- •Е. Хейч
- •1. Специфіка практичної психологічної допомоги
- •1.1.Сутність психологічного консультування
- •1.1.1. Індивідуальне консультування як вид діяльності
- •1.1.2. Філософія консультування
- •1.1.3. Теоретичні засади консультування
- •1.1.4. Механізми психологічного впливу в консультативній роботі
- •1.1.5. Моделі консультативної допомоги.
- •1.1.6. Професійна позиція консультанта
- •1.1.7. Етичні аспекти консультативної діяльності
- •2. Методичні настанови консультування
- •2.1.2. Клієнт психолога-консультанта
- •2.1.3. Особистість консультанта як інструмент впливу
- •2.1..4. Консультативні взаємини: правило трьох
- •2.1.5. Принципи надання психологічної допомоги особистості
- •1.Знайомство
- •2.Технічна сторона налагодження взаємодії
- •1.Скарга
- •2.Самодіагноз
- •3.Проблема
- •4.Запит
- •1.Аналіз симптомів.
- •2.Аналіз синдромів.
- •1.Формулювання гіпотез.
- •2. Перевірка гіпотез.
- •Тема 2. Технологія консультативної взаємодії.
- •1.Встановлення рапорту.
- •2. Підстройка: фокус уваги та калібрування
- •3. Сутність підстройки
- •Тема3.Засоби особистісної презентації та робота з ними
- •1. Завдання упорядкування мовлення клієнта..Правила ф.Перлза.
- •2. Метамодель комунікації
- •3. Відновлення пропусків та заповнення прогалин у мовленні
- •1. Вилучення.
- •2. Узагальнення.
- •4.Визначення обмежень суб'єктивного простору клієнта
- •5.Виправлення семантично помилкових формулювань
- •1.Фізична симптоматика як пролонгована комунікація між людиною і світом.
- •2. Фактори, що провокують психосоматику.
- •3.Етапи діалогу з психосоматиком.
- •1.Комунікація з несвідомим
- •2.Об’ємний підхід для активізації несвідомого.
- •3.Корекція несвідомих комплексів і афектів.
- •1.Психотерапевтичні техніки, що спираються на образне мислення людини.
- •2.Функції метафори у консультативному процесі.
- •1.Стереотипність емоційних та поведінкових реакцій.
- •2.Рівні вираження почуттів.
- •3.Схеми трансформації емоцій.
- •1.Взаємозв’язок між переживанням, інтнлнктом і усвідомленням.
- •2.Метафорична модель логічних рівнів свідомості.
- •3.Індивідуальний ступінь доступності рівнів свідомості.
- •2.Консультативне завдання підвищення зрілості духовної сфери особистості.
- •3. Робота з життєвими пресу позиції особистості.
- •Тема 4. .Засоби впливу на клієнта.
- •2.Види інтерпретацій
- •1.Сутність конфронтації.
- •2. Доцільність конфронтації.
- •1.Стратегії подолання опору.
- •2.Форми опору, за з.Фрейдом.
- •3.Етапи роботи з опором.
- •1. Когнітивний аспект консультативної роботи.
- •2. Директиви у консультуванні.
- •3.Роль, форми і доцільність порад у консультуванні.
- •1.Етапи прийняття рішення.
- •2. Перевірка на екологічність прийнятих рішень.
- •1. Інсайт
- •1. Позиції віддзеркалення
- •2..Директиви
- •1. Переформування, або рефреймінг
- •2.Актуалізація ресурсів людини
- •3. Арсенал психотехнологій та еклектизм як свобода вибору
- •4. Психологічне консультування як саморозвиток.
- •1 Етап. Аналіз змісту скарги клієнта:
- •2 Етап. Аналіз психологічної ситуації:
- •3 Етап. Аналіз психологічних проблем:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
2. Фактори, що провокують психосоматику.
Як відомо, розвиток психосоматичних розладів людини може бути спровокований:
1) переживанням певних психологічних станів, які раптово сильно або хронічно захоплюють особистість. Психологи-практики говорять про саногенне (оздоровлююче) і патогенне мислення. До патогенного мислення належать переживання образи, вини, заздрощів, ревнощів, гніву, ненависті, злості, роздратування та ін.;
2) психологічною некомпетентністю особистості, що полягає у невмінні усвідомити, висловити та переробити ці патогенні почуття;
наявністю в особистісному профілі певних характеріологічних рис та якостей, що створюють основу патогенних кіл мислення ("коронарна", "алергічна", "гіпертонічна", "ревматоїдна" та ін. особистість);
неконструктивним психологічним захистом, який на сучасному етапі призводить до негнучких психологічних обмежень та загострення внутрішніх особистісних конфліктів;
5) наявністю "вторинної вигоди", яку несе хвороба, та ін.
3.Етапи діалогу з психосоматиком.
Тому консультативну розмову з психосоматиком можна побудувати приблизно так:
Створити довірчий контакт.
Вислухати скарги, поставити запитання, які допомагають зрозуміти сутність проблем людини. Наприклад, "Що відбувається в вашому житті, що змінилося, стало іншим? Що вас непокоїть, викликає вашу стурбованість, завдає клопотів? Що тривожить або нервує? До чого ви останнім часом дуже чутливі? З ким (чим) складаються напружені стосунки вдома, на роботі, в особистому житті?" Впродовж розмови фіксувати комплекс психологічних, генетичних і соціальних факторів, які ведуть людину до руйнування.
Допомогти виявити та усвідомити, наскільки це можливо, приховані чи замасковані афективні переживання та почуття (страхи, тривоги, напруження, фрустрації, хронічні дисгармонійні стосунки, конфлікти, психологічні дискомфорти, "вторинну вигоду" та ін.), їх вплив на фізичне самопочуття та здоров'я.
При потребі надати можливість людині "відреагувати" притлумлені почуття та переживання (для психосоматиків це, як правило, довготривале стримування та приглушення ворожості, агресії, люті, роздратованості та ін.)
Працювати з "емоційною безграмотністю" та алекситимією психосоматика. Вчити розуміти "символічну мову" хвороби ("Чому саме ця, а не інша хвороба? Чому саме зараз? Що саме пробує "сказати" мені моє тіло в такий спосіб? Що потрібно зробити, щоб виразити те ж саме інакше?"), вербалізувати та рефлексувати ті переживання та емоційні стани, котрі піддаються конструктивній зміні.
Спільно з клієнтом розробити стратегії подолання негативних психологічних станів, окреслити можливі зміни поведінкових патернів, патогенних кругів мислення і хоча б деяких рис психосоматичного особистісного профілю.
7. Віднайти та розкрити психологічні ресурси людини.
8. Забезпечувати клієнту розуміння та психологічну підтримку протягом всієї бесіди.
Звичайно, за доцільною реакцією психолога на кожному з цих етапів мас стояти глибоке розуміння причин, що провокують високу хворобливість. Серед них можуть бути як суто соціальні (наприклад, об'єктивні деформації суспільного буття та хронічне потерпання від соціальної "несправедливості"), так і соціопсихологічні - наприклад, не володіння базовими життєвими вміннями створювати для себе комфортні умови існування в спільноті, важка адаптація до нових умов навчання чи роботи, а також суто психологічні, які птювокуються внутрішніми дисгармоніями скюбистості.
Запитання для самоперевірки
В чому сутність саногенного і патогенного мислення? Які чинники вшивають на їх формування?
Чому фізичні негаразди можуть бути показниками психологічних проблем? Назвіть основні психологічні чинники, що їх провокують.
Що таке психосоматика? Які хвороби називаються психосоматичними? Що таке конверсія?
Яким чином потрібно будувати діалог з психосоматиком? Зазначте етапи такого діалогу.
5. Які психологічні прийоми варто використовувати в роботі з людьми, схильними до психосоматичних розладів?
Заняття 14. . Активізація несвідомих процесів
За жорстокою іронією, людина починає змінювага реальнісгь, в якій існує, саме в той день, час і хвилину, коли вона перестає безперервно на неї реагувати.
Д.Кехо