Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загальна педагогіка.doc
Скачиваний:
193
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать

3. Методи опитування у педагогічному дослідженні.

Найдоступнішим і найпоширенішим методом вивчення педагогічної дійсності є спостереження. Спостереження (довільне, мимовільне) – метод спеціально організованого сприйняття того, що досліджується. Частіше він використовувався на початкових стадіях дослідження разом із іншими методами. Спостереження процесу, явище за типових умов має певні наукові особливості. Одержати в такий спосіб достовірні результати неможливо без:

  • чітко визначених завдань і об’єкта спостереження;

  • розробки етапів (схеми) його здійснення;

  • конкретизації критеріїв оцінки явища, процесу;

  • фіксування результатів;

  • обробки одержаних даних.

Важливо, щоб спостереження було систематичним, тривалим, різнобічним, об’єктивним. А відтак – ефективнішим.

Наприклад: на уроці одні учні поводяться активно, відповідають, доповнюють, а інші – пасивні, неуважні. Спостереження дає змогу визначити причини такої поведінки і шукати шляхи виходу з цієї ситуації.

Спостереження як метод наукового дослідження має певні недоліки:

  • не завжди розкриває внутрішні сторони педагогічних явищ;

  • не може дати повної об’єктивної інформації.

Методи опитування у педагогічному дослідженні:бесіди, інтерв’ю, анкетування, тести тощо.

Бесіди та інтерв’ю– це методи безпосереднього спілкування дослідника з учнями (вихованцями), яке передбачає усне їх опитування за допомогою запитань, які цікавлять дослідника. У наш час вони широко поширені завдяки своїй оперативності, практичності, ефективності, можливості широкого охоплення великої кількості об’єктів дослідження, одержання матеріалу, який при обробці дає змогу надавати об’єктам, що розглядаються не тільки кількісні, але й якісні характеристики.

Особливістю методу бесіди є виваженість запитань, які мають бути підготовлені таким чином, щоб людина не відчувала себе «піддослідною». При цьому дуже важливе значення відіграє атмосфера взаєморозуміння, довіри, урахування особливостей психіки та фізичного стану співрозмовника.

Аби уникнути суб’єктивізму й підвищити ефективність бесіди, необхідно дотримуватись таких вимог:

  • мати чіткий план бесіди, побудований з урахуванням індивідуальних особливостей співрозмовника;

  • обговорювати необхідні питання в різних аспектах і ракурсах;

  • варіювати запитання, висувати їх у зручній і зрозумілій для співрозмовника формі;

  • вміти використовувати ситуацію, винахідливість у запитаннях і відповідях.

Різновидами бесіди є діалог, дискусія, інтерв’ю.

Релаксація. Пропоную невеличке практичне завдання. Вам уже відомо, що методи опитування базуються на питаннях та відповідях. Обміняйтесь зі своїм товаришем по парті трьома найкумеднішими чи найабсурднішими питаннями. Зробіть з того висновки (Ви маєте почуття гумору, Ви винахідливий і кмітливий, Ви посміхнулися один одному і тим самим покращили один одному настрій, Ви трішки відпочили тощо).

У психолого-педагогічних і соціологічних дослідженнях все ширшого застосування знаходить анкетування – вивчення досліджуваних явищ і процесів за допомогою анкет або опитувальних листів, які містять письмові запитання. Цей метод незамінний, коли предметом вивчення стає суспільна думка, естетичні, моральні, та інші оцінки, ставлення людей один до одного, до подій, до конкретного виду діяльності тощо. Крім того він дає змогу охопити дослідженням значну кількість респондентів. При анкетуванні, як і при бесіді, ставлять запитання і одержують відповіді на них. Але при анкетуванні існує жорстка логічна конструкція. Запитання спеціально підібрані, визначені також і можливі варіанти стандартні відповідей. Для анкети особистий контакт не є обов’язковим. Її можна навіть надіслати поштою. Проведення анкети, якщо вона вже складена, не потребує кваліфікованого організатора, Студенти, учні, вчителі можуть стати активними організаторами анкетного опитування. Найголовнішою перевагою анкетування перед бесідою є зручність застосування методів математичної статистики. Тому анкетування дуже поширене у психолого-педагогічних дослідженнях.

Одним із найбільш уживаних методів педагогічного дослідження є також тест. Слово «тест» запозичене з англійської мови, у перекладі означає «випробування», «спроба». У сучасному світі метод тестування існує порівняно недовго. Учені, дослідивши історію тестів. , уже в далекому минулому знаходять приклади випробувань, які з певною мірою умовності можна було б назвати першим варіантом сучасних тестів.

Своєрідний психологічний тест описано в Біблії, у 7 главі книги Суддів. Полководець Гедеон після виснажливого походу привів військо до джерела Харод. Перед вирішальною битвою з мадианянами, прагнучи відібрати найбільш стійких бійців, він звелів стомленим воїнам напитися із джерела. Одні з них ставши навколішки та припавши губами до води, стали жадібно пити. Інші пили воду поважно і повільно, черпаючи її пригорщами. Саме з останніх 300 воїнів було створено відбірний загін, який пішов у бій. Ті що жадібно пили воду прямо з джерела, не були допущені до участі в бою.

У педагогіці використовуються такі тести для визначення рівня досягнень та розвитку:

  • загальних розумових здібностей, розумового розвитку;

  • спеціальних здібностей у різних сферах діяльності;

  • навченості, успішності, академічних досягнень;

  • окремих якостей (рис) особистості (пам’яті, мислення, характеру тощо);

  • вихованості (сформованості загальнолюдських, моральних, соціальних та інших якостей).

Тести можуть бути індивідуальними та груповими, вербальними чи невербальними, кількісними, якісними тощо.

Кожен з тестів має задовольняти такі вимоги:

  • не вимагати великих затрат часу;

  • бути однозначними – не допускати довільного трактування тестового матеріалу;

  • містити сформульовані питання, не мати словесних «капканів»;

  • тест має бути зручним, придатним для швидкої обробки результатів.

Матеріали методів опитування необхідно обробляти. Первинна обробка даних – це складні матриці, куди заносяться результати опитування, які після цього аналізуються та узагальнюються. Висновки можна подавати у вигляді натуральних чисел, відсотках та ін. Результати доцільно подавати у вигляді таблиці.