Лекція №3 тема: Самостійна робота: сутність, значення, види питання:

1. Самостійна робота студентів

2. Класіфікація самостійної роботи студентів

3. Форми та методи самостійної роботи

1. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів професійно-технічної освіти покликана забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів, здатних самостійно, творчо мислити, виявити ініціативу, спроможних вивчати, осмислювати і доцільно використовувати нову наукову інформацію, застосовувати і створювати нові технології..

Поняття "самостійна робота" досліджувалося у дидактиці протягом тривалого періоду. На її значення та необхідність указували Я.А.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Г. С. Сковорода, А. Дистервег, К. Д. Ушинський, М. О. Корф, Д. І. Тихомиров, М.І.Пирогов,

В. О. Сухомлинський та інші видатні педагоги.

У сучасних дослідженнях розкривають:

- сутність самостійної роботи, її значення (В.К.Буряк, М.Г.Дайрі, М.О.Данилов, Б.П. Єсипов, Л. В. Жарова, П. І. Підкасистий, О. Я.Савченко, Р. Б. Срода, О. В. Усова);

- види самостійних робіт та методику їх організації (В.О. Вихрущ, Л.В. Жарова, Л.Е.Книш, Х.Лійметс, М. О. Лозовська, І.І. Малкін, М.І.Моро, О.А. Нільсон, Є.С. Рабунський, Е К. Рентюк, О.Я.Савченко);

- ефективність самостійної роботи відповідно до методів викладання (Л.В. Ісаева, І.Т. Огородников, І. С. Попов);

- засоби організації самостійної діяльності (С.І.Архангельський, М.Г.Гарунов);

- індивідуально – психологічні детермінанти самостійної роботи (О.А.Коноплін, А.К.Осницький, І.О.Зимня);

- спосіб навчальної роботи (І.Е.Унт, А.К. Маркова);

- визначення особливостей управління при застосуванні різних форм самостійної роботи (В.І.Євдокимов, О.Е.Коваленко, В.В.Краєвський, О.В.Рогова, Л.В.Ричкова, І.Ф.Прокопенко);

- засоби навчальної роботи (І.Е.Унт, А.К. Маркова);

- удосконалення навчально-виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах (Л.А. Волович, В.Ф. Башарін, В.Ф. Боярчук, О.С. Дубинчук, М.І. Думченко, К.П. Катханов, А.О. Кирсанов, О.М. Новиков, П.М. Новиков, В.І. Паламарчук, В.А. Скакун, Г.М. Цибульська та ін.).

Поняття "самостійна робота" дуже широке, багатогранне і тому має декілька визначень, які характеризують його з різних боків. Самостійну роботу студентів у професійно-технічної освіти можна розглядати і як засіб навчання, і як форму навчального та наукового пізнання, і як форму учбової діяльності. Але ми самостійну роботу розглядаємо як цілеспрямовану, внутрішньо мотивовану, структуровану самим суб’єктом сукупність виконуючих дій та коригуємо ним в процесі та за результатом навчання (І.О.Зимня)[8]. Її виконання потребує достатньо високого рівня самоусвідомлення, рефлективності, самодисципліни, особистісної відповідальності.

У науковій літературі розглядають мету самостійної роботи студентів професійно-технічної освіти як формування самостійності студента, його вмінь, знань, навичок з базового та виробничого циклу навчання, що здійснюється опосередковано через зміст i методи всіх видів навчальних занять.

Самостійна робота – це робота студентів, яка планується та виконується за завданням і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі (зокрема, в навчальній, науковій, професійній діяльності), формування здатності брати на себе відповідальність самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації.

Як компонент навчального процесу професійно-технічної освіти, самостійна робота студентів виконує різні функції: освітню, виховну, розвиваючу, стимулюючу, викладацьку і контролюючу функції. У педагогічному професійно-технічної освіти вона повинна виконувати і спеціальну дидактичну функцію – підготовку студентів до організації самостійної роботи на виробництві.

Принципово важливим у проблемі організації самостійної роботи студентів є питання про роль викладача: доцільність педагогічного керівництва самостійним навчальним пошуком студента. З одного боку, допомога і контроль викладача не повинні стримувати ініціативу і самостійність студентів, а з іншого – керівництво є необхідним, тому що, як показує вивчення цього питання, більшість студентів не вміють планувати, організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. На основі вивчення теоретичних психолого-педагогічних досліджень із питання управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, виробничої практики на підприємстві розкриваємо структуру процесу керівництва самостійною роботою студентів: орієнтовно-мотиваційний компонент, що передбачає роботу, спрямовану на усвідомлення студентами мети конкретної діяльності та орієнтацію їх на виконання самостійної роботи; інструктивно-установочний компонент, який включає ознайомлення студентів з специфікою роботи з навчальним матеріалом різних видів, визначення конкретних завдань, обсягу роботи, способів виконання для студентів із різним рівнем підготовки; процесуальний компонент, пов’язаний з безпосереднім виконанням студентами самостійної роботи; корекційний компонент, головне завдання якого – надання допомоги студентам у подоланні труднощів і виправленні помилок; контрольно-оцінювальний компонент, що містить здійснення контролю процесу самостійної роботи студентів, коли викладач аналізує характер, повноту, зміст, доцільність вибору способів діяльності студентами та оцінює їх. Оцінка супроводжується перспективною цільовою настановою з метою забезпечення переходу студентів на більш високий рівень самостійної діяльності.

Розглянемо детальніше підходи різних авторів щодо організації самостійного мислення студентів у процесі оволодіння знаннями, формування професійних умінь.

На думку П.І.Підкасистого, самостійна діяльність із засвоєння знань і сам процес їх застосування, який призводить до виникнення нових знань, що стимулюються мисленням, стає джерелом розвитку творчого, продуктивного мислення. Слід зазначити, що для виявлення сформованості самостійності студента необхідно встановити ті показники, які відбивають сутність явища, тобто ті ознаки, на основі яких визначається поняття. У науковій літературі визначені такі основні показники самостійності студента як майбутнього фахівця:

- самостійно здійснювати пошук необхідної інформації, використовуючи широку джерельну базу науково-природничого та фахового спрямування;

- самостійно вести спостереження за об’єктами та явищами природи;

- самостійно аналізувати явища та розв’язувати фахові завдання;

- використовувати досвід у своїй діяльності;

- творчо мислити при вирішенні професійних завдань;

- об’єктивно аналізувати свою діяльність з метою її удосконалення.

Але самостійна робота як специфічна форма навчальної діяльності студентів професійно-технічної освіти потребує попереднього навчання прийомів, форм, змісту цієї роботи. До основних напрямків програми навчання самостійної роботи відносять:

- діагностування студентами власної пізнавальної, професійної потреби в розширенні, поглибленні, сукупності знань;

• визначення власних інтелектуальних, особистісних можливостей;

• визначення мети самостійної роботи (тобто отримати відповідь на питання: чи задовольняє вона пізнавальну потребу студента);

• самостійний вибір студентом об’єкта пізнання та обґрунтування цього вибору;

• розробка певного плану, програми самостійної роботи;

• визначення форм і терміну самоконтролю.

Успішне виконання самостійної роботи студентами можливе за таких умов:

• мотивація навчального завдання для самостійної роботи;

• чітка постановка пізнавальних завдань;

• визначення можливих джерел інформації;

• чітке визначення викладачем обсягу роботи, строків її виконання;

• визначення видів консультаційної допомоги;

• критерії оцінки самостійної роботи.

Для організації самостійної роботи дуже важливо виявити та врахувати особливості усіх її етапів та організаційних форм, які складають основу класифікацій самостійної роботи.