7. Кредо Волтера Кронкайта

Унікальну сторінку в історію світової журналістики вписав американський телекоментатор Волтер Кронкайт. У своїх мемуарах, названих скромно «A reporter’s Life» («Життя репортера»), він орієнтує нас: «Успішною можна назвати кар’єру, про котру кажуть: «Я щось змінив на краще». Десятки мільйонів людей у США, в багатьох інших країнах завдяки його турботливій позиції, справедливому судженню й умінню спрогнозувати хід подій збагнули доконечну потребу взає-мопорозуміння між Ізраїлем і Єгиптом, білою меншістю та чорною більшістю у ПАР, припинення війни у В’єтнамі, Афганістані, демонтажу комунізму в Польщі, інших країнах, а також стали учасниками висадки людини на Місяць, інших видатних подій XX століття.

⁵⁰«Хто повірить у любов безбожних?» // Українське слово. – 2000. – 30 верес.

⁵¹ Косицький М., Марусенко П. Істина, вистраждана життям // Дзеркало тижня. – 2003. – 13 груд. – С. 21.

41

Лише поодинокі журналісти у світі здобули славу людей, «яким вірили всі». Протягом тридцяти років щовечора він виходив до глядачів компанії Сі-Бі-Ес зі своєю тридцятихвилинною інформаційною програмою. Йому довіряли до 90 відсотків американців, які, до речі, прагнули бачити його президентом. Багато американців досі вважають, що Крон-кайт фактично зупинив в’єтнамську війну. Після його заяви про вихід з В’єтнаму в одній з програм президент США Ліндон Джонсон сказав своєму прес-секретареві: «Якщо ми втратили Кронкайта – значить, ми втратили Америку». І через два тижні відмовився від участі у нових президентських виборах⁵².

Волтер Кронкайт ніколи ні перед ким не запобігав. Для нас залишаються актуальними його міркування щодо якостей телеве-дучого: 1. Досвід, який дає впевненість у собі, водночас допомагає переконати також глядачів у тому, що він знає, про що говорить; 2. Манера розмови (простота, точні думки і слова, почуття самоіронії); 3. Зовнішність (не відволікати глядача ні потворністю, ні прилизаністю манекенниці). Та найсуттєвіше – скрупульозне дотримання етики, відсутність упередженості. Він виступає проти затуманення пошуку правди, підпорядкування телебачення приватним інтересам, скорочення аргументів на догоду темпові та «інформативності». Інакше націю можуть експлуатувати демагоги і диктатори, використовувати – магнати, які роблять свій темний бізнес. Динамічні, атракційні заголовки теленовин не допомагають, а навпаки, часто перешкоджають розумному виборові у демократичному суспільстві. Нам потрібно краще вчити молодь, щоб вона ставала розбірливим читачем солідних газет, глядачем і слухачем поважних програм. Не менш важливо, хто встановлює стандарти якості⁵³.

Його ім’я буквально стало синонімом позиції телеоглядача у багатьох країнах світу, де телеведучих називають просто – кронкайтери. Волтер Кронкайт у своїй книзі наче знову переглядає і переосмислює працю журналістського корпусу США та інших країн. Як результат – маємо судження професіонала найвищої проби:

⁵² Cronkite W. A Reporter’s Life. – New York, 1996.

⁵³ Петровская И. Человек, которому верили все // Известия. – 1999. – 19 июня.

42

1. Об’єктивність при висвітленні воєнних подій – абсурд, оскільки війна як така безглузда; тут потрібний найвідважніший і найбезкомпромісніший суб’єктивізм.

2. «Чи має право одна нація знищити людство у своїх національних інтересах?».

3. Не нав’язувати людям свого бачення новин, але змушувати їх думати, не давати політичним хитрощам цю думку приспати.

4. «Наша демократія у серйозній небезпеці, якщо ми не зосередимося на освіті населення».

5. Насолоджуватися роботою на телебаченні можна лише за умови скерування фактів, думок на благо суспільства. Не можна зловживати «ліцензією» на свободу слова. «Журналісти не повинні дорогою на роботу перевіряти, чи не забули вони вдома власну совість».

6. Вільна преса є центральною нервовою системою демократичного суспільства, але вона часто може бути безвідповідальною, грубою, пихатою; крім того, нація, яка покладається виключно на стислі заголовки телевізійних новин, цілком може розраховувати на експлуатацію демагогами та диктаторами, які моляться на напівпоінформованих.

7. Телебачення пожирає таланти швидше, ніж вони встигають розвинутися.

8. Комерційна цензура не менш небезпечна, ніж політична, тиск рекламодавців та підприємців спотворює поняття вільної преси, оскільки громадські потреби надійної інформації не беруться lо уваги.

9. Журналістика – в небезпеці, infotainment=information+entertainment (інформація+розваги) виставляє брудні «таблоїдні» новини на показ у вигідний вечірній час, що колись віддавався на якісні інформаційні передачі. Пародією на журналістику є необхідність окуповуватися неначе якесь вдале акціонерне інвестування, відтак прибуткове зло легко витісняє неприбуткове чи навіть частково прибуткове добро.