3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста

Уведення етичних кодексів завжди викликало, викликає і викликатиме опір у певних представників будь-якої професії. Адже етичні кодекси задають певні стандарти поведінки. У цьому етичні норми подібні до правових: там також задають стандарти поведінки, і держава, її спеціальні органи контролюють порушення цих норм. Проте відповідальністю за порушення норм кодексу буде лише догана від інституції, що прийняла цей кодекс і втрата поваги колег.

Більшість кодексів визначає, що неприпустимою є заангажованість журналіста, окрім тих випадків, коли журналіст працює у партійних виданнях, або коли медіа оприлюднюють матеріали під рубрикою реклама. Журналіст на Заході має чітко відокремлювати думки від коментарів. Об’єктивність, надання аудиторії можливостей ознайомитися з різними поглядами на проблему є ознакою фаховості.

Журналісти повинні перевіряти інформацію, повинні зустрічатися з особами, дії яких критикуються, аби надати їм можливість відповісти.

Презумпція невинності та право людини на приватне життя. Грубим порушенням етичних норм є прихована реклама.

У сучасній медіа-практиці етичні кодекси розробляють для себе редакції великих ЗМІ.

Міжнародні принципи журналістської етики, Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів, Європейська декларація прав та обов’язків журналістів.

Кодекс професійної етики Товариства професійних журналістів

Товариство професійних журналістів – найбільш представницька і розгалужена журналістська організація, створена у 1909 р. Основними її цілями є:

• формування середовища, у якому журналістська діяльність може здійснюватися вільно і повноцінно;

• стимулювання високих професійних стандартів і дотримання етичних норм у професійній журналістській діяльності;

• розвиток свободи преси.

Члени Товариства професійних журналістів вважають, що освіченість громадськості – це переумова справедливості і демократії. Обов’язок журналіста сприяти реалізації цих цілей через пошук істини і забезпечення об’єктивного і всебічного висвітлення подій і проблем. Журналісти, незалежно від їх спеціалізації і від того, які ЗМІ вони представляють, повинні сумлінно і чесно служити суспільству. Професійна чесність – це наріжний камінь довіри до журналіста.

Журналісти повинні бути чесними, безсторонніми і сміливими при зборі, викладі й коментування інформації. Серед іншого, журналісти повинні зясовувати, з яких причин джерело інформації прагне до анонімності. Змонтовані матеріали повинні позначатися відповідними позначками., уникати прихованого збирання інформації.. Бути тактовними до героїв публікацій, особливо дітей і неповнолітніх, не потурати нездоровому інтересу до сенсацій. Журналіст має бути незалежним, відмовлятися від надання особливих переваг окремим рекламодавцям. Журналісти підзвітні своїм читачам, глядачам і читачам.

Кодекс професійної етики українського журналіста.

• Головний обов’язок журналіста – сприяння забезпеченню прав громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов’язує його у своїй діяльності завжди бути чесним, об’єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої він переконаний.

• При виконанні професійних обов’язків журналіст не може вдаватися до протизаконних, некоректних способів одержання інформації, використовуючи своє службове становище в особистих цілях.

• Журналіст повинен уникати передачі образ з приводу національних, расових, релігійних поглядів і почуттів людей.

• Не йдеться про приховану рекламу.

Етичний кодекс українського журналіста

- Інформація та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією,

- Не допускається вибіркове цитування соціологічних досліджень, що приводить до викривлення змісту

- Плагіат не сумісний зі званням журналіста

- Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати виконувати щось, що суперечить його власним переконанням і принципам.