Лекція 8

Сканер.

Сканером називається пристрій для уведення в комп'ютер графічної інформації: фотографій, малюнків, слайдів, а також текстових документів. Яскравість (або колірний відтінок) кожної крапки документа перетвориться в ньому в цифровий код, при цьому формується крапковий графічний образ сторінки. Розрізняють ручні, роликові й планшетні сканери.

Ручні сканери — це відносно недорогі пристрої невеликого розміру, зручні для оперативного сканування зображень із книг, журналів. Cтандартний дозвіл - 600 dpi. До недоліків ручного сканера можна віднести залежність якості сканування від навичок користувача й неможливість одночасного сканування щодо більших зображень.

Планшетні сканери здійснюють сканування в автоматичному режимі. Оригінал розташовується в сканері на скляному аркуші, під яким головка читання з CCD-елементами сканує зображення построчно з рівномірною швидкістю. Розміри сканування зображень залежать від розміру сканера й можуть досягати розмірів великого креслярського аркуша (А0). Спеціальна слайд-приставка дозволяє сканувати слайди й негативні плівки. Апаратний дозвіл планшетних сканерів досягає 1200 dpi.

Барабанний сканер. Основна його відмінність полягає в тому, що оригінал закріплюється на прозорому барабані, що обертається з великою швидкістю. елемент, Що Зчитує, розташовується максимально близько від оригіналу. Дана конструкція забезпечує дуже високу якість сканування.

Сканери характеризуються розв'язною здатністю в одиницях dpi (dot per inch (англ.) - кількість крапок на дюйм), розрізненням кольорів (кольорові, напівтонові, чорно-білі), максимальним форматом скануємого документа. Розв'язна здатність сканерів становить 600 dpi і вище, тобто на смужці зображення довжиною 1 дюйм сканер може розпізнати 600 і більше крапок. Отримана від сканера цифрова інформація може оброблятися або як графічний образ, або перетворювати в текст за допомогою спеціальних програм розпізнавання текстової інформації.

Сканери підключаються за допомогою SCSI-адаптерів або до USB-порту комп'ютера.

Цифрові камери (відеокамери й фотоапарати) дозволяють одержувати відеозображення й фотознімки безпосередньо в цифровому коді. Цифрові відеокамери можуть бути постійно підключені до комп'ютера й забезпечувати запис відеозображення на жорсткий диск або його передачу по комп'ютерних мережах.

Цифрові фотоапарати дозволяють одержувати високоякісні фотографії, для їхнього зберігання використаються спеціальні модулі пам'яті або жорсткі диски дуже маленького розміру. Передача на комп'ютер здійснюється шляхом підключення до USB -порту.

На сьогоднішній день грань між фотоапаратом і відеокамерою розмита: сучасні відеоапаратури, як правило, може робити статичні знімки, а фотоапарати - записувати відеоряд зі звуком і виводити його в телевізійному форматі.

При установці в комп'ютер спеціальної плати — ТВ-тюнера й підключенні до його входу телевізійної антени можна переглядати телевізійні передачі безпосередньо на комп'ютері. При повсюдному розвитку Інтернет-телебачення це вже не актуально.

Система мовного уведення.

Для уведення звукової інформації використається мікрофон, що підключається до входу звукової карти.

Система мовного уведення будується на базі комп'ютера, оснащеного:

• мікрофоном і звуковою платою, що перетворить звукові коливання в цифрові коди;

• базою розпізнаваних слів (словником);

• програмами зіставлення вимовлених слів словам у словнику.

Більшість систем розпізнавання мови можуть бути настроєні на особливості людського голосу. Це реалізується шляхом порівняння сказаного слова зі зразками, попередньо записаними на згадку комп'ютера. Деякі системи здатні визначати однакові слова, сказані різними людьми. Однак список цих слів обмежений. Кращі системи розпізнають до 30 тисяч слів і реагують на індивідуальні особливості голосу. Є системи, які не тільки розпізнають мова, але й здійснюють переклад з однієї мови на іншій.

Системи розпізнавання мови знаходять широке застосування в утворенні, наприклад при вивченні іноземних мов. Однак, у цей час, такі системи ще не знаходять широкого застосування в силу недосконалості програмного забезпечення, твердих вимог до вимови звуків, великому часу для «навчання» комп'ютера до манери вимови конкретного користувача й т.п.