Тема 8. Національні інноваційні системи План вивчення теми

1. Національна інноваційна система: еволюція теорії.

2. Типізація національних інноваційних систем.

3. Структура національної інноваційної системи.

4. Провідні підходи до аналізу національної інноваційної системи.

Навчальні цілі:

Засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про основні принципи розбудови національної інноваційної системи; структура національної інноваційної системи. конкурентоздатність національної інноваційної системи.

Проблемні питання для обговорення

1. Національна інноваційна система та стилі інноваційної діяльності.

2. Структура національної інноваційної системи.

3. Конкурентоздатність національної інноваційної системи.

4. Поняття технологічної ниші.

5. Поняття точок зростання національних економічних систем.

6. Інституційна структура національної інноваційної системи.

7. Фінансова інфраструктура національної інноваційної системи.

8. Моделі національної інноваційної системи.

9. Розкрити напрями зміни механізмів державного впливу на реструктуризацію інвестиційного процесу в умовах формування постіндустріального суспільства.

10. У чому полягає вплив глобалізації на формування національних інноваційних систем?

11. Якою є роль держави у стимулюванні генезису національної інноваційної системи?

12. У чому полягає інноваційний вектор державної політики?

Методичні рекомендації до семінарського заняття

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засади формування, функціонування та розвитку національних інноваційних систем.

Національна інноваційна система (НІС) – це сукупність організацій, які приймають безпосередню участь в інноваційному процесі.

Під час вивчення теми студенти повинні ознайомитись з еволюцією поняття національної інноваційної системи, визначити склад, структурні елементи та їх роль в загальнодержавному інноваційному процесі.

Відповідно, національна інноваційна система складається з підсистем:

1) державного регулювання, що складається із законодавчих, структурних і функціональних інституцій, які встановлюють та забезпечують дотримання норм, правил, вимог в інноваційній сфері та взаємодію всіх підсистем національної інноваційної системи;

2) освіти, що складається з вищих навчальних закладів, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою, а також навчальних закладів, які проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів;

3) генерації знань, що складається з наукових установ та організацій незалежно від форми власності, які проводять наукові дослідження і розробки та створюють нові наукові знання і технології, державні наукові центри, академічні та галузеві інститути, наукові підрозділи вищих навчальних закладів, наукові та конструкторські підрозділи підприємств;

4) інноваційної інфраструктури, що складається з виробничо- технологічної, фінансової, інформаційно-аналітичної та експертно-консалтингової складової, а також із технополісів, технологічних та наукових парків, інноваційних центрів та центрів трансферу технологій, бізнес-інкубаторів та інноваційних структур інших типів; інформаційних мереж науково-технічної інформації, експертно-консалтингових та інжинірингових фірм, інституційних державних та приватних інвесторів;

5) виробництва, що складається з організацій та підприємств, які виробляють інноваційну продукцію і надають послуги та (або) є споживачами технологічних інновацій.

Важливим при вивченні теми є визначення типів національних інноваційних систем та важливості інформаційного трансферу в її межах.

В результаті вивчення теми студенти повинні оволодіти аналітичними підходами аналізу національної інноваційної системи та визначати тип, переваги та недоліки НІС України, надати пропозиції щодо її оптимізації.