Зміст евристик і відповіді учнів

3. Виконання роботи

Виконання цього завдання передбачало:

1) включення учнів в активну навчально-художню діяльність;

2) створення моделі виконання завдання (в уяві учнів);

3) дослідження особливостей використання колірних і тональних контрастів при створенні художнього образу.

Алгоритм виконання завдання:

Системи евристик для здійснення прямого, спів- і самоуправління для подолання утруднень, що виникли при виконанні завдання „Різнобарвна книга”, представлено в табл.5.2.

Виконання на листі формату А-3 композиції сюжетів із вірша „Різнобарвна книга” олівцем (індивідуальна творча робота).

Обмірковування, аналіз, корекція та затвердження композиції, виконаної олівцем (колективна робота з викладачем, коли учень викладає свої ідеї та обґрунтовує власне композиційне рішення).

Самостійний вибір рішення кольорової гами кожної сторінки книги С.Маршака (індивідуальна робота).

Таблиця 5.4

Система евристик для здійснення прямого, спів- і самоуправління при виконанні завдання „Різнобарвна книга”

4.Коментарі до домашнього завдання

Уважно подивитись домашні дитячі книги, звернути увагу на ілюстрації до них.

Простудіювати, якими художніми засобами користувалися митці для зображення дерев, квітів, тварин, комах, риб, рослин та людей?

Зробити домашні нариси найбільш складних об’єктів для запам’ятовування.

5.Фронтальна бесіда з класом (евристики на співуправління):

– Який вірш С.Маршака ми ілюструємо?

– Яку особливість композиції сюжетів ви помітили?

– Які три головні кольори існують в природі?

– Навіщо потрібні два незалежні кольори – чорний та білий?

– Сторінки якого кольору вам сподобалися найбільше та чому?

– Якій у вас був настрій, коли працювали над кожною сторінкою?

– Які почуття та емоції ви відчули, коли працювали над зимовою та літньою сторінкою, над нічною та морською, над святковою та жовтою?

6. Зворотний зв’язок: враження дітей про завдання

Таким чином, результатом виконаного завдання буде засвоєння студентами основ колористики, формування емоційно-ціннісного відношення до світу.

2.Приклад заняття на тему „Композиція на основі вивчення форм живої природи” Завдання „Чарівна риба”

Тема уроку: „Композиція на основі вивчення форм живої природи”

Завдання „Чарівна риба”

Мета: навчити учнів зображувати по пам’яті різні форми живих істот, узятих із навколишнього світу, виявляти характер зображуваного предмета за допомогою виразного силуету та фону як рівноправних елементів композиції.

Обладнання: темний аркуш А2, олівець, гуаш, гелієві ручки, пластилін.

Завдання: трансформувати живі природні істоти в фантастичні та показати, як за допомогою силуету предмета можна досягти найбільшої виразності образу. Виконання цього завдання розраховано на 10 годин.

Хід уроку

Підготовчий етап

Побудова вчителем комплексу засобів до завдання „Чарівна риба”, який є орієнтиром для взаємодії вчителя та учнів на уроці (ЛСМ до завдання представлена на рис. 5.32).

Оперативний етап

Реалізація засобів управління навчально-художньою діяльністю на уроці.

Побудова вчителем на дошці в класі ЛСМ завдання з використанням евристик на рівні прямого управління:

Будується система координат (Сі, де і=1,...8), в центрі якої розташовується назва завдання – „Чарівна риба”;

Вчитель заповнює визначені за програмою опорні вузли на координатах: С1 – силует риби, стилістична єдність силуету та фону; С2 – незвичайність сюжету, чіткість силуету, застосування незвичайних неоформлених матеріалів, барвистість; С3 – енциклопедія „Життя тварин”, енциклопедія „Риби”, знання з природознавства, терміни, закони ритму; С5 – об’єм, ритм; С6 – методи: аналіз образу, емпатія, вигадування, порівняння, образне бачення, індукція, узагальнення, гіперболізація, проектування, моделювання; С7 – підбір та аналіз інформації, розвиток ідеї; С8 – цілісність загальної композиції. ЛСМ, яка заповнена вчителем для реалізації на уроці, представлена на рис.8.

Це надає студентам можливість побачити послідовність та засоби створення художнього образу в цілому.

Подальша колективна розробка ЛСМ завдання з використанням евристик на рівні співуправління:

– разом з студентами вчитель доповнює пропущені опорні вузли координат: С1 – сюжет, композиція; С3 – власний додатковий інформаційний матеріал; С4 – елементи композиції, колір пластиліну, розташування елементів композиції, неоформлені художні матеріали; С5 – художні матеріали, композиція, колір, об’єм, ритм; С7 – ідея, виконання задуму; С8 – тоновий контраст, колірний контраст, сполучення колірного та тонового контрасту. Результат колективної розробки, ЛСМ завдання представлено на рис.5.33.

За допомогою системи евристик навчально-художня діяльність учнів була спрямована таким чином, щоб вони здійснювали аналіз, порівняння, узагальнення, формулювали власні ідеї, обґрунтовували їх, робили припущення та моделювали сюжет власного твору. При цьому результатом буде створення – об’єктивно чи суб’єктивно нового для самого студента – сюжету (дивовижна риба, фантастична риба, цар-риба, риба-воїн, риба-царівна); другий вузол – вибір композиційного рішення. Після фіксації цього вузла вчителем створюються умови для подальшої діяльності учнів за допомогою евристик на рівнях спів- і самоуправління. Наведемо приклади складових навчально-художньої діяльності на етапі вибору композиційного рішення: розпізнавання (композиційне рішення – статика чи динаміка – обирається учнем завдяки аналізу та співставленню власного сюжету, наприклад: „Риба-воїн” – динаміка, „Риба-цар” – статика); третій вузол – стилістична єдність зображення і фону.

Розглянемо систему евристик на рівні спів- і самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів для досягнення загальної цілісної композиції:

1.Усвідомлення студентами технології розв’язання композиційного рішення та необхідності використання художніх засобів для найбільшої виразності художнього образу:

– Що повинно бути більш яскравим, привабливим, виразним – композиційний центр чи другорядні елементи композиції?

– Якщо ви обрали динамічну композицію, то як можна посилити динаміку за допомогою художніх матеріалів?

– Проаналізуйте, якими засобами можна підкреслити статику в композиції;

- Проаналізуйте, як завдяки пластиліну можна на площині зробити барельєф.

Рис.5.32. Логіко-смислова модель теми „Композиція на основі вивчення форм живої природи” до завдання „Чарівна риба” для учнів 4-го класу

Рис.5.33 Логіко-смислова модель теми „Композиція на основі вивчення форм живої природи” до завдання „Чарівна риба” для учнів 4-го класу, розробленої вчителем для подальшої спільної роботи з студентами

Рис.5.34. Колективно розроблена логіко-смислова модель теми „Композиція на основі вивчення форм живої природи” до завдання „Чарівна риба”, 4-й клас

– Проаналізуйте, які матеріали можна застосувати при заповненні фону навколо риби.

– Які матеріали можна використовувати при заповненні площини всередині водоростей, скель, дна, хвиль?

2.Усвідомлення можливостей варіантів розв’язання задачі:

– Оберіть, що для вас буде більш важливим – рибка чи фон навколо неї.

– Які знання щодо підводного світу вам необхідні для створення єдності композиції?

3.Усвідомлення результатів створення художнього образу:

– Про які нові можливості застосування пластиліну в поєднанні з неоформленими художніми матеріалами ви дізнались?

– Що нового для себе ви будете використовувати при роботі над цією композицією?

У зв’язку з тим, що координата С1 (художній образ) містить в собі основні компоненти усіх координат разом, евристики для опорних вузлів координати С2 були спрямовані на оперативність навчально-художньої діяльності. Робота над координатою С2 починається з фіксації вчителем на координатній осі вузла „незвичайність сюжету”. Пропонуються такі евристики:

– Доведіть, в чому незвичайність вашого сюжету.

Вчитель фіксує на координатній прямій наступний вузол „стилізація” та пропонує евристики:

– Чи необхідно стилізувати предмети у вашій композиції? Як ви пропонуєте це зробити?

– Ви запропонували декілька варіантів стилізації предметів. Чи буде ваша композиція від того більш цілісною?

– Оцініть створений вами художній образ на складність. Чи достатньо ваших знань і умінь для роботи з ним?

На координатній прямій С2 вчитель визначає третій вузол „барвистість” та пропонує наступні евристики на вибір кольору матеріалів для створення художнього образу:

– Які кольори можна застосовувати для виконання риби та фону навколо неї? Проаналізуйте вибір в залежності від ідеї композиції.

Вчитель визначає наступний вузол на координаті С2 „чіткість силуету” і пропонує евристики на алгоритмізацію виконання навчально-художньої діяльності:

– Розділіть процес виконання роботи на окремі етапи та сплануйте порядок виконання роботи.

– Якими діями можна досягти чіткого випуклого силуету риби?

Наступний вузол „застосування незвичайних художніх матеріалів” на координаті С2 вчитель відмічає і обговорює його завдяки евристикам, спрямованим на аналіз неоформлених художніх матеріалів з точки зору їх адекватності сюжету:

– Які неоформлені художні матеріали вам відомі?

– Для посилення виразності образу які ще неоформлені художні матеріали ви можете запропонувати?

– Чи існують обмеження на використання художніх матеріалів?

Індивідуалізоване доповнення ЛСМ завдання з використанням евристик на рівні самоуправління:

- Кожен учень отримує готову копію колективно розробленої ЛСМ завдання.

- Кожен учень самостійно, в залежності від власного задуму, уточнює опорні вузли на координатах: С1 – розмір, характер силуету риби (велика, маленька, товста, вузька, довга, а також кількість риб); сюжет (риба-воїн, риба-цар, риба-модниця, риба-спортсмен, риба-інопланетянин); характер композиції (статика–динаміка, уверху-унизу); С3 – власні листівки, марки, фото, книжки; С4 – елементи композиції (додаткові: корона, меч, спис, модні аксесуари, спортивне зарядження, скафандр, фантастичні аксесуари, каміння, морські зірки, скелі), колір пластиліну (обирається за колірним нюансом або за колірним контрастом), розташування елементів композиції (виявлення композиційного центру за допомогою або детальної проробки риби, або фону), неоформлені художні матеріали (ґудзики, таблетки, різнобарвні кульки, скріпки, бусинки, бісер, кольоровий дріт, біжутерія, клаптики тканини); С5 – колір пластиліну, неоформлені художні матеріали, об’єм – високий (горельєф) або низький (барельєф), силует риби опуклий або угнутий, композиція статична або динамічна, ритм (чергування неоформлених художніх матеріалів при заповненні площини риби або фону); С7, С8 – кожний опорний вузол уточнюється кожним учнем індивідуально, в залежності від задуму.

- Протягом виконання завдання учні з вчителем проводять корекцію опорних вузлів щодо: сюжету, композиційного рішення (С1); незвичайності сюжету, застосування незвичайних неоформлених матеріалів, барвистості (С2); власного джерела інформації (С3); елементів композиції, кольору, неоформлених художніх матеріалів, розташування елементів композиції (С4); об’єму, композиції, ритму (С5); тонового, колірного контрасту та їх сполучення (С8).

Наведемо приклади застосованих евристик на рівні самоуправління, за допомогою яких здійснювалося розробка індивідуалізованої ЛСМ (рис.5.35). З метою створення моделі художнього образу заповнювалася координата С3. Учні працювали над науковою літературою, фотографіями, завдяки яким вони ознайомилися із зображенням різних видів риб, водоростей, особливостями морського дна та життям підводних мешканців. А при роботі над літературою з фантастики учні розвинули власну уяву щодо підводного світу. Їм було запропоновано відповісти на евристики дослідницького характеру:

– Проаналізуйте отримані знання та визначте, що було очевидним для вас і для створення сюжету.

– Про що ви дізналися із наукової літератури?

– Про що ви ніколи б не дізналися, коли б не працювали з науково-фантастичною літературою?

Підсумковий етап

Учитель поетапно заповнює вузли координат С4 – „свобода вибору”, С5 – „засоби”. Особливість навчально-художньої діяльності учнів на цьому етапі полягає в тому, що вони самостійно починають працювати над послідовністю створення художнього образу за вказаними опорними вузлами на координатах С4 і С5 у такій послідовності, як вони розташовані на координатах.

Для виконання наступного завдання „Чудо-дерево” студентам пропонується самостійно розробити ЛСМ завдання за аналогією ЛСМ, розробленої вчителем до попереднього завдання „Чарівна риба” з цієї ж теми. Самостійно розроблені ЛСМ надали можливість студентам побачити завдання в цілому, скласти власний план його виконання та вірно вибрати: алгоритм виконання завдання, сюжет, характерні елементи зображення, розміщення зображення на папері з виявленням головних та другорядних елементів композиції; провести самостійний пошук варіантів рішення та засобів художнього вираження, аналіз, уточнення, доповнення малюнка.

Рис.5.35. Приклад індивідуалізованої логіко-смислової моделі теми „Композиція на основі вивчення форм живої природи” до завдання

„Чарівна риба”, яка розроблена учнем 4-го класу