Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі

Сучасний світ вимагає від освіти розроблення і впровадження нових підходів, технологій, методик, використання яких сприяло б підготовці молодого покоління, яке могло б творчо розв’язувати проблеми, швидко орієнтуватися в інформаційному вирі, прагнуло б змінити на краще своє життя й життя своєї країни. А це може зробити лише молодь, яка має такі якості: ініціативність, оригінальність у рішенні пізнавальних питань, неординарність підходів, інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід [1, с. 27]. Таких новітніх методик педагоги створили велику кількість, кожна з них є ефективною при використанні під час вивчення певної дисципліни в заданих умовах. Але є й такі технології, які є ефективними при впровадженні їх на будь-якому навчальному предметі. Однією з таких технологій є проектна технологія. Вона спрямована на здобуття учнем необхідного у повсякденному житті досвіду. Розробкою проектної технології займалися такі вчені, як Джон Дьюї, який є її основоположником, його послідовниками були В. Кілпатрик, Е. Коллінгс, Л. Левін. Проектна діяльність відкриває великі можливості, спрямована на духовне й професійне становлення особистості дитини через організацію активних способів дій.

У початковій школі великої уваги приділяють вивченню української мови, адже сучасний українець неодмінно має володіти рідною мовою, вільно спілкуватися нею. Необхідність оволодіння учнями глибокими знаннями з рідної мови зумовила появу новітніх технологій для вивчення галузі «Мови і літератури» у початкових класах, у тому числі проектної технології.

Метою статті є дослідження питання щодо можливостей застосування проектної технології під час вивчення освітньої галузі «Мови і літератури» у початковій школі.

На уроках з рідної мови й читання можуть використовуватися різні типи проектів: дослідницькі, інформаційні, ігрові, творчі, прикладні.

Дослідницькі проекти сприяють розвитку розумової діяльності, мислення, пам’яті, уваги учнів. Вони потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних^: методів обробки результатів. Вони мають_: відповідну структуру; визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання.

Вимогами до такого типу проектів є:

• знання змісту літературного твору;

• естетична насолода від прочитання твору;

• розмірковування над змістом твору;

• не вивчення загальних фраз, а необхідність ставити запитання, сперечатися;

• обов’язкове цитування твору на підтвердження вислову;

• аналіз учинків героїв, уміння пояснювати причини цих учинків;

• висловлення особистого ставлення до подій і вчинків героїв, описаних у творі;

• виділення головного і другорядного у творі;

• аналіз твору з позицій загальнолюдських і моральних цінностей;

• осмислення того, що кожне слово має свій особливий зміст;

• уміння грамотно висловлювати думку, у разі необхідності складати

• план-схему свого виступу.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про певний об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Інформаційні проекти полягають у зборі цікавих фактів про письменника для усвідомлення його ідейно-естетичного ідеалу; пошук відомостей про різні варіанти твору тощо. Ці проекти мають інтегрований характер. Учні можуть отримувати завдання залежно від їх інтересів.

Ігрові проекти полягають в обігруванні сюжетних версій і ситуацій, у яких опиняються герої; ігровій імітації соціальних і ділових стосунків; літературно-театральній виставі, презентації книги тощо. Під час виконання ігрових проектів учасники беруть на себе визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — твір, звіт, реферат, відеофільм тощо. Прикладом творчого проекту є «Мандрівка з улюбленим героєм».

Прикладні проекти, в яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку. Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливою с охорона організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Прикладним проектом може бути словник власних назв, створення «Закону класу» та ін. [6, с. 3].

Проектну технологію з успіхом можна використовувати на будь-якому уроці. Наприклад, на уроці читання вчитель може покласти речі, які належать герою твору, у «чорний ящик» і діставати по одній, залишивши наостанок зображення цього героя. Пропонує учням відгадати ім’я героя або припустити, яким він може бути. Обов’язковою є аргументація своїх припущень.

Стимулюванню пізнавального інтересу й активності учнів сприяє розповідь про незавершену з певної причини дію. Так, розповідаючи про щось учням, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес «здогадування», тобто створюючи умови для пробудження інтересу до пошуку і пізнання. На уроках читання можна практикувати незавершене читання цікавих історій, зупиняючись до того, як настала розв’язка і запитуючи дітей, як вони вважають, що станеться далі. Це активізує пізнавальну діяльність і читання перетворюється на цікаве заняття, що потребує розумових зусиль, уяви і стимулює бажання читати. Перед початком виконання навчального проекту вчителем за допомогою учнів (або ж самими учнями) формулюється провідна проблема, наприклад: поглибити знання дітей про казки як вид усної народної творчості, вчити визначати головну думку казки, формувати навички правильного виразного читання, розвивати уміння фантазувати, складати казки, виховувати любов до казок, розвивати акторські здібності, навички читання тексту в особах [5, с. 8].

Часто проектна діяльність вимагає інтеграції знань з кількох навчальних предметів: читання, рідної мови, курсу «Я і Україна», знань з інформатики. Доцільно використовувати групові проекти, для роботи над якими учні об’єднуються у групи. Наприклад, проект «Калина — символ краси та дівочої вроди», можуть готувати такі групи учнів: «Журналісти», «Фотокореспонденти», «Літератори». На звітному уроці капітани груп представлять себе за допомогою тематичних девізів і результати роботи своєї групи.

Отже, за умови врахування особливостей втілення проекту, таких як види, форми проведення, структура, послідовність виконання, можливі результати, — проект під час уроку рідної мови або читання стає організованою, чіткою, змістовною, ефективною формою засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок, досвіду діяльності, що сприяє розвитку цілісної, гармонійної особистості учня.

Література

1. Проектна діяльність у школі / упоряд. Голубенко М. — К.: Шк. світ, 2007. — 128 с. — (Б-ка «Шк. світу»).

2. Нищета В. Метод проектів і його життєво-компетентнісний потенціал // Українська мова та література. — Лютий, 2008. — № 8 (552). — С. 3-5.

3. Освітні технології: навч.-метод. посіб. за ред. О. М. Пєхоти — К.: А.С.К., 2002. — 150 с.

4. Буравська І. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів //Директор школи. — грудень 2006. — № 48 (432). — С. 3–4.

5. Рогуліна М. Розвиток технічного мислення у процесі формування проектувальних умінь слухачів магістратури / Режим доступу до статті: http://library.uipa.kharkov.ua.

6. Бойко Т. Метод проектів у системі навчання і виховання 12-річної освіти / Режим доступу до статті: http://labtv.at.ua.

7. Гордієнко С. Деякі методичні поради щодо активізації пізнавальної діяльності учнів під час навчання // Початкова освіта. — 2004. — № 37. — С. 8.

Тронько А. В.,

студентка 41 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка