- •Е. Хейч
- •1. Специфіка практичної психологічної допомоги
- •1.1.Сутність психологічного консультування
- •1.1.1. Індивідуальне консультування як вид діяльності
- •1.1.2. Філософія консультування
- •1.1.3. Теоретичні засади консультування
- •1.1.4. Механізми психологічного впливу в консультативній роботі
- •1.1.5. Моделі консультативної допомоги.
- •1.1.6. Професійна позиція консультанта
- •1.1.7. Етичні аспекти консультативної діяльності
- •2. Методичні настанови консультування
- •2.1.2. Клієнт психолога-консультанта
- •2.1.3. Особистість консультанта як інструмент впливу
- •2.1..4. Консультативні взаємини: правило трьох
- •2.1.5. Принципи надання психологічної допомоги особистості
- •1.Знайомство
- •2.Технічна сторона налагодження взаємодії
- •1.Скарга
- •2.Самодіагноз
- •3.Проблема
- •4.Запит
- •1.Аналіз симптомів.
- •2.Аналіз синдромів.
- •1.Формулювання гіпотез.
- •2. Перевірка гіпотез.
- •Тема 2. Технологія консультативної взаємодії.
- •1.Встановлення рапорту.
- •2. Підстройка: фокус уваги та калібрування
- •3. Сутність підстройки
- •Тема3.Засоби особистісної презентації та робота з ними
- •1. Завдання упорядкування мовлення клієнта..Правила ф.Перлза.
- •2. Метамодель комунікації
- •3. Відновлення пропусків та заповнення прогалин у мовленні
- •1. Вилучення.
- •2. Узагальнення.
- •4.Визначення обмежень суб'єктивного простору клієнта
- •5.Виправлення семантично помилкових формулювань
- •1.Фізична симптоматика як пролонгована комунікація між людиною і світом.
- •2. Фактори, що провокують психосоматику.
- •3.Етапи діалогу з психосоматиком.
- •1.Комунікація з несвідомим
- •2.Об’ємний підхід для активізації несвідомого.
- •3.Корекція несвідомих комплексів і афектів.
- •1.Психотерапевтичні техніки, що спираються на образне мислення людини.
- •2.Функції метафори у консультативному процесі.
- •1.Стереотипність емоційних та поведінкових реакцій.
- •2.Рівні вираження почуттів.
- •3.Схеми трансформації емоцій.
- •1.Взаємозв’язок між переживанням, інтнлнктом і усвідомленням.
- •2.Метафорична модель логічних рівнів свідомості.
- •3.Індивідуальний ступінь доступності рівнів свідомості.
- •2.Консультативне завдання підвищення зрілості духовної сфери особистості.
- •3. Робота з життєвими пресу позиції особистості.
- •Тема 4. .Засоби впливу на клієнта.
- •2.Види інтерпретацій
- •1.Сутність конфронтації.
- •2. Доцільність конфронтації.
- •1.Стратегії подолання опору.
- •2.Форми опору, за з.Фрейдом.
- •3.Етапи роботи з опором.
- •1. Когнітивний аспект консультативної роботи.
- •2. Директиви у консультуванні.
- •3.Роль, форми і доцільність порад у консультуванні.
- •1.Етапи прийняття рішення.
- •2. Перевірка на екологічність прийнятих рішень.
- •1. Інсайт
- •1. Позиції віддзеркалення
- •2..Директиви
- •1. Переформування, або рефреймінг
- •2.Актуалізація ресурсів людини
- •3. Арсенал психотехнологій та еклектизм як свобода вибору
- •4. Психологічне консультування як саморозвиток.
- •1 Етап. Аналіз змісту скарги клієнта:
- •2 Етап. Аналіз психологічної ситуації:
- •3 Етап. Аналіз психологічних проблем:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
1.Комунікація з несвідомим
Апелювання до раціональної свідомої частини психіки може не дати результатів, адже в консультацію приходять досить освічені люди, які раціонально вже все зважили, однак це їх не задовольнило. Для прийняття рішення їм не вистачає інформації, яку вони самі знайти не можуть. Саме такою підказкою може стати знання, добуте з області несвідомого.
Поняттям „несвідоме" в психології позначають сукупність психічній утворень, процесів та механізмів, функціонування і вплив яких суб'єкт не усвідомлює. З.Фрейд вперше відзначив факт, що багато людських дій та вчинків, які, на перший погляд, здаються випадковими, насправді обумовлені
глибинними мотивами і комплексами, які можна при потребі простежити. Несвідоме проявляється в архаїчному мисленні, автоматизмах, паніці, гіпнозі, субсенсорному сприйнятті, інтуїції, у невротичних діях, в збоях діяльності та продуктах творчості тощо. Воно проривається в свідомість завдяки сновидінням, афектам, невідповідним або нерозмірним (диспропорційним) поведінковим реакціям, потягам та вчинкам, які людина не може пояснити,
Комунікація з несвідомим - однонаправлена, тобто несвідоме надсилає вісточки свідомості. Зворотного шляху не існує.. Вплив на нього є дуже проблематичним і стає можливим до деякої міри лише в обхід свідомих процесів. Несвідомого можна торкнутися при допомозі спеціальних технік. Таку можливість дають змінені стани свідомості. Образні навіювання можуть досягати певних пластів несвідомого (воно - багаторівневе) і спричиняти "міни, які в майбутньому можуть позитивно позначитися на свідомій організації життя людини (див.: 4.4).
несвідоме не має не тільки логічних, але й часових та просторових обмежень, тобто всі елементи несвідомого душевного життя існують в одному просторі одночасно для них; нема ні минулого, ні майбутнього, все в тепфішньому; присутні безліч варіантів та можливостей будь-яких подій чи ситуацій
2.Об’ємний підхід для активізації несвідомого.
Щоб створити на консультації обстановку активізації несвідомого, С.В.Петрушин пропонує так званий „об'ємний підхід". Він вважає, що консультант повсякчас повинен вільно оперувати всім викладеним клієнтом матеріалом, тобто включати у кожний момент спілкування факти, цитати, деталі в будь-якій послідовності. Це надає можливість тримати весь об'єм матеріалу в активній формі, що сприяє трансформаціям в сфері несвідомого.
Наступною характерною особливістю згідно з принципом полярності К.Юнга є те, що свідоме і несвідоме односторонньо спрямовані і взаємно комплементарні. Таким чином, помічаючи сильні тенденції в свідомості, ми автоматично повинні передбачати відповідні протилежні тенденції в несвідомому, які можуть спричинити деструкцію. Наприклад, якщо свідома: установка суб'єкта раціональна, то його несвідома установка буде ірраціональною, і навпаки. Формування гармонійного протистояння передбачає взаємну компенсацію установок свідомого і несвідомого, що позитивно відображається на рівні психічного здоров'я людини.
Крім інтеграції особистості, несвідоме забезпечує необхідний рівень енергії життя. Мотивація, що збігається з напрямком внутрішніх інтен щедро підживлюється емоціями, котрі тримають людину в тонусі створюють потрібний фон для формування потягів, інтересів, інсайтів гарантують відчуття задоволення та щастя. Ігнорування несвідомої сфери веде до того, що накопичена енергія несвідомого врешті-решт проривається в свідомість і пригнічує її. Тому так важливо помічати матеріал несвідомого, переробляти його, розширюючи свідомість згладжуючи конфлікт по різному спрямованих тенденцій.
Найбільш інформативною при „читанні" послань несвідомого є робота з емоціями, які їх суггроводжують. Вони - опори мосту, що з'єднує свідоме та несвідоме. Центральною структурою несвідомого, на думку багатьох авторів е комплекси. Комплекс - це система психічних елементів (думок, стосунків, переживань) індивідуального і колективного несвідомого, які об'єднані афективним зв'язком (комплекс неповноцінності, комплекс влади, материмський комплекс та ін.). В індивідуальній психіці комплекс формується навколо ядра - сильного переживання, започаткованого в ситуації високо травмуючого впливу, що обростає думками і емоціями, які тематично відповідають ядру і свого часу були витіснені свідомістю. Виділити комплекси можна на основі спостережень за перебігом емоційних, афективних та поведінкових реакції, типовими симптомами "маски" та „тіні" (К.Юнг). Психологічна робота ефективна лише тоді, коли відбувається корекція "тіні", і "персони" (К.Юнг).