ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Факультет початкового навчання

студентська науково-практична конференція

Актуальні проблеми сучасної дошкільної та початкової освіти в умовах інноваційної перебудови

29 березня 2012 року

Чернігів

2012

УДК

ББК

Редакційна колегія

Пленарне засідання

Бевз І. П.

студентка 44 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка

Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі

Вимоги часу та гуманізація освіти виводять на чільне місце учня, його інтереси. Дитина має активно включатись у процес навчання, а не бути його пасивним учасником. Великі можливості для реалізації цієї важливої задачі закладені у використанні комп’ютера в школі. Цей процес, його можливості та закономірності ще не достатньою мірою вивчені й досліджені психологами, педагогами та методистами.

Дослідження особливостей роботи з новітніми інформаційними технологіями (НІТ) в початковій школі, зокрема на уроках математики, роль вчителя на уроках з комп’ютерною підтримкою є метою даної роботи.

Науковці з різних галузей займались вивченням проблеми комп’ютеризації навчання. Серед них були психологи А. Ф. Раєв, А. В. Петровський, П. Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов, Н. Ф. Тализіна. та інші. Проводились дослідження можливостей та пріоритетів використання НІТ у процесі початкового курсу математики (Варченко В. І., Кивлюк О. П., Пахомова С. І.).

Дослідження даної теми дає відповідь на питання про роль учителя у навчальному процесі з використанням НІТ, визначення оптимальних умов застосування комп’ютера на уроках математики у початковій школі, забезпечення необхідного рівня інформативної компетенції вчителів.

Зміна матеріальної основи, що намітилася з появою комп’ютерів, відкрила нові горизонти для глибинних педагогічних пошуків, у тому числі — і пошуків принципово нових структур навчального процесу. Комп’ютер надає учителю великий резерв технічної і технологічної підтримки, що вивільняє значну частину його часу саме для живого спілкування з учнями і дає можливість зробити це спілкування навіть більш близьким і людяним.

Варто назвати позитивні сторони від введення комп’ютера у навчальний процес: комп’ютер дозволяє кожному учневі встановлювати найбільш сприятливий для себе темп і ритм навчальної діяльності і звільняє вчителя від необхідності постійно контролювати й активізувати цей процес; комп’ютер замикає на собі велику частину контрольних функцій і оперативних реакцій на помилки учня. Усі помилки фіксуються комп’ютером, але стають значною мірою приватною справою учнів, а не приводом для негативних емоцій. Тому вчитель стає більш вільним і позитивно налаштованим до дітей; звільнившись від задач безперервної дріб’язкової опіки, вчитель може бачити обстановку в цілому і приділяти індивідуальну увагу кожному окремому учню.

Таким чином, ПК не тільки не перешкоджає педагогічному спілкуванню, а навпаки, відкриває для нього значно більші можливості; потрібно тільки це усвідомити і правильно ними користуватися. Проте поряд з позитивними думками одразу ж сформувалися і негативні, часто недостатньо аргументовані. Серед них такі негативні погляди: як на перешкоду в педагогічному спілкуванні, що обмежує можливість прямих контактів учителя з учнем і принижує значущість цих контактів; комп’ютер не завжди підвищує ефективність навчального процесу; нераціонально використовується; комп’ютер не стимулює школярів до інтелектуальної діяльності, знижує ефективність роботи пам’яті і мислення, а не сприяє загальному творчому потенціалу (особливо в молодшому шкільному віці); надає розважальний характер навчанню, що не сприяє систематичному і послідовному засвоєнню необхідних знань.

Крім сказаного, до числа змінених функцій педагога входить надзвичайно складна задача — у нових умовах зберегти за собою роль «ідейного наставника», «лоцмана у світі знань», старшого товариша і авторитетного порадника. Педагогу слід буде враховувати той факт, що учні, завдяки можливостям комп’ютерних комунікацій, знають не те і не тільки те, що їм звичайно задавалося на уроках, а іноді і взагалі знайомі з такими речами, про які педагог не має уявлення. Це нормальна, природна ситуація нової педагогіки, прямий результат комп’ютеризації і найхарактерніша риса нової парадигми навчання. Від педагога в таких умовах буде потрібне мудре розуміння зв’язку явищ, їх наукової і життєвої значущості, а не повне всезнайство. До такого розуміння своєї ролі на даний час готовий далеко не кожний учитель.

Природно, що все це реалізується при належному технічному, програмному і методичному забезпеченні уроку, а сам учитель повинен достатньо невимушено володіти загальними навичками роботи з комп’ютером і правильно усвідомлювати свою роль, що докорінно зміниться.

Доречно закцентувати увагу на особливостях функцій вчителя у навчальному процесі із застосуванням ПК. Основними функціями є:

• відбір навчального матеріалу і завдань. Тут провідну роль відіграє досвід викладача, ступінь знання ним предмету. Основними вимогами при реалізації цієї функції є необхідність чіткого виділення головних і другорядних моментів у дисципліні і диференціація матеріалу за ступенем складності;

• планування процесу навчання із застосуванням ПК повинне здійснюватися у напрямі його максимальної індивідуалізації;

• розробка форм подання інформації учням;

• контроль засвоєння матеріалу;

• корекція процесу навчання.

Методи організації навчання із застосуванням персонального комп’ютера. Аналізуючи своєрідність методів комп’ютерного навчання, С. А. Ілюшин і Б. Л. Собкін стверджують: у практиці навчання можуть використовуватися чотири основні методи навчання: пояснювально-ілюстративний (не передбачає наявності зворотного зв’язку між учнем і системою навчання); репродуктивний навчання передбачає засвоєння знань, що повідомляються учню викладачем і (або) ПК, та організацію діяльності учня з відтворення вивченого матеріалу і його використання в аналогічних ситуаціях; проблемний метод навчання використовує можливості ПК для організації навчального процесу у вигляді постановки і пошуків способів вирішення деякої проблеми. Головною метою є максимальне сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів; дослідницький метод навчання із застосуванням ПК забезпечує самостійну творчу діяльність учнів у процесі проведення науково-технічних досліджень у межах певної тематики. Навчання стає результатом активного дослідження, відкриття та гри, внаслідок чого, як правило, воно буває більш приємне і успішне.

Дослідження даної теми на базі початкової школи №1 м. Чернігова дало змогу виділити такі основні групи вчителів за відношенням до впровадження НІТ у навчально-виховний процес:

1. Учителі-новатори. Це група вчителів, які відкриті новому, прагнуть апробувати ті чи інші нововведення і одночасно сприймають їх. Налаштованість таких вчителів може стати вирішальним чинником для майбутніх інновацій у навчально-виховному закладі.

2. Послідовники новаторів. Належні до цієї групи вчителі переймають захоплення нововведеннями від вчителів-новаторів. Але їм потрібно більше часу для прийняття рішення про впровадження НІТ, однак за тісної взаємодії з новатором, зважуються на власну участь у застосуванні комп’ютерних технологій.

3. Скептики — це категорія вчителів, яких до введення НІТ у навчально-виховний процес спонукає вже сформована громадська думка або усвідомлення особистої потреби у застосуванні.

4. Ті, хто вагається. Це представники, так би мовити, класичної, традиційної форми навчання. Часто відмовляються від використання НІТ у навчальний процес. Іноді можуть ставитися лояльно до тих, хто зважився на нововведення, але переважно їхня поведінка і ставлення ускладнюють процес впровадження НІТ у навчання молодших школярів.

Отже, роль учителя у навчальному процесі з використанням комп’ютера певною мірою залежить від ставлення окремого педагога до питання про впровадження НІТ. Це зумовлює особливості використання комп’ютера на уроках у різних формах організації навчання математиці.

Застосування ПК на уроці надає вчителю нові можливості для подання нової теми, перевірки рівня засвоєного матеріалу, створення проблемних ситуацій та завдань, індивідуалізації навчання тощо.

Зазнають змін і функції вчителя на уроці. Проте основна роль вчителя, як наставника, не нівелюється. Характер та зміст взаємовідносин учителя з учнями доповнюється комп’ютером. Він не перешкоджає спілкуванню, а навпаки створює більш позитивний фон для навчання.

Проблема використання комп’ютера на уроках у початковій школі, зокрема на уроках математики, потребує більш детального критичного аналізу, ґрунтовного дослідження та розробки методичних рекомендацій.

Література

1. Кивлюк О. П. Використання комп’ютера на уроках математики в початковій школі / О. П. Кивлюк // Комп’ютер в школі та сім’ї. — 2000. — № 4. — С. 32–33.

2. Меламуд В. Компьютер и педагогические технологии в современной школе / В. Меламуд // Мир образования. — 2005. — № 3. — С. 201–206.

3. Миндерова О. Н. Компьютер на уроках математики / О. Н. Миндерова // Обдарована дитина. — 2003. — № 1. — С. 30–33.

4. Левшин М. Інформаційні технології — з першого класу / М. Левшин // Вища освіта України. — 2002. — № 1. — С. 58–64.

5. Поздняков С. Продуктивне навчання та інформаційні технології / С. Поздняков // Завуч. — 2002. — № 16. — С. 3–4.

6. http://www.mon.gov.ua Державний стандарт початкової загальної освіти. — 2011.

Богданович В. В.

студент 31 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка