1.Психотерапевтичні техніки, що спираються на образне мислення людини.

Несвідоме проривається у свідомість не так вже й рідко. Вночі ми бачимо сни, які 3.Фрейд назвав „королівською дорогою" у несвідоме. День тримає нас у хвилях емоційного життя, яке не тільки сторонні люди, але й господар емоцій чітко пояснити не в змозі. Людина справді не може зрозуміти багато дечого зі свого життя. Часто вона відмахується коротким „Так сталося", спихаючи все на випадок. Однак уважно підбираючи та аналізуючи цей матеріал, ми можемо прочитати та розшифрувати деякі послання свого несвідомого.

Допомагаючи клієнту, консультант цілком свідомо вибирає стратегію роботи на раціональному, емоційному чи несвідомому рівнях психіки. При інтервенції в несвідому сферу він використовує цілий ряд методів, таких, наприклад, як трансові техніки, метод активної імажинації, вільних фантазій, візуалізацію, медитацію, символдраму, тлумачення сновидінь, роботу з образом та символом, терапевтичною метафорою та багато ін. Всі ці техніки тією чи іншою мірою спираються на образне мислення людини².

Чим краще ми розвинули здатність представляти образи, тим легше нам вдасться встановити контакт з нашим несвідомим.

Робота з образами, а відтак - з емоціями і відчуттями, суттєво відрізняється від інтелектуальних побудов. Вона забезпечується роботою правої півкулі, яка більше відповідає за емоційну і образну сторони мислення. М.Еріксон висунув гіпотезу, що оскільки прояв симптому є повідомленням на мові правої півкулі, то краще спілкуватися з правою півкулею звичною для неї мовою - мовою образів та метафор.

Метафора - це універсальний спосіб пізнання світу. Вона забезпечує структуру, в якій розрізнені факти і події можна побачити у їх взаємостосунках. Мова пояснювальна, описуючи одну подію за іншою, роздроблює та ізолює, мова фігуральна - синтезує та комбінує, об'єднуючи різні рівні мислення, переживання і поведінки в цілісну картину, яка дає психотерапевту кругову перспективу. П.Вацлавик описує мову змін як мову уяви, метафор, можливо, символів, але безперечно -синтезу цілісності, а не аналітичного розчленування.

2.Функції метафори у консультативному процесі.

Створення метафоричної реальності - це побудова моделі явища або події. Маніпулюючи з моделлю, ми отримуємо інструмент, знаходимо способи взаємодії з тим, що поки що до кінця не прояснилось, не усвідомилось. В консультативному процесі метафора виконує функцію дзеркала, полегшує іденти­фікацію, робить прихований зміст доступним та особистісним. Вона захищає клієнта від жорсткого втручання. Метафора фільтрує та дозволяє вибирати своє і, при необхідності, уникати прямої відповіді. Завдяки образності метафоричні історії надовго запам'ятовуються і можуть бути прикладені до інших життєвих ситуацій.

Робота з метафорою, образом і символом в діалозі с клієнтом має пріоритетне значення ще й тому, що — метафоричне мовлення є універсальною мовою порозуміння. Воно дозволяє уникати занадто контрольованого мовного регулювання свідомості. Адже найбільші обмеження в психіку людини вносять переконання. Прямий вплив на них успіху не дає, бо свідомість насторожі, вона прагне до сталості і пильно оберігає стійкі структури переконань, а метафора є способом сформувати нові переконання в обхід того, що вже сформовано. Йти в обхід - означає зійти з шлях раціоналізму та емпірики, бо ці сфери жорстко регламе­нтують людські можливості. Метафоричне пізнання, не залежачи прямо від логічних міркувань, не потребує перевірки точності сприйняття. Воно дозволяє вловити на інтуїтивному рівні ситуації, в яких досвід набуває символічного виміру, і тому може відкрити велику кількість співіснуючих значень, які надають один одному додаткові відтінки смислу.

.Сутність символізації і міфотворчість.

Коли відбувається збіднення символу, зростає раціональність, і таким чином збільшується прірва між свідомим та несвідомим, що веде до ускладнень не тільки психологічних, але й психосоматичних.

Символізація - це спосіб уявляння, для якого характерне стійке відношення між символом (знаком) і часто неусвідомленим змістом того, що символізується. Стійкість цього відношення є універсальною. Воно характерне не тільки для конкретної людини, але й для різних сфер культури (міф, релігія, фольклор, мова), що дозволяє ампліфікувати (розширювати) зміст індивідуального символу, використовувати його енергетику та архетипічний досвід людства.

Вперше про символізацію як засіб презентації психічного заговорили в психоаналізі. Символ належить до категорії знаків, але одночасно співвідноситься з образом чи його характеристикою і провокує певний емоційний відгук. Таке поєднання надає можливість опосередковано представити неусвідомлений конфлікт чи бажання. Символізація корисна там, де не вистачає явного смислу, наприклад, у випадку симптоматичного акту, який абсолютно не зводиться до свідомої спонуки людини.

Символ «природно вказує на дещо відсутнє або недоступне уяві». Він не тільки констатує, але й містить розгадку, відповідь, розв'язання проблеми. Символічний образ - амодальний. Його можна розшифрувати, перевести у всі модальності, що полегшує роботу з конкретною ситуацією. За допомогою символу будується „місточок" між явним змістом вчинків, думок, висловлювань та їх прихованим смислом. Як правило, психологи відмічають два типи детермінізму: асоціативний та символічний. Наприклад, клієнтка розповідає про те, що передувало початку її хвороби (приступи тривоги, головні болі, розлади травлення, які заважають вести нормальне життя, влаштуватися на роботу). В її розповіді фігурують дві події: перша - страх, який вона пережила, потрапивши з дитиною на вулиці в ДТП (на їх очах машина заїхала на тротуар, та збила кілька пішоходів). Друга подія, здавалося б, менш напружена, але теж важлива в зв'язку з кризою подружніх стосунків: чоловік не вийшов до святкового столу в день народження сина (Хоча основна скарга клієнтки будувалася на проблемах зі здоров'ям, однак приховано йшло занепокоєння тим, що чоловік хоче піти з сім'ї). Асоціативний зв'язок з першою подією досить прозорий, а символічне значення другої події відкривається тільки тоді, коли читаєш „мову тіла". Випадок, що стався в день народження, став останньою краплею і жінка, остаточно злякавшись того, що чоловік залишить сім'ю, „не перетравила" сімейну ситуацію, „впала" в хворобу (До речі, перший напад хвороби стався саме після дня народження, а ДТП - дещо раніше). Розшифрувавши символіку конверсійного психосоматозу, не так важко через усвідомлення вторинної вигоди поліпшити самопочуття хворої, спрямувати її зусилля на свідоме збереження сімейних стосунків.

Метафорична реальність реалізується через міфотворчість, тобто створення, або запозичення наповнених глибоким змістом історій, казок, легенд бувальщин тощо. Міфи³ в консультативному діалозі використовуються не стільки для розширення кругозору клієнта, скільки для того, щоб започаткувати трансформацію особистості. Ці згустки досвіду покликані краще зорієнтувати людину у реальному світі, структурувати її внутрішній і зовнішній досвід.

Провокуючи зміни звичних стереотипів поведінки клієнта, консуль­тант часто пропонує йому конструювання міфу як одну з найбільш продуктивних технік подолання стагнації. Допомагаючи створити міф, потрібно мати на увазі кілька правил, а саме: міф має задати деякий фрагмент реальності, більш досконалий, ніж той, котрим до цих пір користувалася людина. Процедура створення міфу повинна відповідати міфологічній картині того, кому вона призначена. Тільки тоді, коли нові уявлення опираються на уже існуючі, людина здатна в них дещо змінити. Щоб щось відбулося у внутрішній реальності потрібно задати міф або систему міфів, яка надає можливості для потрібної нам динаміки. При створенні міфу варто думати не тільки про його зміст, або рівні змісту (їх, як правило, кілька), але й планувати вплив як на свідомому, так і на несвідомому рівні психіки.

Запитання для самоперевірки

1. Чому образність є необхідною умовою актуалізації несвідомих процесів психіки?

2. Яким чином створення метафоричної реальності допомагає розв'язанню терапевтичних задач?

3. Що таке символ та символізація? Як вони використовуються в консультуванні?

4. Які техніки роботи з символом та образом ви знаєте?

Яких правил дотримуються при конструюванні міфів?

Заняття16. Трансформація емоційних реакцій

Нехтуючи очевидним на поталу інтелектуальній І складності, люди втратили зв'язок зі своїми почуттями. Т.Марез