Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zavdannya_studenta_zaochnoy_formi_navchannya.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
18.04.2019
Размер:
1.53 Mб
Скачать

3.Класифікація нетрадиційних форм навчання

На основі традційних форм навчання в процесі їх розвитку виділилася окрема класифікація нетрадиційних форм.

Види нетрадиційних форм навчання за Н.І.Стяглик [1 ]

І. В залежності від історії розвитку нетрадиційних форм навчання визначені дві групи:

1),,Пульсуючі”, тобто форми навчання, які відомі в педагогіці давно, але в силу соціальних та інших умов і потреб частота їх застосування на практиці різна.

2) ,,Нестандартні форми” – це такі форми навчання, які раніше не застосовувалися і відрізняються оригінальністю їх організації. Вони в основному виникли в останні роки під впливом засобів масової інформації (телебачення, радіо).

II. У залежності від реалізації основних компонентів навчання при розв`язанні дидактичних завдань процесу навчання виділяємо такі групи:

  1. Нетрадиційні форми цілісного розв`язання завдань навчання (визначення мети, організація сприйняття, осмислення, закріплення матеріалу, застосування на практиці того, що засвоюється, контроль та самоконтроль).

  2. ,,пролонговані” форми, які не реалізують дидактичних завдань в момент проведення,вони потребують довгої попередньої підготовки.

III. Для ефективної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів необхідно враховувати способи взаємодії суб`єктів навчального процесу, що дозволяє виділити такі моделі нетрадиційних форм навчання:

  1. Модель А: Нетрадиційні форми, що забезпечують однобічний вплив на учня (викладач-учень, учень-учень). Організація спілкування за даними схемами робить учня об`єктом впливу, а вчителеві належить провідна роль. Дана модель застосовується тоді, коли необхідно подати інформацію, якої нема в навчальних посібниках, для її наступної поглибленої переробки.

  2. Модель В: Нетрадиційні форми, які забезпечують взаємодію в процесі спілкування суб`єктів навчання в умовах парної роботи, роботи малих груп, міжгрупової роботи. У даній моделі організації спілкування учень не є об`єктом впливу, а є одним із рівноправних суб`єктів. Між викладачем і учнем (учнем і учнем) виникає співтворчість. Викладач керує пізнавальною діяльністю, пошуком учнів, організовуючи взаємодію.

  3. Модель С. Нетрадиційні форми, які передбачають як однобічний вплив, так і взаємодію суб`єктів навчання.

Ця класифікація нетрадиційних форм навчання представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Класфікація нетрадиційних форм навчання ( За Н.І.Стяглик)

Модель А

Модель В

Модель С

Ітегрований урок

Урок-лото

У залежності від змісту форми і методів в рамках даної моделі може бути як односторонній вплив суб`єктів, так і взаємодія, тобто може бути або модель А, або модель В, або та і інша модель одночасно.

Урок-лекція

Урок-композиція

Урок-мандрівка

Урок-огляд знань

Урок-екскурсія

Урок-аукціон

Урок-новела

Урок-казка

Урок-парадокс

Урок-диспут

Урок-семінар

Урок-діалог

Урок-ЕСЕ

Урок-,,круглий стіл”

Урок-суд

Урок-турнір

Урок- КВВ

Урок-брейн-ринг

Урок-Що?Де?Коли?

Урок-форум

Урок-телеміст

Як бачимо з таблиці 2.3, в розряд нестандартних уроків потрапили деякі типи занять, які в колишній класифікації фігуровали як допоміжні, позакласні, позаурочні форми.

Безумовно, нестандартні уроки, незвичні за задумом, організацією, методикою проведення більше подобаються учням ніж буденні заняття зі сталою структурою й встановленим режимом роботи. Тому практикувати такі уроки треба всім учителям. Але водночас не можна перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи. Це недоцільно із-за великої втрати часу, а також через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисоку результативність[2;3] .

Модифікація змісту як характеристика нетрадиційних форм навчання передбачає формування умінь в учнів і викладачів цілеспрямовано відбирати потрібну навчальну інформацію, активний її пошук. Реалізація даної умови передбачає відкритість, динамічність і гнучкість змісту матеріалу з обслуговуючої праці, що забезпечує вибір оптимальних методів навчання. У свою чергу, функціональні взаємодії навчальної мети, змісту і методів навчання зумовлюють вибір системи організаційних (традиційних і нетрадиційних) форм навчання.