2. Види педагогічного управління

У психолого-педагогічній літературі є різні підходи до розкриття видів педагогічного управління процесом навчання. Класифікуючи управління за різними підставами, розрізняють наступні його види:

• за рівнем управління: державне, регіональне, шкільне, на рівні викладача, на рівні учня (В.Лазарєв, М.Поташник);

• за суб’єктом управління: адміністративне, партисипативне (спільне, сукупне) (Л.Даниленко);

• за типом співвідношення цілей: стратегічне, тактичне, оперативне (Д.Ситніков, В.Якунін);

• за орієнтацією: на процес, на результат (В.Афанасьєв, Ю.Конаржевський, В.Лазарєв, М.Поташник, Т.Шамова);

• за типом реагування: реактивне, випереджальне (Г.Єльникова);

• за інтегрованістю: несистемне, системне (Янг С.);

• за способами дії: пряме, безпосереднє управління, здійснюване за допомогою викладача при груповому навчанні („вплив на розумові операції учнів шляхом спеціальних вказівок, алгоритмічних настанов”), і непряме, опосередковане, здійснюване за допомогою різних засобів („підбір і організація змісту навчального матеріалу”) (В.Андрєєв);

- за наявністю зворотного зв'язку: розімкнене (без зворотного зв'язку, без втручання в самий процес) і циклічне: а) зворотній зв’язок і регуляція процесу здійснюються в результаті отримання кінцевого продукту; б) зворотній зв’язок дає інформацію щодо процесу отримання кінцевого продукту (Н.Тализіна);

- за рівнем адаптації: непряме, циклічно жорстке (що коригує) з частковою адаптацією і непряме, циклічно гнучке (регулююче) з повною адаптацією управління (С.Архангельський, В.Беспалько, Л.Даниленко);

- за тривалістю і швидкістю дії на об'єкт: оперативне і перспективне управління (О.Раєв);

- за об'ємом дії на об'єкт: повне, неповне, часткове і нульове управління (повне управління реалізується тоді, коли представлені всі складові процесу управління: висунення мети, обґрунтованої педагогічною логікою; багатовимірна фіксація початкового стану керованого об'єкта; організація педагогічних дій і встановлення систематичного зворотного зв'язку; переробка і оцінка отриманої інформації з метою оперативного коригування подальших дій. Часткове управління має місце, коли відсутня хоча б одна з складових. Управління відсутнє, якщо на тому або іншому етапі процесу навчання не задіяні основні ознаки управлінської діяльності) (Т. Серджіованні.);

- за місцем здійснення управління: розімкнене циклічне управління на занятті (уроці) і поза уроком (удома, під час навчальної екскурсії, в лабораторії) (Ф.Кумз);

- за кількістю учасників управління розрізняють наступні режими: а) індивідуальний режим – самостійна робота з програмовими матеріалами; б) суб'єктно-об'єктне управління, здійснюване в ході спілкування з викладачем і через різні засоби; в) суб'єктно-суб’єктне управління – керована робота в парах або групах (В.Ястребова);

- за рівнями управління: пряме, спів- і самоуправління: „...шлях від безпосереднього управління до залучання учнів до спільної діяльності, до формування самостійності в навчанні, ...до творчої діяльності, яка насамкінець перетворить самого учня” (Г.Щукіна).

Все вищевикладене можна узагальнити таким чином. Педагогічне управління характеризується певним зв’язком суб’єкта й об’єкта управління, видами, етапами, збільшенням ролі внутрішньої мотивації, наявністю системи активізації та зворотного зв’язку на всіх етапах навчальної діяльності, що робить навчання студента інтенсивним.

Самостійної роботи студентів професійно-технічної освіти як вид навчальної діяльності учнів здійснюється на основі педагогічного управління, яке є найважливішим системним регулятором, що підтримує очікувані результати режиму функціонування та розвитку. За допомогою управління реалізуються цілі, розкривається характер взаємодії елементів самостійної роботи студентів . Аналіз наукових досліджень щодо організації навчальної діяльності учнів на уроках професійно-технічного закладу показує, що управління цією діяльністю включає елементи і впливу, і взаємодії, і створення умов. Так, В.Григор’єва у ході дослідження виявила, що управління „розвитком творчих здібностей можливе лише на основі впливу комплексу різноманітних форм та методів, що оптимально сполучалися, цілеспрямованого навчання та виховання на тлі досить широкого загального розвитку ...з урахуванням індивідуальності”. Для науково обґрунтованого керівництва самостійною роботою студентів професійно-технічної освіти

Таким чином, під управлінням самостійною роботою студентів професійно-технічної освіти розуміємо взаємодію суб’єктів, яка спрямована на забезпечення певного результату – зміну самого учня в навчально-виробничої сфері, реалізацію особистісних сенсів суб’єктів самостійної роботи студентів.