2. Класіфікація самостійної роботи студентів

У науці пропонуються різні класифікаційні схеми самостійних робіт за характером навчальної діяльності. Більшість учених виділяють три головних типи самостійних робіт – репродуктивні, вибірково-відтворюючі та творчі.

Репродуктивні самостійні роботи припускають відтворення раніше отриманих знань і оперування ними. Вибірково-відтворюючі зв'язані не тільки з актуалізацією наявних знань, але і з частковою їхньою творчою переробкою (відомою видозміною об'єктів, пошуком нових шляхів рішення навчально-пізнавальних задач і ін.). Творчі роботи передбачають створення учнями принципово нових для них духовних або матеріальних цінностей (література, технічна творчість, краєзнавча діяльність і ін.

У концепції П.І.Підкасистого розглядаються загальні типи самостійної роботи з точки зору структури навчально-пізнавальної діяльності:

1) за зразком;

2) реконструктивні (перетворення структури навчальних текстів, особистого досвіду рішення задач і т.д.)

3) варіативні (застосування понять науки в невідомій ситуації);

4) творчі (пов’язані зі створенням принципово нових для учня цінностей матеріального та духовного життя).

Для найбільшої картини основних видів самостійної роботи, розглянемо її класифікацію за характером пізнавальної діяльності.

1) роботи репродуктивного типу: відтворюючі; тренувальні; оглядові; перевірочні.

2) роботи пізнавально-пошукового типу: підготовчі; що констатують; експериментально-пошукові; логічно-пошукові.

3) роботи творчого типу: художньо-образні; науково-творчі; конструктивно-творчі.

4) роботи пізнавально-практичного типу: навчально-практичні; суспільно-практичні.

Опишемо кожний з цих типів.

1. Роботи репродуктивного типу:

• відтворюючі роботи. Виконання їх засноване на відновленні в пам'яті перед вивченням нових тем раніше вивчених зведень, необхідних для осмислення досліджуваного матеріалу:

• тренувальні роботи. Даний вид передбачає завдання не тільки на просте відтворення досліджуваного матеріалу, але і застосування засвоєних раніше знань у нових ситуаціях. Такі роботи широко практикуються перед викладанням нового матеріалу й у процесі закріплення;

• оглядові роботи. Це завдання на упорядкування і систематизацію досліджуваних зведень. Вони використовуються на заключному етапі закріплення;

• перевірочні роботи. Їх ціль — усебічна перевірка якості засвоєння знань. У даний час одержали широке поширення невеликі і варіативні види подібних завдань

2. Роботи пізнавально-пошукового типу:

• підготовчі роботи. При їх виконанні студенті, оперуючи наявними відомостями, переконуються в неповноті своїх знань із вивченої теми. Це приводить їх до необхідності більш глибокого ознайомлення з новим матеріалом;

• роботи, що констатують. Це роботи, зв'язані з описом нових фактів і явищ за їх зовнішніми ознаками: спостереження в природі, громадському житті, вивчення дидактичного матеріалу і т.д.;

• експериментально-пошукові роботи. Дані вправи являють собою засновані на дослідницьких методах науки навчальні завдання, при виконанні яких учні виділяють істотні ознаки понять, установлюють причинно-наслідкові залежності, «відкривають» закони і т.д.;

• логічно-пошукові роботи. До їх числа відносяться різні завдання щодо оперування істотними ознаками вивчених понять, використовування на заключному етапі викладання та закріплення.

3. Роботи творчого типу

• художньо-образні самостійні роботи. Під творчими розуміються самостійні роботи, у результаті яких діти створюють щось нове, оригінальне;

• науково-творчі роботи. До самостійних робіт даного виду відноситься самостійна робота студентів, що виходить не тільки за рамки шкільних програм, але і зв'язана з рішенням пізнавальних задач підвищеної складності — тривалої експериментальної і дослідницької роботи, прояву власної ініціативи, пошуку оригінальних рішень і т.д.;

• конструктивно-технічні роботи. До цього виду робіт відносяться творче проектування, конструювання приладів, моделей і макетів виробничих установок елементарне технічне винахідництво і т.п.

4. Роботи пізнавально-практичного типу

• навчально-практичні роботи. До них відносяться: виготовлення різного наочного приладдя (графіків, діаграм, схем, макетів приладів);

• суспільно-практичні самостійні роботи. Мається на увазі самостійна робота студентів, що виходить за рамки шкільного життя;

Таким чином, соціально-педагогічна актуальність організації самостійної роботи студентів в умовах професійно-технічної освіти вимагає пошуків нових шляхів підвищення її ефективності. Це дає підставу визначити технологію організації самостійної роботи у взаємозв’язку з різними типами навчального предмету (наукові знання – І тип, способи діяльності – ІІ тип, художня освіта й морально-естетичне виховання – ІІІ тип). Виходячи з аналізу реальної практики та теорії організації самостійної роботи у вищих закладах освіти було визначено основні дії пізнавальної діяльності студентів: репродуктивного типу, пізнавально-пошукового типу, творчого типу, пізнавально-практичного типу.

На практиці у професійно-технічній освіті існують різні види індивідуальної самостійної роботи – підготовка до лекцій, семінарів, лабораторних робіт, заліків, іспитів, написання рефератів, виконання завдань, курсових робіт і проектів, а на заключному етапі – виконання дипломного проекту.

Значне місце посідає самостійна робота в ході практикумів. Як відомо, практикум вимагає прийняття самостійних рішень. Студент, користуючись загальною схемою, має досліджувати конкретний, невідомий предмет, процес чи явище – якісно та кількісно, що потребує нестандартного підходу у кожному випадку. Виконуючи як теоретичне, так і експериментальне завдання, студенти повинні самостійно синтезувати знання, які вже мають, та додатково звернутися до підручника, посібників, додаткової літератури. Така форма роботи дозволяє використовувати взаємоконтроль за рівнем засвоєння студентами певного теоретичного чи емпіричного матеріалу, а також індивідуальний контроль. Вона сприяє ґрунтовному засвоєнню матеріалу та не потребує додаткових великих витрат часу.

Самостійна робота студентів професійно-технічної освіти необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі (зокрема, в навчальній, науковій, професійній діяльності), формування здатності брати на себе відповідальність самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації.

Таким чином, сутність самостійної роботи студентів професійно-технічної освіти можна розкрити у широкому розумінні як багатогранне поняття самостійної роботи – це робота студентів, яка планується та виконується за завданням і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі; на локальному рівні як організація власної самостійної роботи над виконанням завдання.