- •Е. Хейч
- •1. Специфіка практичної психологічної допомоги
- •1.1.Сутність психологічного консультування
- •1.1.1. Індивідуальне консультування як вид діяльності
- •1.1.2. Філософія консультування
- •1.1.3. Теоретичні засади консультування
- •1.1.4. Механізми психологічного впливу в консультативній роботі
- •1.1.5. Моделі консультативної допомоги.
- •1.1.6. Професійна позиція консультанта
- •1.1.7. Етичні аспекти консультативної діяльності
- •2. Методичні настанови консультування
- •2.1.2. Клієнт психолога-консультанта
- •2.1.3. Особистість консультанта як інструмент впливу
- •2.1..4. Консультативні взаємини: правило трьох
- •2.1.5. Принципи надання психологічної допомоги особистості
- •1.Знайомство
- •2.Технічна сторона налагодження взаємодії
- •1.Скарга
- •2.Самодіагноз
- •3.Проблема
- •4.Запит
- •1.Аналіз симптомів.
- •2.Аналіз синдромів.
- •1.Формулювання гіпотез.
- •2. Перевірка гіпотез.
- •Тема 2. Технологія консультативної взаємодії.
- •1.Встановлення рапорту.
- •2. Підстройка: фокус уваги та калібрування
- •3. Сутність підстройки
- •Тема3.Засоби особистісної презентації та робота з ними
- •1. Завдання упорядкування мовлення клієнта..Правила ф.Перлза.
- •2. Метамодель комунікації
- •3. Відновлення пропусків та заповнення прогалин у мовленні
- •1. Вилучення.
- •2. Узагальнення.
- •4.Визначення обмежень суб'єктивного простору клієнта
- •5.Виправлення семантично помилкових формулювань
- •1.Фізична симптоматика як пролонгована комунікація між людиною і світом.
- •2. Фактори, що провокують психосоматику.
- •3.Етапи діалогу з психосоматиком.
- •1.Комунікація з несвідомим
- •2.Об’ємний підхід для активізації несвідомого.
- •3.Корекція несвідомих комплексів і афектів.
- •1.Психотерапевтичні техніки, що спираються на образне мислення людини.
- •2.Функції метафори у консультативному процесі.
- •1.Стереотипність емоційних та поведінкових реакцій.
- •2.Рівні вираження почуттів.
- •3.Схеми трансформації емоцій.
- •1.Взаємозв’язок між переживанням, інтнлнктом і усвідомленням.
- •2.Метафорична модель логічних рівнів свідомості.
- •3.Індивідуальний ступінь доступності рівнів свідомості.
- •2.Консультативне завдання підвищення зрілості духовної сфери особистості.
- •3. Робота з життєвими пресу позиції особистості.
- •Тема 4. .Засоби впливу на клієнта.
- •2.Види інтерпретацій
- •1.Сутність конфронтації.
- •2. Доцільність конфронтації.
- •1.Стратегії подолання опору.
- •2.Форми опору, за з.Фрейдом.
- •3.Етапи роботи з опором.
- •1. Когнітивний аспект консультативної роботи.
- •2. Директиви у консультуванні.
- •3.Роль, форми і доцільність порад у консультуванні.
- •1.Етапи прийняття рішення.
- •2. Перевірка на екологічність прийнятих рішень.
- •1. Інсайт
- •1. Позиції віддзеркалення
- •2..Директиви
- •1. Переформування, або рефреймінг
- •2.Актуалізація ресурсів людини
- •3. Арсенал психотехнологій та еклектизм як свобода вибору
- •4. Психологічне консультування як саморозвиток.
- •1 Етап. Аналіз змісту скарги клієнта:
- •2 Етап. Аналіз психологічної ситуації:
- •3 Етап. Аналіз психологічних проблем:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
1. Когнітивний аспект консультативної роботи.
Якщо на психотерапію люди зважуються, відчуваючи потребу в особи-стісних змінах, то на консультування часто приходять, усвідомлюючи дефіцит психологічної компетентності або з метою дізнатися про щось у психолога. В певному розумінні психолог завжди надає інформацію, нехай особистісну, науково-психологічну чи просто ту, якої не вистачає клієнтові від його оточення.
Нерідко проблема, з якою звертається людина досить локальна (наприклад, непорозуміння з коханою людиною, труднощі у вихованні дітей тощо), і тому її, як правило, дивує те, що психолог „заходить" якось здалеку, консолідує інформацію, яка, на перший погляд, не стосується ситуації. Однак, подумки охопивши створену під час бесіди картину, клієнт буває вражений цілісністю та взаємопов'язаністю всіх її елементів, і цей „ага-момент" стає стимулом для змін.
Створення подібної картини стає можливим через те, що психолог керується певною теоретичною моделлю, яка пояснює закономірності функціонування психічного. Логіка цієї теоретичної моделі передається і клієнту, і він теж починає бачити те, що з ним відбувається, більш диференційовано і конструктивно. Дослідники психотерапевтичного процесу взагалі вважають, що теорія - необхідна ланка впливу, оскільки саме засвоєння клієнтом закладеного в ній образу людини і несподіване трактування його проблем ведуть до зцілення. Не так важливо навіть, чи відповідає вона дійсності, чи правильно відображає причини труднощів, важливий лише той ефект, який вона справить, коли стане частиною свідомості клієнта. Теорія з цієї точки зору є не що інше, як міф, котрий організує уявлення клієнта про себе і про світ, міф корисний, хоча часто такий, що суперечить іншому "корисному міфу".
Оцінка якості спеціальних психологічних знань не є предметом розгляду нашого посібника. Навіть у загальних рисах про це говорити дуже важко. Однак факт залишається фактом: психологічні знання, прямо чи опосередковано, у вигляді теорії чи у вигляді конкретної техніки (як способу мислення), передаються і будуть передаватися людині в процесі роботи з нею.
Психолог-консультант повинен бути якомога ширше обізнаним в багатьох областях психології. Є сенс розумітися на класичних наукових питаннях і мати багато прикладних знань. З однаковою ймовірність в конкретних випадках можуть стати необхідними знання про те, що таке посттравматичний синдром та які способи допомоги людині, що його переживає; на яких фазах конфліктних стосунків відсутні шанси для самостійного примирення сторін; як краще, враховуючи інтереси дітей, „організувати" розлучення; в які „пастки" можуть потрапити закохані; як здійснюється робота ,хострого горя"; як поводитися з термінальним хворим, і тд.
2. Директиви у консультуванні.
В деяких випадках інформація може подаватися досить директивно. Серед подібних способів передачі знань можна назвати вказівки, інструкції, поради, табу, запобіжні заходи тощо.
Директиви взагалі заповнюють наше звичне спілкування і консультація в цьому сенсі не виняток. Інакше ж не скажеш: „Заходьте, будь ласка! Сідайте!", „Розслабтесь!" та ін. Від цих фраз недалеко до прихованих команд типу: ,Даремно сподіватися на те, що дитина такого віку чи інструкцій: .Довіртеся своїй інтуїції", або до запобіжних заходів: „Для розв'язання проблеми спочатку потрібно поговорити з родичами чоловіка
чи до табу „ніколи не говорити „ніколи" або щось на зразок цього. Клієнти часто з вдячністю сприймають такий спосіб надання інформації, бо більшість з них, потрапляючи вперше на консультацію до психолога, настроєні саме на те, щоб вступити з ним у стосунки „учитель-учень", або „наставник-підопічний". В народі так і кажуть: „Піди до психолога, послухай, що він тобі порадить".