Класифікація програмного забезпечення відповідно до норм права.

Розглянемо класифікацію програмного забезпечення відповідно до норм права, тому що в нашій країні питання правового використання комп'ютерних програм досить актуальні й навіть болісно гострі. Тому що існує чимало високоякісних програм, розроблених спільно й розповсюджуваних часто безкоштовно, але необхідно знати про їх і правилах їхнього використання.

Abandonware (від англ. abandon — покинути, залишити; software — програмне забезпечення) — ПО, що більше не виставляється на продаж компанією-виробником, не підтримується їм і видавцем (не обновляється технічна документація, не випускаються доповнення й відновлення, не ведеться статистика відмов, база даних користувачів і т.д.).

Freeware (від англ. free — безкоштовний й software — програмне забезпечення) — це ліцензійне безкоштовне ПО, розповсюджуване без вихідних кодів, яке можна використати необмежений час. Shareware (від англ. share — розділяти, брати участь; software — програмне забезпечення) — це умовно^-безкоштовне, або пробне, ПО.

Під shareware розуміють також метод поширення софта, при якому користувачам пропонується безкоштовно обмежена по можливостях (терміну дії, функціональності - демо-версия) програма, або версія з убудованим дратівним блокатором - нагадуванням про необхідність оплати тестованою програми. У ліцензійну угоду може бути включена заборона на комерційні або професійні використання програми. Основний принцип shareware - «спробуй, перш ніж купити». Протягом обмеженого строку, що становить звичайно 30 днів, користувачі може тестувати програму, освоювати її можливості.

Тому що деякі продовжують користуватися shareware ПО й після встановленого строку, то виробники вживають ряд мір для боротьби з такими порушниками. Наприклад, програма через 30 днів припиняє запускатися або стає недоступної частини функцій, або функціональність залишається в повному обсязі, але час від часу виходить нагадування про те, що копія програми не зарегистрірованна.

Основний спосіб поширення shareware-програм - це каталоги програмного забезпечення або баннерна реклама в пошукових системах.

Free software (пров. з англ. «вільне програмне забезпечення»)— ПО, у відношенні якого користувач має право робити наступне: запускати, вивчати, поліпшувати й поширювати.

У світі існують люди, які готові безкоштовно ділитися текстами своїх програм й удосконалювати тексти чужих. Вільне ПО успадкувало модель відкритої наукової розробки, а разом з нею - і академічну модель взаємодії між ученими, що вилився в специфічну організацію співтовариства розроблювачів і користувачів.

По законодавству багатьох країн, програмний продукт і його вихідний код охороняються авторським правом, що дає авторові (або іншому правовласникові) повну владу над поширенням і зміною програми, навіть у випадку, коли вихідний код загальнодоступний для огляду .

Вільне ПО випускається під однією з так званих вільних ліцензій. До них ставляться:

• суспільне надбання;

• ліцензія Apache;

• ліцензія BSD (Програмна ліцензія університету Беркли);

• GNU General Public License (GNU GPL);

• GNU Lesser General Public License;

• GNU Affero General Public License;

• ліцензія MIT;

• Mozilla Public License.

Вільне ПО може одночасно бути й комерційним - існує багато бізнес-моделей, де не треба платити за кожну копію ПО. Як приклад можна привести платну сервісну підтримку або комерційну ліцензію для використання вільного коду у власницькому ПО.

Переважна більшість відкритих програм є одночасно вільними й навпаки, оскільки визначення відкритого й вільного ПО дуже близькі.

Найбільш відомі представники вільно розповсюджуваних програм:

• браузер Mozilla Firefox;

• операційна система Linux;

• мова веб-программирования PHP;

• сервер Apache;

• операційна система FreeBSD;

• програмний движок для веб-сайтів MediaWiki;

• Free Pascal Compiler - компілятори мови програмування Pascal;

• FreeBASIC Compiler - компілятор мови програмування Basic;

• система комп'ютерної верстки Тих;

• СУБД реляционная MySQL.

Відкрите програмне забезпечення, тобто програмне забезпечення з (відкритим) вихідним кодом (англ. open source software) — спосіб розробки ПО, при якому вихідний код створюваних програм загальнодоступний, відкритий для перегляду й зміни.

Термин «open source» був уведений в 1998 р. Эриком Рей-мондом і Брюсом Перенсом, які затверджували, що термін «вільне програмне забезпечення» (free software) неоднозначний й відлякує комерційних підприємців.

Open Source - торговельна марка організації OSI - Open Source Initiative. Існує спеціальний комітет, що вирішує, чи може ліцензія мати ім'я Open Source. OSI бере активну участь у побудові Open Source-співтовариства. Члени OSI відвідують Open Source-конференції, зустрічаються з розроблювачами Open Source і користувачами, обговорюють із органами виконавчої влади питання про те, як Open Source-технології, ліцензії й моделі розробки можуть забезпечити економічні й стратегічні переваги.

Ліцензія на відкрите ПО не вимагає, щоб воно завжди надавалося безкоштовно. Проте. багато хто з найбільш успішних проектів відкритого ПО безкоштовні. Ліцензії на відкрите ПО часто збігаються з ліцензіями на вільне ПО. Так, наприклад, до ліцензій на open source ставляться:

• PHP License;

• Python license;

• Mozilla Public License;

• MIT license;

• GNU General Public License (GPL);

• GNU Lesser General Public License;

• Apache Software License.

Переважна більшість відкритих програм є одночасно «вільними» і навпаки, тому що визначення відкритого й вільного ПО майже ідентичні, а більшість ліцензій відповідають обом. Існує думка, що поняття вільного ПО ширше, ніж відкритого.

Найбільш відомими представниками програм з відкритим кодом є:

• офісний пакет OpenOffice.org,

• середовище дистанційного навчання Moodle:

• операційна система OpenBSD.

Втім, у цьому списку можна привести практично всі перераховані вільні програми, тому що вони поширюються з вихідним кодом, доступним для модифікації.

Власницьке програмне забезпечення (англ. proprietary software) — це невільне й невідкрите ПО. Правовласник зберігає за собою монополії на його використання, копіювання й модифікацію, повністю або в істотних моментах. Власницьке ПО не ідентично комерційному, котре може бути й вільним.

Захист вихідного коду від копіювання й модифікації може бути досягнута правовими й технічними засобами. Технічні засоби містять у собі випуск двійкових файлів, що читають тільки, обмеження доступу до вихідного коду, що читає людиною, (закритий вихідний код), утруднення використання власноручно зроблених копій. Правові засоби можуть містити в собі комерційну таємницю, копірайт і патенти.

Популярними власницькими програмами є:

• ОС Microsoft Windows Vista;

• офісний пакет Microsoft Office 2007;

• графічний редактор Adobe Photoshop;

• видавнича система Adobe Acrobat;

• математичний пакет Mathcad 14,0;

• антивірус Panda Antivirus 2008;

• антивірус Norton AntiVirus 2008;

• перекладач PROMT Standard 8,0;

• поштовий клієнт The Bat.

Комерційне програмне забезпечення (англ. commercial software) — ПО, розповсюджуване з метою одержання прибутку.

Як правило, комерційні програмні продукти мають постійну технічну підтримку великих компаній. Так, наприклад, фірма Microsoft регулярно випускає відновлення для своїх програмних продуктів у вигляді пакетів Service Pack. Навпроти, технічна підтримка вільного й відкритого ПО здійснюється на платній основі.

На всі програмні продукти, що не є суспільним надбанням, накладаються обмеження ліцензії відповідно до авторського права. Існує велика кількість ліцензій, і багато компаній - розроблювачі ПО на комерційній основі становлять власні ліцензійні угоди. Покупець комерційного софта повинен прийняти умови ліцензії й зобов'язується дотримувати всі її положення. Всі ліцензії на ці програми включають обмеження на їхнє комерційне використання, поширення й модифікацію.