Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zb_statey_Ostatochny_variant.doc
Скачиваний:
77
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
5.4 Mб
Скачать

Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу

Використання різних ігор на уроці іноземної мови (ІМ), в тому числі англійської (АМ), сприяє ефективному оволодінню нею учнями початкової школи в цікавій формі, розвиває у них пам’ять, увагу, кмітливість, підтримує інтерес до вивчення ІМ, знімає напругу, монотонність під час відпрацювання мовного матеріалу, в тому числі лексичного, активізує мовленнєву діяльність молодших школярів. Звичайно ж, при цьому потрібно враховувати тип провідної діяльності, характерний для дітей молодшого шкільного віку. Ігри краще всього використовувати в середині або в кінці уроку для зняття напруги. Важливо, щоб робота з іграми викликала позитивні емоції, приносила користь, і крім того, служила дієвим стимулом у ситуації, коли інтерес або мотивація молодших школярів до вивчення ІМ починає слабшати.

Під час планування уроків та підбору до них різних ігор треба враховувати не тільки вікові категорії учнів, але й рівень їхнього розвитку та інформованості, в деяких випадках — використовувати опору на рідну мову.

Використання ігор на уроках АМ допомагає вчителю глибше розкрити особистісний потенціал кожного учня, його позитивні особисті якості (працелюбність, активність, самостійність, ініціативність, вміння працювати в співпраці тощо), зберегти і зміцнити навчальну мотивацію учнів.

Розглянемо рольову гру з позицій учнів і вчителя, враховуючи, що рольова гра — це ігрова діяльність, у процесі якої вони виконують певні ролі.

Метою рольової гри є здійснювана діяльність, тому що саме мотив гри лежить у змісті діяльності, а не поза нею. Будучи моделлю міжособистісного спілкування, рольова гра викликає потребу в спілкуванні АМ. І саме в цій позиції вона виконує мотиваційно-спонукальну функцію.

Рольова гра забезпечує навчальну функцію, оскільки вона в значній мірі визначає вибір мовних засобів, сприяє розвитку мовних навичок і вмінь, дозволяє моделювати спілкування учнів у різних мовних ситуаціях.

Виховна функція рольової гри полягає в тому, що саме в рольових іграх виховується дисципліна, взаємодопомога, активність, готовність включатися в різні види діяльності, самостійність, уміння відстоювати свою точку зору, проявляти ініціативу.

Рольова гра формує у молодших школярів здатність відігравати роль іншої людини, бачити себе з позиції партнера по спілкуванню. Вона орієнтує учнів на планування власної мовної поведінки співрозмовника, розвиває вміння контролювати свої вчинки, давати об’єктивну оцінку вчинкам інших. Таким чином, рольова гра виконує й орієнтуючу функцію.

Компенсуюча функція рольової гри проявляється в тому, що саме в грі дозволяється протиріччя між потребою дії в дитини і неможливістю здійснити необхідні операції. Діти прагнуть до спілкування, і рольова гра дає їм можливість реалізувати своє прагнення.

З позиції вчителя рольова гра виступає як форма організації навчального процесу, ціль якої полягає у формуванні й розвитку мовних навичок і вмінь в учнів.

На уроці АМ вчителеві доводиться програвати численні ситуаційні ролі (під якими розуміють більш або менш її зафіксовані стандарти поведінки, діяльності), які не задаються однозначно соціальними відносинами, а встановлюються в ситуаціях педагогічного спілкування й більшою мірою залежать від типу й форми організації уроку; наприклад, роль спостерігача, роль контролера, роль партнера по спілкуванню, роль учасника або організатора діяльності [2, с. 56].

Рольові відносини між учасниками спілкування є основним параметром, що визначають характер ситуації.

Джон В. Оллер відзначає, що рольова гра робить людину більш гнучкою, тобто досягнувши майстерності в мовній поведінці, вона з легкістю зможе застосувати отримані навички й уміння в нових ситуаціях [5, с. 29].

До структури рольової гри як процесу входять:

• ролі, узяті на себе граючими;

• ігрові дії як засіб реалізації цих ролей;

• ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними;

• реальні відносини між граючими;

• сюжет (зміст) — область дійсності, що умовно сприймається у грі.

Завдання вчителя полягає у тому, щоб відібрати необхідні ситуації-ілюстрації й ситуації-проблеми на конкретному матеріалі, підготувати дидактичний матеріал: картки-завдання для кожного (можна з підказкою про характер його діяльності), підібрати групи учнів і розподілити ролі, поставити завдання, з якого учні повинні висловити свою точку зору, продумати передбачувані відповіді й репліки (якщо необхідно, підказати їх певним учням), проявляти до учнів інтерес і увагу під час проведення гри.

На уроках АМ виконується багато завдань, які пов’язані з рольовими іграми. А ігрові завдання, які не потребують створення мовної ситуації і в яких використовується переважно згадування, групові форми роботи, коли вчитель може втручатися та корегувати роботу учнів, опрацювання діалогів, коли учні (хором та окремо) тренуються у правильній, наближеній до носіїв мови, вимові, заповнення пропусків у діалогах за допомогою необхідної лексики (але при цьому відсутні ролі, які треба зіграти), вільне складання діалогів у групах у письмовій формі можна розглядати, як підготовчу роботу до проведення рольових ігор.

М. Ф. Стронін пропонує таку класифікацію ігор у відповідності до мовних навичок, формуванню яких вони сприяють:

• граматичні;

• лексичні;

• фонетичні;

• орфографічні;

• аудитивні;

• мовні [4].

Але, на нашу думку, така класифікація ігор не є раціональною, оскільки перші чотири є мовними, а аудитивні виділені за каналом сприймання.

Визначивши місце лексичних ігор у загальній класифікації, слід зазначити, що саме вони надають можливості для тренування учнів початкової школи у вживанні лексичних одиниць у ситуаціях, близьких до реального життя, навчання розуміння і усвідомлення учнями змісту висловлювань, розвитку слухової та мовної реакції, навчання учнів послідовно, логічно і творчо використовувати отримані мовні навички, в тому числі лексичні, для вираження своїх думок, виконуючи певні ролі. Рольові ігри, у свою чергу, поділяються на певні групи за змістом [4, с. 76]. Р. П. Мільруд пропонує таку класифікацію рольових ігор:

• ігри побутового змісту;

• ігри казкового змісту;

• імітаційні рольові ігри;

• пізнавальні рольові ігри;

• рольові ігри ділового змісту;

• рольові ігри світоглядного змісту [3, 15].

Рольова гра, згідно з її компонентами, має наступні складові:

• роль, яку виконує учень;

• ігрові дії, за допомогою яких ця роль реалізується.

Рольові ігри можуть ефективно використовуватись на різних етапах навчання, особливо під час навчання молодших школярів.

Ролі, які виконують учні, також мають свою класифікацію. Про неї важливо пам’ятати тому, що рольові ігри є ефективними лише в умовах правильного відбору та розподілу ролей. Ролі можуть бути:

• соціальні (лікар, робітник), які мають виховуючий вплив;

• міжособистісні (друзі, однокласники, супротивники), які сприяють особистісній орієнтації спілкування;

• психологічні (позитивна особистість, нейтральна або негативна особистість).

«Чим більше рольових позицій, тим ширше буде соціальний досвід учня у спілкуванні» [1, с. 24].

Отже, молодший шкільний вік надає більші можливості щодо пізнання навколишнього світу, у тому числі й засобами АМ. Плідним підґрунтям для цього є пізнавальна діяльність, що реалізується в іграх, що повною мірою відповідають віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку. А гра — це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських відносин не лише засобами рідної мови, але й іноземної. Вони комплексно впливають на інтелектуальну, емоційну, вольову, комунікативну та інші сторони підростаючої особистості.

Література

1. Виготський Л. С. Педагогічна психологія / Л. С. Виготський. — М. : Педагогіка, 1991. — 232 с.

2. Ливингстоун К. Ролевые игры в обучении иностранным языкам / К. Ливингстоун. — М. : Высшая школа, 1988. — 169 с.

3. Мильруд Р. П. Организация ролевой игры на уроке // ИЯШ. — 1987. — №3. — С. 15.

4. Стронин М. Ф. — Обучающие игры на уроке английского языка. / М. Ф. Стронин. — М. :1981. — 112 с.

5. Oller J.W. Methods That Work. — Heinle and Heinle Publishers, 1993. — 197 p.

Симонова С. М.,

студентка 56 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]