Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій

На сучасному етапі розвиток комунікативних здібностей учнів — один з пріоритетів оновленої системи освіти, оскільки комунікативно компетентна особистість володіє мистецтвом створювати здоровий психологічний клімат у колективі, уміє слухати й говорити з людьми, здатна запобігати або позитивно розв’язувати конфліктні ситуації, намагається бути людиною активної соціальної позиції. Тому надзвичайно важливим стає стимулювання соціально-комунікативної активності учнів, створення в умовах навчально-виховного процесу ситуацій ефективного міжособистісного спілкування.

Отже, процес спілкування є дуже важливим у нашому житті. Ораторське мистецтво, яке ототожнюється з поняттям «спілкування» у найпростіших формах з’являється з виникненням людського суспільства. Дар слова, як кращий засіб вираження різноманітних процесів внутрішнього життя людини, як могутнє знаряддя підкорення своїй волі інших, як засіб живого спілкування, по своїй суті став основою в твердженні могутності людини і людства. Ще Демокріт писав : «Спілкування — це відкриття інших для себе і себе — для інших».

У педагогічній науці інтерес до проблеми комунікативних взаємин у сфері виховання з’явився в кінці 18 століття, в другій половині 19 століття вже можна констатувати наявність певного напрямку, який, на противагу автократичній офіційній педагогіці, звернувся до соціального боку життєдіяльності учнів у навчальних закладах, до проблем, пов’язаних із спілкуванням дітей з вихователями.

Видатні педагоги минулих століть (М. І. Пирогов, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський) вважали, що стосунки вихователів з вихованцями мають вирішальний вплив на процес виховання, на його ефективність, одночасно вони відводили спілкуванню чинне місце. Зокрема, Костянтин Дмитрович Ушинський вчителю-вихователю надавав провідну роль в процесі виховання. З цього приводу він писав: «...вплив особистості вихователя на молоду душу складає ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними сентенціями, ні системою покарань чи заохочень» [4, с. 75]. Ефективність цього впливу він пов’язував з характерами і поглядами самого вихователя, з тими стосунками, які складаються в нього з вихованцями. К. Д. Ушинський підкреслював, що «мораль формується в стосунках дитини як з дорослими, так і з товаришами».

Видатні педагоги минулих століть цілком справедливо підкреслювали і важливу роль спілкування з ровесниками для розвитку самосвідомості дитини, для становлення громадянина, для появи чи згасання пізнавальних і суспільних інтересів, для виховання гуманності чи появи байдужості, жорстокості тощо [4, с. 118].

У педагогіці проблемі розвитку комунікативних здібностей було присвячено ряд наукових досліджень і методичних праць починаючи ще з дореволюційних часів (роботи Ф. І. Буслаєва, І. І. Срезнєвського, К. Д. Ушинського, М. О. Булакова, О. І. Тихеєвої, М. М. Соколова. У педагогіці 20-30-х років ХХ століття також спостерігалося підвищення уваги до зазначеної проблеми (праці І. Огієнка, С. Ф. Русової, С. Х. Чавдарова). 40-60-ті роки характеризуються утвердженням граматичного підходу до навчання мови і мовлення, який було започатковано в працях С. Х. Чавдарова.

На початку ХХІ століття з’являється ще один новий спосіб спілкування — це спілкування по Інтернету, яке активно та стрімко поширюється і серед учнів молодших класів. Завдяки високому рівню культури пошуку інформації в мережі Інтернет, учасники освітнього процесу мають змогу, залучившись до інформаційних ресурсів Інтернету, одержати доступ до ресурсів могутньої комп’ютерної мережі світу. Опитування серед вчителів показало, що здебільшого вони негативно ставляться до Інтернету як джерела інформації, однак, крім недоліків, глобальна мережа має великі можливості для розвитку комунікативних здібностей. Використання нових інформаційних технологій, зокрема мережі Інтернет, електронної пошти тощо, може виявитись вирішенням одного з головних завдань освіти — підвищити ефективність розвитку комунікативних здібностей учнів.

За допомогою глобальної мережі учні мають можливість розширювати свої комунікативні зв’язки, ознайомитися з новими програмами та підручниками, дізнатися більше про навколишній світ. Завдяки комп’ютерним мережам вони мають можливість підвищувати рівень своєї активності спілкування, а також загальний розвиток [3, с. 9].

Сучасні діти мають активно використовувати можливості комп’ютерних мереж для організації плідного спілкування між учасниками навчального процесу, колегами, друзями тощо. На цьому наголошують у своїх дослідженнях Е. Бєлінська, А. Жичкіна, А. Войкунський, О. Гокунь, Т. Койчева, Л. Леонтович, Г. Потапова, І. Розіна, І. Соколова, Л. Положенцева, Л. Халяпіна, О. Кущенко та ін. [1, с. 128].

З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів, сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості, можливість саморозвитку, якщо, звісно, ставитись до цих можливостей зважено.

Разом із великими можливостями , що відкриває Інтернет, є ще значні недоліки і проблеми. Найголовнішою проблемою є те, що діти віком до 7 років не завжди можуть розуміти розміщену в Інтернеті інформацію, зокрема відрізняти корисну інформацію від некорисної, наприклад, фактичний вміст від реклами. Батьки та вчителі повинні допомагати своїм дітям знаходити дійсно розвивальний матеріал. Молодші школярі часто не бачать різниці між корисним використанням Інтернету, наприклад для розвитку комунікативних здібностей, або розважальними іграми на комп’ютері.

Батькам потрібно встановити певні правила використання комп’ютера дітьми, щоб він слугував засобом розвитку для дитини.

Нами в ході педагогічного експерименту у ЗНЗ№19 була розроблена пам’ятка для спілкування в Інтернеті.

Пам’ятай, що спілкування в Інтернеті має певні правила:

1.Ти розмовляєш з людиною, а не з машиною.

2.Пиши повідомлення коротко, чітко, зрозуміло, грамотно.

3.Поважай право про приватне листування.

4.Поважай час і можливості своїх партнерів по спілкуванню.

5.Уникай скорочень у листуванні.

6.Поважай свого співрозмовника, не вживай ненормативної лексики.

7.Допомагай іншим , якщо є така можливість.

8.Користуйся в мережі Інтернет тими ж правилами ввічливості, якими користуєшся в реальному житті.

9.Намагайся виглядати гідно в очах своїх співрозмовників.

10.Ти цікава і неповторна особистість.Спілкуйся так, щоб з тобою хотілося спілкуватися завжди.

Чи знаєш ти, що:

• Інтернет може стати як твоїм другом, так і твоїм ворогом.

• Найкраща тривалість перебування біля комп’ютера — 20-30 хвилин.

• Інтернет-спілкування допомагає дітям з особливими потребами знайти собі друзів по спілкуванню.

Пам’ятай:

• Не перевищуй час перебування перед комп’ютером — це може зашкодити твоєму здоров’ю!

• Зроби усе можливе, щоб спілкування в Інтернеті розвивало твої найкращі здібності!

• Ніщо не може замінити живого спілкування!

Отже, молодшим школярам слід пам’ятати, що комп’ютер може стати другом, а може стати і ворогом, тож учитель допомагає обрати правильний шлях та поринути у світ спілкування.

Література

1. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація : навч. посіб. / Н. П. Волкова. –К., 2006. — 256 с.

2. Ковальчук Г. О. Aктивізація навчання в економічній освіті : навч. посіб. / Г. О. Ковальчук. — 2-ге вид., доп. — К., 2005. — 298 с.

3. Кущенко О. С. Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій / О. С. Кущенко. — 2008 — 20 с.

4. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання. Сирота педагогічної антропології / К. Д. Ушинський // Антология педагогической мысли Украинской ССР [Текст] / АПН СССР; сост. Н. П. Калениченко. — М.: Педагогика, 1988. — С. 113 — 126.

Попова О. Л.,

студентка 52 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г.  Шевченка