1. Атрибутивний і функціональний підходи до інформації

У сучасній науці існує дві концепції інформації – атрибутивна і функціональна.

Згідно з атрибутивною концепцією, інформація розуміється як атрибут матерії, а відтак є властивістю будь-якого матеріального об’єкта. Наприклад, кільця на пні. Але описати і усвідомити журналістику можна тільки з погляду другої, функціональної концепції.

Згідно з цією теорією, інформація функціонує лише на соціально свідомому рівні, виникає як наслідок спрямованої активності, а обмін інформацією між людьми за допомогою знаків та символів розглядається як головна умова розвитку людської культури, її найважливіша форма.

Згідно з сучасними поглядами на людину, вона відрізняється від решти представників живого світу здатністю засвоювати у великих кількостях зовнішню інформацію і на її підставі продукувати внутрішню. Власне поява істот, які володіють здатністю запам’ятовувати інформацію і утримувати її більше в мозку, ніж в генах, спричинила мільйони років назад революцію в розвитку живого світу. Для прогресу живих організмів виявилася необхідна речовини, енергія та інформація. А відтак інформація стала одним з базових атрибутів життя. Людина стоїть вище усяких форм життя, тому що усвідомлює сама себе. Причому з розвитком людини від нижчих її типів до вищих потреба в інформації та кількість нагромадженої інформації постійно збільшувалася.

Унаслідок процесів нагромадження інформації на певному етапі розвитку людства виникла писемність, література, наука, друкарство, а зовсім недавно за історичними мірками – і журналістика. Таким чином, журналістика є найважливішою складовою соціальної інформації і може бути пояснена лише з погляду функціональної концепції інформації.

Слово «інформація» в журналістиці має широке, вузьке і спеціальне значення.

У широкому значенні інформація – всяке знання, що передається від одного суб’єкта до іншого. Інформація – це найекономічніший, найшвидший і найчіткіший спосіб записування, збереження та передавання новин. Інформація не лише інформує, передаючи зміст повідомлення. Вона надає форми. Вона ставить людину в такі рамки, що дозволяють їй панувати на Землі та за її межами, - відзначив Жак Дерріда у праці «Закон достатньої підстави: Університет очима його послідовників».

Нікіта Моїсеєв: У звичайному, життєвому смислі слово інформація означає суму відомостей, яку отримує певний суб’єкт – людина чи група людей (або тварин) – про навколишній світ, про самого себе, про іншого суб’єкта або досліджуване явище – відомостей, з допомогою яких він може точніше прогнозувати наслідки своїх дій і вибирати способи використання своїх можливостей для забезпечення власних інтересів і для досягнення поставлених цілей.

Таке розуміння інформації висуває на центральне місце суб’єкта, який використовує отриману інформацію на свій розсуд. Під суб’єктом у даному випадку розуміємо не лише окрему людину, але й людську спільноту будь-якого обсягу, аж до людства в цілому.

У вузькому значенні інформація – сукупність коротких не коментованих повідомлень.

Серед науковців колишнього СРСР активним прибічником атрибутивного підходу до інформації є А. Д. Урсул. Сутність інформації він пов’язував з філософською категорією відображення. При цьому здатність системи сприймати інформацію пов’язувалася зі здатністю відображати у собі стан інших систем шляхом зміни своєї структури.

Серед прибічників функціонального підходу потрібно назвати Р.С. Гиляревского.