- •Е. Хейч
- •1. Специфіка практичної психологічної допомоги
- •1.1.Сутність психологічного консультування
- •1.1.1. Індивідуальне консультування як вид діяльності
- •1.1.2. Філософія консультування
- •1.1.3. Теоретичні засади консультування
- •1.1.4. Механізми психологічного впливу в консультативній роботі
- •1.1.5. Моделі консультативної допомоги.
- •1.1.6. Професійна позиція консультанта
- •1.1.7. Етичні аспекти консультативної діяльності
- •2. Методичні настанови консультування
- •2.1.2. Клієнт психолога-консультанта
- •2.1.3. Особистість консультанта як інструмент впливу
- •2.1..4. Консультативні взаємини: правило трьох
- •2.1.5. Принципи надання психологічної допомоги особистості
- •1.Знайомство
- •2.Технічна сторона налагодження взаємодії
- •1.Скарга
- •2.Самодіагноз
- •3.Проблема
- •4.Запит
- •1.Аналіз симптомів.
- •2.Аналіз синдромів.
- •1.Формулювання гіпотез.
- •2. Перевірка гіпотез.
- •Тема 2. Технологія консультативної взаємодії.
- •1.Встановлення рапорту.
- •2. Підстройка: фокус уваги та калібрування
- •3. Сутність підстройки
- •Тема3.Засоби особистісної презентації та робота з ними
- •1. Завдання упорядкування мовлення клієнта..Правила ф.Перлза.
- •2. Метамодель комунікації
- •3. Відновлення пропусків та заповнення прогалин у мовленні
- •1. Вилучення.
- •2. Узагальнення.
- •4.Визначення обмежень суб'єктивного простору клієнта
- •5.Виправлення семантично помилкових формулювань
- •1.Фізична симптоматика як пролонгована комунікація між людиною і світом.
- •2. Фактори, що провокують психосоматику.
- •3.Етапи діалогу з психосоматиком.
- •1.Комунікація з несвідомим
- •2.Об’ємний підхід для активізації несвідомого.
- •3.Корекція несвідомих комплексів і афектів.
- •1.Психотерапевтичні техніки, що спираються на образне мислення людини.
- •2.Функції метафори у консультативному процесі.
- •1.Стереотипність емоційних та поведінкових реакцій.
- •2.Рівні вираження почуттів.
- •3.Схеми трансформації емоцій.
- •1.Взаємозв’язок між переживанням, інтнлнктом і усвідомленням.
- •2.Метафорична модель логічних рівнів свідомості.
- •3.Індивідуальний ступінь доступності рівнів свідомості.
- •2.Консультативне завдання підвищення зрілості духовної сфери особистості.
- •3. Робота з життєвими пресу позиції особистості.
- •Тема 4. .Засоби впливу на клієнта.
- •2.Види інтерпретацій
- •1.Сутність конфронтації.
- •2. Доцільність конфронтації.
- •1.Стратегії подолання опору.
- •2.Форми опору, за з.Фрейдом.
- •3.Етапи роботи з опором.
- •1. Когнітивний аспект консультативної роботи.
- •2. Директиви у консультуванні.
- •3.Роль, форми і доцільність порад у консультуванні.
- •1.Етапи прийняття рішення.
- •2. Перевірка на екологічність прийнятих рішень.
- •1. Інсайт
- •1. Позиції віддзеркалення
- •2..Директиви
- •1. Переформування, або рефреймінг
- •2.Актуалізація ресурсів людини
- •3. Арсенал психотехнологій та еклектизм як свобода вибору
- •4. Психологічне консультування як саморозвиток.
- •1 Етап. Аналіз змісту скарги клієнта:
- •2 Етап. Аналіз психологічної ситуації:
- •3 Етап. Аналіз психологічних проблем:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
3. Відновлення пропусків та заповнення прогалин у мовленні
Своєю реакцією терапевт впливає не тільки на те, що клієнт вербально висловив, але й на процес сприйняття.
Ю.Джендлін
Повний і гарно сформований опис містить інформацію про те, що саме відбувається (процес), хто це робить, коли і як. В ньому правильно визначено причини та обставини. Крім того для потреб консультування дуже важливою є інформація про зв'язок мовлення клієнта з його переживаннями. Однак мовлення людини часто відхиляється від повного опису. Щоб відновити прогалини в зборі інформації використовується кілька способів роботи з пропусками:
вилучення
узагальнення
1. Вилучення.
Під категорію вилучень підпадають випадки, коли людина пропускає певні частини речення, залишаючи щось недомовленим. Користуючись контекстом чи власним досвідом, пересічний слухач самостійно реставрує прогалини, вкладаючи свої думки в уста співрозмовника. Та консультант повинен не пропустити такі місця і максимально відновити втрачене. Полегшити вирішення цього завдання допоможе конкретна схема роботи:
завдання допоможе конкретна схема роботи:
1.1. Прості вилучення, або післядієслівні пустоти - лінгвістичні структури, для яких характерна відсутність інформації після дієслова про місце, час і учасників даного процесу. Щоб відновити відсутній матеріал метамодель містить запитання :
„Що? чого? " - Об'єкти
„Хто? кого? кому?" - Суб'єкти
„Коли? «Де?"
Час - Місце
Наприклад:
-Я не розумію. - Реакція: "Чого Ви не розумієте?", „Кого ви не розумієте? ", „Коли ви відчули, що не розумієте? ", „А коли почали розуміти? ".
- Я боюсь. - Реакція: "Чого або кого Ви боїтесь?".
-Я хочу сказати.-Реакція: „Кому?", „Що?", „Коли?", „Де?", „В який спосіб?" та ін.
- Він мені не подобається. - Реакція: „Що саме вам в ньому не подобається?" У випадку вилучень за допомогою запитань "Що саме?", "Як саме?" можна встановити репрезентативну систему, котру використовує клієнт. Наприклад: Я не розумію. - Реакція: „Як саме ви не розумієте?" - Ну, мені неясно... (візуально).
1.2. „Неконкретні" прикметники - це слова, які вказують на значущі якості предмета або суб'єкта неявно, без потрібної для розуміння конкретності. Порівняйте: „конкретні" прикметники - синій, солодки квадратний та ін.; „неконкретні" - чудовий, смачний, ефективний достойний, вигідний. „Неконкретні" прикметники ніби запрошують дискусії, щоб виявити, які саме критерії, властивості, якості має на; співрозмовник. Запитання метамоделі:
„Який? яка? яке конкретно?", „Який саме?"
Наприклад:
- Я пропоную йому кращий варіант. - Реакція: "Кращий чим?", „Кращий, ніж що?" „Що ви маєте на увазі, коли говорите „кращий"?", „В чому переваги запропош варіанту?".
Я маю іншу точку зору. - Реакція: "Іншу - це яку конкретно?".
Це невигідна пропозиція.-Реакція: "Невигідна-в чому?", „Що значить невигідна?".
1.3. Пропуски в порівняннях - це вилучення прикметників прислівників, що формують порівняння. В зв'язку з пропуском не говориться про те, з чим (або з ким) порівнюють, тобто вилучаєть інформація про підґрунтя порівняння, сутність критерію та автор критерію, за яким проведено порівняння.
а) Підґрунтя порівняння. Якщо мета полягає в тому, щоб встанови з чим (ким ) здійснюється порівняння, то запитання такі:
„В порівнянні з чим? З ким?" Наприклад:
- Він вважає себе розумнішим. - Реакція: „Розумнішим за кого? В чому?".
- Звичайно, все було пристойно. - Реакція: „В порівнянні з чим? ", „Пристой» - як? ".
- Подруга діяла ефективніше. - Реакція: „Ефективніше за кого? Ят чином? ".
б) Еталон. Якщо мета полягає в тому, щоб виявити еталон (критерій) порівняння, тобто основу для порівняння, запитання такі:
„На основі чого?" „ За яким критерієм?" „Що підтверджує сказане?" Наприклад:
- Все закінчилося б краще, якби він там був. - Реакція: „Що дає вам право так думати? ".
- Знання іноземної мови все вирішило. - Реакція: „ Чим це підтверджується? ".
- Я потрапила в незручне становище. - Реакція: „ Згідно з якими критеріями ви так вважаєте? ", „За якими критеріями ви так оцінюєте своє становище?".
в) Автор критерію. Якщо мета полягає в тому, щоб встановити авторство, того, хто запропонував еталон, критерій, то запитання таке:
„Чия це думка?"
Наприклад:
- В житті жінки більш практичні. - Реакція: „Хто це сказав? ". -Мама любить дитину більше, ніж тато. Реакція: „Хто це визначав? "