Проблемні ситуації

1. Роботодавець просить Вас оцінити його вигоди і витрати від вступу працівників його фірм у профспілку. Яка інформація, необхідна Вам для здійснення розрахунків?

2. Дайте характеристику наступним твердженням як вірне, частково вірне чи не вірне. Аргументуйте свою відповідь:

а) профспілки намагаються збільшити зарплату своїх членів і знизити зарплату робітників, що не входять у профспілку. Таким чином, профспілки посилюють тенденцію зростання нерівності доходів в економіці;

б) сильна профспілка – та, витрати від страйків працівників якої відносно фірми надто великі, а слабка профспілка – та витрати від страйків працівників якої відносно фірми невеликі;

в) профспілки не можуть підвищувати зарплату в конкурентних галузях, тому що фірми отримують нульовий економічний прибуток в умовах рівноваги.

тести

1. Соціальне партнерство – це:

а) система взаємозв’язків, яка дозволяє враховувати односторонні інтереси, досягнення згоди із соціально-трудових і соціально-економічних питань;

б) система взаємозв’язків між робітниками і роботодавцями, яка дозволяє враховувати двохсторонні інтереси, які укладаються в договорах.

в) усі відповіді правильні.

2. Соціальне партнерство можливе без участі держави?

а) так;

б) ні.

3. Угоди і колективні договори виконують три функції:

а) захисна (для найманих працівників), організаційна, мирна;

б) захисна (для роботодавців), організаційна, мирна;

в) захисна (для держави), організаційна, мирна;

г) усі відповіді вірні.

4. Найманий працівник – це:

а) фізична особа (громадянин), яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем;

б) фізична особа (громадянин), яка на підставі укладеного трудового договору безпосередньо виконує трудову функцію;

в) усі відповіді вірні.

5. Представниками сторін для укладання договорів можуть бути:

а) робітники;

б) роботодавці;

в) державні органи виконавчої влади;

г) усі відповіді правильні.

6. Трипартизм означає, що:

а) держава, підприємці, профспілки є різними ланками;

б) держава, підприємці, профспілки є незалежні один від одного;

в) держава, підприємці, профспілки виконують окремі функції і несуть свою відповідальність;

г) усі відповіді правильні.

7. Термін "трипартизм" охоплює такі питання в системі соціального партнерства:

а) двохсторонні колективні договори;

б) трьохсторонні колективні консультації та переговори між державою, підприємцями та робітниками;

в) трудові конфлікти і їх врегулювання;

г) участь працівників у прийняті різноманітних рішень на підприємствах;

г) усі відповіді правильні.

8. Принципами організації роботи партнерів є:

а) недотримання норм законодавства;

б) повноважність представників сторін;

в) рівноправність і свобода вибору і обговорення питань;

г) добровільність сторін в прийняті на себе обов'язків;

д) контроль і відповідальність;

е) усі відповіді вірні.

9. Тимчасова добровільна відмова робітників від виконання своїх трудових обов'язків з метою вирішення колективного трудового спору – це:

а) бойкот;

б) штурм;

в) страйк;

г) усі відповіді правильні.

10. Якщо узгоджувальна процедура не привела до вирішення колективного трудового спору, то робітники вправі використовувати:

а) зібрання, мітинги, страйки, анкетування;

б) зібрання, мітинги, бойкоти, анкетування;

в) зібрання, штурми, страйки, анкетування.

Теми для підготовки доповідей

1. Становлення і розвиток соціального партнерства у сфері праці в Україні.

2. Зарубіжний досвід соціального партнерства: загальна характеристика.

3. Стан профспілкового руху в Україні як орган робітничого руху.

4. Нормативно-правове забезпечення соціального партнерства в Україні на різних рівнях.

5. Міжнародний досвід соціального партнерства.

6. Основні моделі соціального партнерства.

Бібліографічний список

6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 29, 39, 49, 50, 53

Семінарське заняття № 5, 6

Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• поняття та форми зайнятості населення;

• підходи до визначення поняття та рівня безробіття;

• державне регулювання зайнятості населення;

• законодавство України про зайнятість.

План заняття

1. Поняття види та форми зайнятості робочої сили на ринку праці.

2. Основні концепції зайнятості населення.

3. Державне регулювання зайнятості населення.

4. Законодавство України про зайнятість.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

На початку заняття необхідно зазначити, що дана тема пов’язана з важливим аспектом економіки праці - використанням трудових ресурсів, що студентам необхідно з’ясувати як економічну, так і соціальну сутність зайнятості. Зайнятість населення є узагальненою характеристикою економіки країни, відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, а також відображає потреби людини в самовираженні, у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

Треба розглянути основні положення Законів України „Про зайнятість населення ” і „Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття”, як правові підстави для визначення: зайнятих і незайнятих, безробітних і соціального захисту від безробіття.

У Законі України „Про зайнятість населення” (з подальшими доповненнями і змінами) сформульовані основні принципи зайнятості.

Перший принцип - забезпечення свободи в праці і зайнятості, заміщення примусової, обов’язкової праці. Людині належить пріоритетне право вибору: брати чи не брати участь у суспільній праці.

Другий принцип - створення державою умов для забезпечення права на працю, захист від безробіття, допомога в працевлаштуванні і матеріальній підтримці при безробітті відповідно до Конституції України.

Далі необхідно з’ясувати які є форми і види зайнятості. До основних концепцій зайнятості відносяться:

• повна та глобальна;

• примусова;

• добровільна зайнятість працездатного населення.

Види зайнятості класифікуються за такими ознаками:

• за характером діяльності,

• за соціальною належністю,

• за галузевою належністю,

• за територіальною ознакою,

• за рівнем урбанізації,

• за професійно-кваліфікаційною ознакою,

• за видами власності,

• за формами організації робочого часу,

• за статусом діяльності,

• за стабільністю трудової діяльності,

• за характером організації робочих місць та робочого часу.

За формами правового регулювання використання робочої сили розрізняють:

• регламентовану (легальну) зайнятість;

• нерегламентовану (нелегальну) зайнятість.

Особливу увагу необхідно приділити на поширення нерегламентованої зайнятості в Україні.

Згідно з Законом України “Про зайнятість населення” безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які за незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, тобто це особи, що справді шукають роботу та здатні приступити до праці.

Абсолютні показники зайнятості:

1) загальна чисельність зайнятих, безробітних;

2) розподіл зайнятих, безробітних:

• за віком;

• за статтю;

• за освітою;

• за галузями;

• за місцем проживання;

• середня тривалість безробіття у місяцях.

Відносні показники зайнятості:

1) рівень зайнятості;

2) структура зайнятості;

3) рівень безробіття.

Студенти повинні знати закон Оукена, криву Бевериджа, криву Філіпса.

Проблемним напрямком теми семінарського заняття вважається регулювання зайнятості населення як одного із основних соціальних заходів розвитку суспільства. Державна політика зайнятості населення залежить від темпів і характеру ринкових перетворень. Вона може бути активною, тобто спрямованою на підвищення конкурентоспроможності робочої сили і розширення сфери докладання праці з метою запобігання безробіття і збільшення кількості зайнятих, та пасивною, яка передбачає відповідальність держави за становище найманих працівників і роботодавців.

Державна політика зайнятості здійснюється за такими напрямами: правові, організаційно - економічні, адміністративні і соціальні. Вона передбачає розроблення програм сприяння зайнятості (державні, регіональні).

При підготовці до семінарського заняття необхідно освоїти, що являють собою ці програми, для чого вони призначені, як здійснюється формування цих програм.

Студенти повинні розуміти, що являє собою державна служба зайнятості в Україні та її основні функції.