1.2.Методи одержання інформації

Одержання інформації. Інформацію можна одержати різними методами, які можна розбити на три більші групи:

Емпіричний - спостереження, порівняння, вимір, експеримент, опитування;

Теоретичний (побудова різних теорій) - сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, формалізація, аксиоматизация, виртуализация;

Эмпирико-теоретический (змішані; методи побудови теорій на основі отриманих емпіричних даних про об'єкт, процес, явищі) - аналіз, синтез, декомпозиція, абстрагування.

1.3.Властивості інформації.

При розробці інформаційних систем і технологій важливо оцінити властивості вступник, збереженої й переданої інформації. На властивості інформації впливають властивості даних і властивості методів, взаємодіючих з даними в ході інформаційного процесу. Можливість й ефективність використання інформації обумовлюються властивостями. Інформація має наступні властивості: вірогідністю, повнотою, актуальністю, ясністю й цінністю.

Вірогідність — щире, об'єктивне відбиття дійсності. Кожна людина сприймає навколишню дійсність суб'єктивно, маючи свій власний, відмінний від інших погляд і думка. Зміст вірогідності полягає у визначенні, наскільки дана інформація відповідає щирому положенню справ. Недостовірна інформація спричинить неправильне розуміння ситуації й прийняття невірних рішень.

Повнота — достатня кількість даних для розуміння ситуації й прийняття рішень. Наприклад, при одержанні зведення погоди нам буде потрібно повна картина: температура, вологість повітря, опади, напрямок вітру.

Актуальність - відповідність інформації даної ситуації. Наприклад, можна одержати повне зведення погоди з достовірного джерела. Але вона виявиться непотрібної, якщо буде містити відомості тижневої давнини.

Ясність — вираження інформації в такому виді, що був би зрозумілий її одержувачеві. Представимо, що в нас є достовірна, повна й актуальна інформація про погоду на майбутній тиждень. Але ця інформація записана (або вимовлена) у термінах і позначеннях синоптиків, незрозумілих більшості людей. У цьому випадку вона виявиться марною.

Цінність — чи потрібна інформація для рішення даної проблеми. Та сама інформація може бути дуже важливої в одній ситуації й бути абсолютно марної в іншій. Так, інформація про погоду в місті N становить великий інтерес для жителів цього міста й зовсім не потрібна жителям міста М (за винятком хіба що тих, хто зібрався в місто N нa відпочинок або у відрядження).

1.4.Вимір інформації.

У науковому плані поняття «інформації» зв'язується з імовірністю здійснення тієї або іншої події.

Імовірність — числова характеристика ступеня можливості настання події, змінювана від 0 до 1. Імовірність достовірної події (яке обов'язково повинне відбутися) дорівнює 1, неможливої події (не відбудеться ніколи) — 0. Імовірність випадкового (яке може відбутися, а може не відбутися) події лежить в інтервалі (0, 1). Наприклад, імовірність випадання «орла» при підкиданні монети дорівнює ½ ,а ймовірність випадання кожної із граней при грі в кості — 1/6.

Біт – це одиниця виміру інформації.

Система числення, у якій використається тільки два символи, називається двійкової.

Будь-які повідомлення в ЕОМ виміряються в байтах, кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах і т.д., а кодуються, наприклад у комп'ютері, за допомогою алфавіту з нулів й одиниць, а записуються й реалізуються в бітах.

Кількість інформації, рівним 8 биткам ( 8 осередків зі значенням 0 або 1)- називається байт.

У восьми розрядах можна записати 256 різних цілих двійкових чисел від 00000000 до 11111111.

Широко використаються також ще більш великі похідні одиниці інформації:

1 Кілобайт (1Кбайт) = 1024 байт

1Мегабайт (1 Мбайт) = 1024 Кбайт

1 Гігабайт (1Гбайт) = 1024 Мбайт

1 Терабайт (1 Тбайт) = 1024 Гбайт.

Кількість інформації — число, що адекватно характеризує розмаїтість (структурованість, визначеність, вибір станів і т.д.) в оцінюваній системі. Кількість інформації часто оцінюється вбітах.

Міра інформації — критерій оцінки кількості інформації.