Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика

Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми –– це продукт багатовікової розмовно-мовленнєвої творчості народу. В усному й писемному мовленні фразеологізми використовуються з експресивно-стилістичною метою. Разом з тим, на відміну від лексичних одиниць, у складі української фразеології переважають звороти з виразним експресивно-оцінним значенням внаслідок чого вони використовуються для створення експресивного фону як в усному так і в писемному мовленні.

Знання фразеологічних одиниць дає змогу відтворити майже кожне з явищ дійсності:не тільки змістовно й виразно, а й дотепно, влучно, яскраво й оригінально,колоритно, бо у фразеологізмах найбільшою мірою закарбовано віковий досвід, етику й естетику об’єктивної дійсності.

Мета дослідження — стилістичні особливості ідіоматичних сполучень у творчості Ю. Мушкетика.

Об’єкт дослідження — творчість Ю. Мушкетика, зокрема, роман «Яса».

Предмет дослідження — ідіоматичні словосполучення у романі Ю. Мушкетика «Яса».

Фразеологія — відносно нова лінгвістична дисципліна, що потребує більш ґрунтовного дослідження.

Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, а саме: Н. Амосова, В. Архангельський, В. Виноградов, В. Жуков, О. Кіунін (проблеми фразеології як системи), В. Телія, І. Чернишова, Ф. Зейлер, В. Флейшер та ін.; сучасні українські вчені: Л. Авксентьєв (проблеми фразеології), М. Алефіренко, Я. Билиця, В. Гаврись, М. Демський (проблеми фразеології), С. Денисенко, В. Кононенко, В. Лавер, О. Пророченко, О. Селіванова, Л. Скрипник (походження фразеологізмів), Г. Удовиченко (класифікація фразеологізмів), В. Ужченко (етапи становлення фразеології), Д. Ужченко та ін.

Існують різні класифікації фразеологічних одиниць (Л. А. Булаховського, П. Дудика, В. В. Виноградова, О. Пономарева та ін.). [1, с. 130]

Класифікація фразеологізмів за Л. А. Булаховським:

а) ідіоми — стійкі звороти, специфічні для даної мови. Наприклад: замилювати очі;

б) фразеологічні одиниці становлять цілісність, хоча їхні складові частини легко виділяються. Це прислів’я і приказки. Наприклад: Як дружбу зав’яжеш, таке життя проведеш.

Однією з найвідоміших семантичних класифікацій є класифікація В. Виноградова. За способом з’єднання складників учений виділяє три типи фразеологічних одиниць (фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення). [4, с. 144]

У сучасній науці існують різні погляди на визначення поняття «фразеологізм». У дослідженні будемо послуговуватися думкою О. Д. Пономарева. О. Д. Пономарів називає фразеологічною одиницею, або фразеологізмом, стійке сполучення слів за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні. Наприклад: збити з пантелику;біла ворона; прокрустове ложе;сім разів відміряй, а раз відріж; буде й на вашій вулиці свято; заварити кашу, а також відносить до фразеології ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прислів’я, приказки. Стійкі формули, звороти науково-термінологічного характеру, афоризми, сталі вислови з виробничо-технічної сфери та ін.

Ідіомами називаються стійкі словосполучення, що виражають єдине поняття. Вони втратили свою внутрішню форму й іншою мовою, як правило, дослівно не перекладаються: вскочити в халепу; була не була; море по коліна; замилювати очі.[5, с. 93]

Виходячи з вище сказаного ми розглянемо фразеологічні сполучення на основі творів Ю. Мушкетика. Адже однією з індивідуальних художньо зображальних особливостей творчості Ю. Мушкетика є вживання фразеологізмів.

Твір насичений різними фразеологічними одиницями, серед яких: фразеологічні сполучення («лев’яче серце», «пуста відповідь») прислів’я («Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать», «Золото купує душі, залізо охороняє життя»), порівняння (голод ––хоч греблю гати», «б’ються вони, як риба об кригу на непроточній воді») тощо.

У дослідженні зосередимо увагу на особливостях вживання Ю. Мушкетиком фразеологічних єдностей і фразеологічних зрощень. Це власне авторські фразеологізми, а також запозичені з античності (Нехай пливуть по ньому золотi алтуни, нехай панує у державi спокiй, нехай поки що пряде тоненьку ниточку свого життя Кепрюлю) й народного побуту. Кількісно найбільшу групу становлять ідіоми з народного побуту, зокрема, фразеологічні єдності: У татарський бiк могила спадала полого, в козачий — круто, стрiмко, а наокруж — степ, скiльки око вiзьме (у значенні далеко) [6, с. 5] ; Його власнi скарби теж декому кiсткою в горлi (заважати кому-не-будь) [6, с. 67]; Вiн брав його на кпин, прискав на нього мiцною оковитою, що аж схоплювалися червонi вiдчайдушнi сплески: веселився до знемоги, рвав невидимi пута, вже не почував їх зовсiм, а тiльки — вогонь у грудях, легкiсть у тiлi, веселiсть у думках, Вiн гримав на них, сварив, брав на глузи, навiть гiрко, мiг i шмагонути по плечах, однак вони знали, що вiн їх любить, i прощали те. (глузи — синонімічна форма)» (насміхатися) [6, с. 121];Має гетьман у головi хитрого плана й зараз. Одначе в Москвi не важаться на його гарячi клопотання. Вiн шле їх одне за одним, вказує на всi злi учинки кошового, проте розв’язати собi руки не може (можливість діяти вільно) [6, с. 139]; «Тут смерть ходить бiля горла, а вам кортять любощi, щоб ви повиздихали», — вилаявся спересердя, але полохати не наважився.( дуже близько) [6, с. 143] та ін.

Фразеологічні зрощення: Чорна тiнь, швидка, як птиця, перекреслила чисту запону пам’ятi, й хоч вона щезла, все ж лишила по собi слiд.(те, що закриває, застеляє)[6, с. 143], Не любив слiпого ризику, не виваженого до кiнця рiшенця, не убезпеченої з усiх бокiв справи (непродумано щось вирішувати) [6, с. 155]; Хочуть збити нас з пантелику.(дезорієнтувати, заплутувати).[6, с. 159]; Золото купує душi, залiзо охороняє життя (гроші і зброя)[6, с. 181]

Отже, дослідивши роман Ю. Мушкетика, доходимо висновку, що фразеологічні одиниці формують індивідуальний стиль письменника. У творі фразеологічні одиниці несуть додаткове емоційно — експресивне забарвлення, що надає мові персонажів більшої виразності, точності й влучності, а також колоритності.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / А. Коломієнко. — К., 2010

2. Венжинович Н. Ф. Сучасна українська літературна мова: навч. посіб. — 3-тє вид., вип. і доп. — К: Знання, 2008. — 304 с.

3. Ющук І. П. Українська мова — К: Либідь, 2004. — 640 с.

4. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр.. труды: лексикология и лексикография / В. В. Виноградов. — М., 1977. — С. 140–161.

5. Сучасна українська мова: Підр./ О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін..: за ред.. О. Д. Пономарева. — 3-тє вид, перероб. — К: Либідь. — 2005. — 488 с.

6. Мушкетик Ю. Яса. — К ., 1990. — 820 с.

7. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб/ В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко.– К., 2007.– С. 11.

Нужняк М. С.,

студентка 35 групи

філологічного факультету

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка