7.2. Системне програмне забезпечення

У складі системного програмного забезпечення виділяють:

• операційні системи;

• операційні оболонки;

• системні утиліти;

• системи технічного обслуговування;

• системи програмування.

7.2.1. Операційні системи

Операційна система - це комплекс програм, що організують роботу комп'ютера й людини з комп'ютером. Це набір програм і драйверів, що забезпечують взаємодію між програмними й апаратними засобами комп'ютера й керуючих їхньою роботою. Операційна система надає інтерфейс користувачеві, впливає на функціонування всієї обчислювальної системи. Звичайно операційна система зберігається на твердому або гнучкому (системному) диску.

ОС складається із двох основних частин - керуючі програми й обробні програми й містить у собі наступні основні програми:

• диспетчер - керуюча програма для координації роботи різних пристроїв ЕОМ, розподілу даних у пам'яті, керування виконанням завдання, прийняття рішень в аварійних ситуаціях, виявлення й класифікація помилок й ін.;

• супервізор - керуюча програма для контролю координації використовуваних ресурсів і послідовності дій процесора;

• отладчик - обробна програма для налагодження програми;

• редактор зв'язків - програма для формування безпосередньо виконуваної в пам'яті програми машинною мовою.

Основними функціями ОС є:

• виконання чергового по пріоритеті завдання й відстеження черговості;

• керування розподілом даних у пам'яті й добуванням їх з пам'яті;

• керування пристроями, їхня актуалізація в міру необхідності (по вимогах програм);

• відновлення працездатності при збоях;

• керування роботою арифметико-логічного командного пристрою процесора.

Розрізняють операційні системи, що використають командний рядок для уведення команд і запуску програм з використанням клавіатури, і графічні операційні системи. В останніх основним пристроєм керування є миша або інший пристрій позиціювання.

MS-DOS. У різних моделях комп'ютера можуть використатися різні операційні системи, які відрізняються ресурсами оперативної пам'яті й забезпечують різний рівень сервісу для програмування й роботи з готовим програмним забезпеченням. Найбільше поширення в цей час одержали операційні системи MS-DOS й MS Windows, які безупинно вдосконалюються, з'являються нові їхні версії. Кожна версія відрізняється від попередніми своїми додатковими можливостями.

WINDOWS. Операційна система Windows складається з набору компонентів, що утворять ієрархічну структуру, на кожному рівні якої виконуються певні завдання:

На самому нижньому рівні розташовується ядро ОС - його ще називають серцем операційної системи.

Системні функції - компонентів, розташований «над ядром» ОС і відповідальний за виконання системних функцій, наприклад за роботу служби автоматичного відновлення Windows.

Підсистема Win 32 - розташовується на третьому рівні й надає прикладним програмам найважливіші інтерфейси.

Програмні інтерфейси (API) - розташовуються на останньому рівні й відповідають за доступність різних технологій Windows, використовуваних, наприклад, більше ранніми версіями програм або іграми.

До операційних систем нового покоління ставляться:

• Windows-98;

• Windows-2000;

• Windows XP;

• Windows NT;

• Windows Vista;

• Windows 7;

• операційні системи сімейства UNIX;

• операційні системи сімейства OS/2.

До програмних продуктів серії Windows ставляться програми:

1) Windows 3.1

2) Windows-95

3) Windows-98

4) Windows-2000

5) Windows Millennium Edition –

6) Windows XP -

7) Windows NT;

8) Windows Vista.

9) Windows 7.

10) Windows 8

Особливості операційних систем Windows:

• віконний графічний інтерфейс. Вікно - це основне поле дії програми;

• багатозадачність - система забезпечує роботу з декількома завданнями одночасно, можливе перемикання між завданнями;

• можливість використання довгих імен файлів і каталогів - до 255 символів (в MS-DOS ім'я файлу не перевищує 11 символів);

• потужний графічний інтерфейс;

• зручна й гнучка довідкова система;

• переважне використання миші для виконання операцій над об'єктами;

• повна відповідність зображення на екрані наступному зображенню на папері;

• стандартні система меню, форма подання звітів й операції обробки для сервісних і прикладних програм;

• стійкість у роботі й захищеність програми й інформації;

• сумісність із усіма видами додатків, розробленими для MS-DOS;

• реалізація принципу створення Робочого стола.

OS/2 - це операційна система, розроблена фірмою IBM, відрізняється великою надійністю, має достатнє число бізнес-додатків, з нею сумісні DOS-додатки й по своїй ідеології вона має подібність із операційною системою Windows.

Операційна система UNIX - являє собою одну з альтернатив сімейству операційних систем Windows. Це не тільки багатозадачна, але й розрахована на багато користувачів операційна система, що дозволяє декільком користувачам розділяти обчислювальні ресурси одного комп'ютера. Система має простий користувальницький інтерфейс, оскільки вона написана мовою високого рівня, її легко розуміти, змінювати, переносити на інші апаратні платформи. Файлова система представлена в ієрархічній формі, а тому є легкою в супроводі й ефективної в роботі. Файлова система UNIX забезпечує єдиний інтерфейс доступу до даних і периферійних пристроїв.

LINUX. Останнім часом усе більше популярними стають реалізації операційної системи для персональних комп'ютерів. Одна з таких реалізацій - операційна система LINUX.

LINUX є повної багатозадачною і розрахованою на багато користувачів операційною системою, що підтримує національні й стандартні клавіатури, різні типи файлових систем для зберігання даних, що забезпечує повний набір протоколів ТСР/IP для роботи в мережі. Система компактна, відрізняється високим рівнем надійності.