлення різноманітних думок у вигляді висловлювань учнів. Керується вчителем.

Недоліками словесних методів є: вербалізм (засилля слова), задіяний лише один канал сприймання, небезпека «відриву» навчання від життя, практики.

Наочні методи навчання – методи навчання, в основі яких лежить використання різноманітних засобів наочності.

Джерелом знань при застосуванні наочних методів виступає образ, наочне уявлення (представлення) об’єкта у вигляді схем, таблиць, рисунків, моделей, приладів. До наочних методів належать:

• ілюстрація – показ об’єктів вивчення у їх символічному зображенні (малюнки, схеми, фотографії, карти тощо;

• демонстрація – показ об’єктів вивчення (реальних подій з життя, явищ природи, дії приладів та апаратів тощо);

• спостереження - передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів без втручання у ці явища і процеси (може виступати як прийом навчання).

Практичні методи – методи навчання, в основі яких – організація практичної діяльності учнів з метою застосування, закріплення та поглиблення знань, умінь і навичок.

Джерелом знань під час застосування практичних методів є практична діяльність учнів,що забезпечує не лише закріплення та застосування знань, але й формує досвід, уміння, сприяє інтелектуальному, фізичному, моральному розвитку. До практичних методів навчання належать:

• вправа – багаторазове свідоме повторення розумових та практичних дій з метою формування необхідних знань, умінь та навичок. Вимоги до вправ: чіткість поставлених цілей, усвідомлення учнем цілей, операцій, результатів, виправлення помилок під час виконання, доведення виконання до рівня, який гарантує стійкі результати;

• лабораторна робота – самостійна навчальна діяльність учнів під керівництвом учителя; у процесі її здійснення учні проводять досліди, розрахунки, експерименти, які підтверджують теоретичні положення, що вивчаються;

• практична робота – виконання практичних завдань (виготовлення предметів, обробка матеріалів, робота на пришкільній ділянці) з метою застосування отриманих знань на практиці, відпрацювання певних навичок.

Практичні методи навчання обов’язково застосовуються у поєднанні з наочними та словесними.

За традиційної системи навчання вчитель приходить до класу найчастіше з метою викласти нову інформацію. Однак інформація вчителя ще не передбачає обов’язкового автоматичного засвоєння знань учнями. Наукою доведено, що 80% інформації, яку отримує учень на уроці, забувається в той же день, якщо учень самостійно її не опрацював (повторив, проговорив, записав). До цього можна додати і той факт, що в багатьох школах сьогодні спостерігається підміна освіти (навчання, виховання, розвитку) просвітою (інформуванням).

Не останнім є вплив на рівень сприйняття учнів емоційний стан - правильний настрій, що налаштовує на навчання. Традиційні шкільні системи часто ігнорують роль стану. А даремно, бо він найвагоміший серед інших. Учень повинен розкритися ще до того, як приступить до навчання, і тільки розкрившись емоційно, можна досягти максимальної кмітливості.

Довідка.

Великий філософ та лікар Авіцена провів експеримент. Він узяв дві вівці, помістив їх у клітки та створив рівні умови розвитку Різниця була лише в одному: перед кліткою першої вівці була картина із зображеним залитим сонцем пасовищем, на якому гуляли такі ж вівці. Перед другою була зображена клітка з вовком, який розривав свою жертву. Про результати легко здогадатися – перша тварина росла здоровою та веселою, друга - слабкою і скоро загинула.

І.П. Павлов зазначав: «Позитивні емоції тонізують роботу мозку, негативні – гальмують, пригнічують».

Довідка

Одним із новаторських методів навчання є музика. Музика знижує стрес, пом’якшує тривогу, збільшує енергію й покращує пам'ять. Музика робить людей кмітливішими.

«Навчання через музику ,безперечно нове для нас, - незадовго до своєї смерті розповідав новатор у сфері прискореного навчання, каліфорнієць Чарлз Шмідт. – Ми вчимося абетки, наспівуючи літери. Однак за останні двадцять п’ять років наше застосування музики істотно поширилося. Виявлено, що музика вводить у спеціальний стан релаксації, коли мозок найвідкритіший у сприйнятті інформації. І це не просто стан близький до сну, це стан розслабленої готовності – або по-іншому «розслабленого усвідомлення». Велика частка сучасних знань у цій сфері ґрунтується на новаторських дослідженнях з 1950 років, які провадив болгарський психіатр і педагог Георгій Лозанов. Зокрема, Лозанов виявив, що барокова музика гармонійно налаштовує мозок і тіло, вона відкриває «емоційні двері» до суперпамяті. Ця система не тільки опрацьовує емоції, а й слугує містком між свідомістю і підсвідомістю. Чотири пори року Вівальді – це найліпший зразок барокової музики, щоб починати мандрівку цією автомагістраллю.

Багато вчителів на початку занять використовує також спеціально підготовлені записи – словесні замальовки з музичним супроводом, які схиляють до розслаблення і налаштовують на сприйняття і навчання.

Сучасна дидактика намагається зробити учня суб’єктом навчання, перевести його на рівень зацікавленого здобувача знань і свого власного досвіду діяльності. Цьому сприяють такі методи навчання, які мають високий рівень самостійної творчої діяльності:

• проблемний виклад знань – вчитель ставить перед учнями проблему, показуючи шлях її вирішення, а учень засвоює логіку розв’язування;

• частково-пошуковий – спосіб пошуку вирішення проблеми визначає вчитель, але розв’язання окремих питань знаходять самі учні;

• дослідницький – учні під керівництвом учителя самостійно визначають проблему, намічають шляхи її вирішення, організовують експеримент.

Але, як зазначав А.С. Макаренко, жоден метод, навіть загальновизнаний, не може бути завжди абсолютно корисним. Методи навчання самі по собі не можуть бути ні хорошими, ні поганими, необхідна їх система та свідомий вибір.

Вибір методів навчання є творчою справою і обов’язково має ґрунтуватись на глибоких знаннях теорії та психології навчання, бути спрямованим на розвиток особистості учня.

Цікавою в цьому плані є піраміда засвоєння знань учнями, де відображена доцільність, а також аргументація використання тих чи інших методів у процесі викладання навчальних предметів.

ПІРАМІДА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Лекція – 5%

Читання – 10%

Аудіовізуальний метод – 20%

Демонстрування – 30%

Групові дискусії - 50%

Активне навчання – 70%

Навчання інших - 90%

(негайне застосування засвоєного)

Лекція є розробленою і організованою вчителем презентацією інформації з певної теми. Це швидкий спосіб забезпечення необхідною інформацією. Однак лекції ставлять учнів у стан пасивних слухачів, через те їх необхідно поєднувати з іншими методами навчання.

Читання – індивідуальне або групове, не дає належного ефекту засвоєння матеріалу без поєднання з іншими методами навчання, цікавішими для учнів.

Аудіовізуальний метод – використання вчителем відеокасет і фільмів підсилює ефективність навчального процесу. В поєднанні з обговоренням аудіовізуальний метод навчання може значно підвищити ефективність засвоєння матеріалу учнями.

Демонстрація – засвоєння, розраховане на всі способи сприйняття інформації: слух, зір, дотик. Засоби демонстрування можуть бути різноманітними: змінні картки, діапозитиви, плакати тощо.

Групові дискусії – це словесний взаємо обмін між учнями та лідерами. Дискусії дають змогу школярам обмінюватись ідеями, враженнями і думками з будь-якої теми. Особливо ж вони корисні тим, що активізують розумову діяльність учнів, їх уміння висловлювати власні ідеї та думки, і дають змогу почути у відповідь міркування однокласників. Дискусії розширюють і поглиблюють розуміння учнями тієї чи іншої теми, а також допомагають їм використовувати набуті знання.

«Мозкова атака» - дуже популярний спосіб навчання, що викликає зливу ідей при обговоренні будь-якої теми. Ведучий пропонує учням ту чи іншу проблему або життєву ситуацію,яку вони мають обміркувати і виробити якомога більше альтернативних способів виходу з неї. Початком «мозкової атаки» є вільний потік різних ідей, оцінка яких відбувається тільки після завершення обміну думками. Після цього учні мають проаналізувати кожну з поданих ідей.

Активне навчання – охоплює рольові ігри, або розігрування ситуацій. Учнів потрібно заохочувати розігрувати такі ситуації, з якими вони ніколи не зустрічались у житті. Кожна рольова гра продовжується всього кілька хвилин, і за цей час учень має розіграти якусь певну ситуацію. Метою рольових ігор, або активного навчання, є допомога учням у своїх почуттях, думках і діях у розкутій обстановці. Рольові ігри дають багатий матеріал для обговорення і приносять задоволення їх учасникам.

Навчання інших їх однолітками максимально розвиває увагу аудиторії, ефективно впливає на зміну життєвих установок, як юних учителів, так і їх ровесників-слухачів, є ефективним засобом, що позитивно впливає на норми поведінки молодих людей та їх ставлення до життя. Отже, ефективність засвоєння матеріалу школярами прямо залежить від ступеня їх залучення у процес навчання.

2. Поняття про засоби навчання.

Ефективність використання методів навчання і всього навчально-виховного процесу багато в чому залужить від засобів навчання.

Засоби навчання – це різноманітне навчальне обладнання, яке використовують у системі пізнавальної діяльності (книги, зошити, письмове приладдя, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання, карти, таблиці та ін.)

До засобів навчання в дидактиці відносять:

• засіб зорової наочності (діафільми, модної, муляжі, роздатковий матеріал тощо);

• засіб слухової наочності ( аудіо касети, платівки , диски);

• наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби – кінофільми, відеофільми тощо.

Використання засобів навчання залежить від цілей і завдань уроку, змісту і логіки подачі матеріалу, майстерності вчителя.

Комп’ютер у навчальному процесі використовується як:

• засіб індивідуалізації навчання;

• джерело інформації;

• засіб контролю й оцінки знань;

• засіб творчої діяльності.

Завдання: чому сприяє використання комп’ютера у навчальному процесі?

ІІІ. ВИСНОВКИ.