Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу по темі “Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин’’.

Побудувати графіки, діаграми на основі даних статистичного збірника та проаналізувати їх:

• “Структура населення України”,

• “Динаміка зайнятості населення в Україні”,

• “Доходи населення”,

• “Стан укладання колективних договорів”,

• “Рівень безробіття”, інше”.

Визначити причини, фактори впливу на динаміку.

На основі даних моніторингу розробити Програму діяльності уряду в соціально-трудовій сфері.

При вивченні матеріалу зосередте свою увагу на таких напрямах моніторингу соціально-трудової сфери як ринок праці, соціально-трудові процеси на підприємствах, доходи та рівень життя населення. Складіть перелік соціально-економічних показників для кожного з цих напрямів відповідно актуальним проблемам та меті моніторингу.

Заповніть таблицю

Напрям моніторингу	Мета моніторингу	Джерела інформації для моніторингу	Які організації є виконавцями моніторингу
1. соціально-демографічні та міграційні процеси
2. ринок праці (зайнятість і безробіття)
3. соціально-трудові процеси на підприємствах (в т. ч. соціально-психологічний клімат у трудових колективах)
4. умови та охорона праці
5. доходи та рівень життя населення

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте сутність, основні принципи та особливості моніторингу соціально-трудової сфери.

2. Назвіть та дайте коротку характеристику основних джерел інформації про зайнятість та трудові відносини.

3. У чому полягають порівняльні переваги та недоліки основних джерел інформації про зайнятість та трудові відносини?

4. Назвіть основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.

5. Які основні проблеми є у кожному з напрямів моніторингу соціально-трудової сфери? Дайте свої рекомендації та пропозиції щодо покращення ситуації в цій сфері в Україні.

6. Дайте характеристику організації моніторингу соціально-трудової сфери в Україні.

7. Які організації є виконавцями моніторингу соціально-трудової сфери в Україні? Назвіть їх основні функції.

Бібліографічний список

15, 16, 17, 18, 62

Тема 8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин

Мета: поглибити знання про міжнародну організацію праці, її структуру, основні напрями діяльності, нормативні акти

План вивчення теми

1. Міжнародна організація праці (МОП), її структура, основні напрями діяльності.

2. Конвенції та рекомендації МОП.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні теми треба знати, що МОП (Міжнародна організація праці) — спеціалізована установа, утворена в 1919 р. (нині діє при Організації Об'єднаних Націй, що проголосила своєю метою вивчення і покращання умов праці та життя трудящих шляхом вироблення конвенцій і рекомендацій з питань трудового законодавства.

Головні цілі МОП згідно з її статутом такі: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу; боротьба з безробіттям; встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю; захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві; регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення тощо.

Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі основні завдання: розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем; створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій задля здійснення цієї політики; технічне співробітництво — допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем; захист прав людини та боротьба з бідністю за покращання життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення; розробка програм покращання умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки та гігієни праці, охорона та відновлення довкілля; розробка заходів щодо захисту найвразливіших груп працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працівників-емігрантів).

Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці. Галузеві комітети МОП створюються для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Регіональні конференції скликаються для підтримання постійного зв'язку МОП з різним регіонами світу та вивчення соціально-економічних змін, які там відбуваються. Адміністративна рада є виконавчим органом МОП, який спрямовує її роботу в період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний Конференції та інших нарад, спорямовує діяльність МБП та різноманітних комітетів тощо. Адміністративна рада має тристоронній склад: 28 представників урядів, 14 трудящих та 14 підприємців. Адміністративна рада збирається три рази на рік. На кожній її сесії на розгляд виноситься близько двадцяти питань. Міжнародне бюро праці (МБП) — це постійний секретаріат та одночасно дослідний центр із соціальних питань і світовий довідково-інформаційний центр МОП.

Міжнародний кодекс праці — це різноманітні міжнародні трудові норми; зведення з більш ніж 180 конвенцій та 190 рекомендацій МОП, прийнятих за роки існування Організації. Він є об'єктом уваги, вивчення, запозичення, практичного використання як визнаного в цивілізованому світі еталона, зведення модельних актів з соціально-трудових відносин, творче освоєння якого є необхідною умовою розробки та вдосконалення національних систем трудового права, що прагнуть відповідати загальноцивілізаційним вимогам.

Треба знати, що конвенції та рекомендації розглядаються МОП як мінімальні стандарти для країн-членів та не можуть використовуватись ними для погіршення стану трудящих та підприємців. Ратифікація конвенцій є найважливішим міжнародно-правовим актом, через який держава — учасниця МОП бере на себе зазначені в них міжнародні зобов'язання.Україна є членом Міжнародної організації праці з 1954 р. З усіх ухвалених МОП конвенцій, Україна ратифікувала 54 конвенції, з них 46 — чинні, в тому числі всі фундаментальні конвенції (№ 29, 87, 98,100,105,111,138). За роки незалежності Україною ратифі­ковано 10 конвенцій. Розвиваючи та долаючи недоліки національного законодавства у сфері праці, Україна сприяє розвитку та інтеграції національних соціально-трудових відноси у систему відносин, визнану світовим співтовариством.