1. Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет

Журналістика складається з 4 великих підсистем:

1. Друковані ЗМІ

2. Радіожурналістика

3. Тележурналістика

4. журналістика електронних органів масової інформації

Друковану журналістику складають газети і журнали. Головною особливістю цієї системи є саме те, що вона розповсюджується через Друковані ЗМІ, головний носій інформації тут слово.

Другу підсистему складають різноманітні радіостанції з багатьма форматами і програмами. Головну особливість цього типу журналістики складає те, щор носієм інформації є звук та усне мовлення журналіста.

Тележурналістика складається із системи телевізійних студій і каналів. Усне мовлення журналіста доповнюється тут зображенням того, що відбувається у студії чи відео матеріалами.

Електронні засоби масової інформації розвиваються на основі мультимедійних технологій і мають можливість для текстового і аудіовізуального синтезу.

Усі підсистеми виконують у журналістиці свої функції, обслуговують цілком окреслене коло споживачів. Радіомовлення залишається найбільш розповсюдженим, доступним у будь-яком місці ЗМІ; телебачення має найбільший вплив на людське сприйняття, переносить людину на місце події, досягається ефект присутності глядача в центрі подій. Преса залишається найбільш аналітичною, пояснюючою формою ЗМІ. Інтернет-журналістика приваблює своєю цілковитою незалежністю і приватністю, синтезом усіх засобів журналістики.

Особливості преси:

Переваги:

• інформація фіксується в попередньо написаному і надрукованому тексті.

• Преса сприймається без допоміжних технічних засобів

• Можливість оглядності і вибірковості при ознайомленні з матеріалами газети

• Преса передбачає можливість різних ступенів сприйняття інформації – перегляд, вибіркове ознайомлення, уважне і вдумливе читання, зберігання номеру чи вирізки з нього, складання конспекту статті, передача номера іншому читачу

• Преса забезпечує можливість читання у будь-який зручний час

• Максимальна психологічна зручність – матеріал можна сприймати у будь-якій послідовності, при цьому людина не заважає оточуючим

• Друкована журналістика акумулюється в бібліотеках – з нею можуть познайомитися і сучасники, і потомки.

Недоліки

• Перерва у потоці інформації, на відміну від телебачення і радіо, де потік інформації безперервний. У цьому відношенні преса завжди не встигає за новинами.

• Періодична преса доступна лише грамотній людині, більше того, потреби уній відчувають лише люди з розвинутим навиком читання, на відміну від ТБ і радіо.

Особливості радіо

Позитивні:

• Носієм інформації є лише звук, який передається на будь-яку відстань і відразу сприймається. Внаслідок цього радіо є найоперативнішим видом журналістики. Радіорепортажі з події дають змогу розповідати про неї у сам момент, коли вона відбувається – симультанність повідомлень

• Радіомовлення для свого сприйняття вимагає мінімального технічного оснащення: сьогодні практично у кожного є мобільний з радіоприймачем.

• З допомогою навушників радіопередачу можна сприймати не заважаючи оточуючим

• Радіо найпроникніший засіб масової інформації, він має найбільшу аудиторію.

• Відсутність відео ряду не відволікає уваги реципієнта і дає йому змогу повністю зосередитися на змісті звукової інформації, активізує фантазію слухача

• Для радіо характерне «правило верха циферблату»: число слухачів радіостанції зростає в першу і останню чверть кожної години.

Негативні:

• Немає змоги відкласти прослуховування на більш зручний час, зробити його більш швидким або більш повільним, слухач не має права виборності, він прив’язаний до запланованих програм і передач

• Радіомовлення потребує попереднього оповіщення про свої передачі

• Неможна слухати декілька програм одночасно.

Тележурналістика

• Звукова інформація доповнена зоровою – телебачення має величезний вплив на аудиторію.

• Визначний ефект присутності глядача на місці подій

• Крім семантики тексту, тележурналістика використовує і такі засоби донесення його змісту як погляд, міміка, жест, поза, розміщення журналіста в кадрі

• Аудіовізуальний синтез – використання монтажу, чергування крупного і дальнього планів, темпоритміки організації матеріалів, змістового текстового ряду, вмілого коментування зорових образів ведучими.

• Програми сприймаються у малих колективах, у сім'ї, де людина почуває себе максимально розслабленою

• Масова аудиторія з’являється лише ввечері, коли люди повертаються додому

• Необхідність поєднувати у рамках одного каналу розважальні, аналітичні програми.

Інтернет

• Це – децентралізована система, яка не має єдиного керівництва і управлінської вертикалі

• Найбільш демократична система інформаційного обміну, вона нікому не належить і не фінансується з державних джерел

• Інтернет – глобальна інформаційна мережа, завдяки якій можливе миттєве розповсюдження повідомлень, також він забезпечує рівно направлений зв'язок між особами, що знаходяться у різних місцях планети

• Можливість передавати не тільки текстову, а й аудіовізуальну інформацію

• Повна відсутність цензури і спостереження.