Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте тенденції розвитку соціально-економічних систем.

2. Надайте визначення циклічності та визначте закономірності розвитку соціально-економічних систем.

3. Надайте визначення технологічних хвиль.

4. Розкрийте порядок зміни технологічних укладів.

5. Розкрийте сутність теорії довгих хвиль М. Кондрат'єва.

6. До якого технологічного укладу в суспільному виробництві належить застосування в машинобудуванні лазерного зварювання металів, верстатів з ЧПУ і обробних центрів?

7. Що дають організаціям інвестиції в реновацію основних фондів та наукомісткі технології на сучасному етапі розвитку вітчизняної промисловості?

8. Наведіть характеристику кривої економічного зростання. Екстенсивний і інтенсивний ріст.

9. Розкрийте основні етапи еволюції типів економічного розвитку

10. Розкрийте тенденції інноваційного розвитку економіки України.

11. Визначте ознаки та індикатори інноваційного типу розвитку

12. Які заходи Уряду дозволили б вітчизняним організаціям промисловості забезпечити конкурентоспроможність і ефективність у ринкових відносинах?

13. Розгляньте переваги конкурсного виконання НДДКР з метою створення зразків нової техніки.

Завдання до самостійної роботи

1. Визначити технологічні хвилі НТП в економіці України.

2. Визначити техніко-економічні хвилі розвитку галузей та підприємств України.

3. Охарактеризувати стратегічні тенденції розвитку економік промислово розвинених країн.

4. Визначити відмінність процесу оптимізації від процесу інноваційного оновлення.

Термінологічний словник ключових понять

Інноваційний розвиток економічної системи - процес послідовного, еволюційного руху системи до стійкого стану за рахунок формування і дії синергетичних ефектів від різних сполучень факторів виробництва, отриманих в ході інноваційних перетворень у системі.

Інноваційна модель розвитку – це забезпечення структурних зрушень в економічному процесі країни та підвищення її технологічного рівня. Її реалізація передбачає науково-дослідницьке забезпечення довгострокових програм розвитку, створення механізму фінансування нововведень, реалізацію концепцій маркетингу в підрозділах інноваційної організації, здійснення інноваційних програм, створення прогресивної системи інформаційного забезпечення, вирішення стратегічних і соціальних суспільних проблем.

Рекомендована література

Основна література [1, 2, 3, 4, 6, 37, 10]

Додаткова література [1,8]

Тема 2. Ключові поняття інноваційного розвитку План вивчення теми

1. Основні поняття інноватики.

2. Класифікація інновацій.

3. Типологія нововведень.

4. Поняття та змістовна характеристика інноваційного процесу.

Навчальні цілі:

Засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про основні категорії інноваційного розвитку, характеристики інноваційного процесу.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В процесі вивчення даної теми необхідно поглибити теоретичні знання з питань, які знаходяться за межами лекційного матеріалу, розглянути теоретичні засади інноватики.

Термін «інновація» походить від латинського слова «innovus» (in-в і novus-новий) і за змістом терміни «інновація» і «нововведення» можуть розглядатися як синоніми. Інновація виникає в результаті використання наукових досліджень і розробок, що направлені на удосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин в галузі науки, культури, освіти і інших галузях діяльності суспільства.

Інновація – кінцевий результат інноваційної діяльності, який одержав утілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.

Сучасна економічна теорія розрізняє п’ять основних типів інновацій:

- введення нового продукту (товарна інновація);

- введення нового методу виробництва (технологічна інновація);

- створення нового ринку товарів або послуг (ринкова інновація);

- освоєння нового джерела поставки сировини або напівфабрикатів (маркетингова інновація);

- реорганізація структури управління (управлінська інновація).

Нововведення – оформлений результат фундаментальних прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт в будь-якій сфері діяльності спрямований на підвищення ефективності.

Нововведення означає, що новизна використовується. З моменту прийняття до розповсюдження новизна набуває нової якості і стає інновацією.

Основні властивості нововведення:

- відносні переваги в порівнянні з традиційними рішеннями;

- сумісність із практичною діяльністю і технологічною структурою;

- складність;

- нагромаджений досвід впровадження, тощо.

Практичним освоєнням нововведень є реалізація комерційної (підприємницької) ідеї по задоволенню попиту на конкретні види продукції, технологій, послу як товарів. В сучасній теорії інновації розрізняють нововведення-продукти, нововведення-процеси (виробничо-технологічні), модернізації і модифікації продуктів і послуг.

Модифікація – прогресивні зміни, перетворення виробництва, технології, продукції, що виробляється, створення кращого варіанта, нової моделі; видозмінена модель виробу, машини.

Модернізація – процес часткового оновлення, зміни застарілого устаткування (машин, механізмів, приладів, обладнання та ін.0, технології виробництва, технічне і технологічне переоснащення промислових і сільськогосподарських підприємств.

Нововведення-продукти являються первісними, вони з’являються в економіці попереднього технологічного укладу і означає фазу зародження нового технологічного укладу. У фазі домінування нового технологічного укладу спостерігається розповсюдження (дифузія) нововведень-процесів, коли відбувається переливання капіталів в новий уклад суспільного виробництва. Модифікація продукції, що випускається, визначається кон’юнктурними змінами на ринку товарів і послуг.

Нововведення оформляються у вигляді відкриттів, винаходів; патентів; товарних знаків; раціоналізаторських пропозицій; документацій на нові або удосконалені види продуктів, технології, управлінський або виробничий процес організаційної, виробничої або іншої структури; ноу-хау; понять; наукових підходів або принципів; документа (стандарту, рекомендацій, методики, інструкції тощо); результатів маркетингових досліджень тощо.

В процесі вивчення даної теми необхідно розкрити зміст та специфіку використання життєвих циклів інновацій, життєвих циклів попиту та технологій, життєвих циклів товарів.

Студенти повинні розглянути сутність інноваційних процесів та інноваційних циклів, навчитися зображати графічну модель інноваційного процесу у відповідності до різних підходів, вміти формувати рекомендації щодо кожної стадії процесу. Необхідно детально ознайомитись зі структурою інноваційного процесу (фазами інноваційного процесу) та його рушійними силами, встановити основні етапи та характеристики інноваційного циклу.

Інноваційний процес (ІП) - це процес отримання та комерціалізації винаходу, нових технологій, видів продукції чи послуг, рішень виробничого, фінансового характеру та інших результатів інтелектуальної діяльності. Він пов’язаний із створенням, освоюванням і розповсюдженням інновацій, це послідовність подій, в ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, структури або послуги і розповсюджується в господарській діяльності при практичному використанні.