- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
7. Передача, програма, канал
Майже усі телевізійні жанри у чистому вигляді зустрічаються рідко, найчастіше вони є складовими таких форм як передачі, програми, канали.
Ще на етапі свого становлення, усвідомлюючи, що екран володіє величезним суспільно-політичним потенціалом , журналісти почали шукати такі форми подачі матеріалу, які б дозволяли повертатися до постійної аудиторії, тем, героїв. Однією з таких форм став тележурнал – видання, де під однією назвою зібрані матеріали на різні теми. Найдовші програми журнального типу з кінця 80-х почали називати каналами. Канали це телевізійна програма, що іноді включає в себе самстійні передачі, але тим не менше об’єднана тематично, просторово і яка має одного або декількох популярних ведучих.
Передача, програма – завершена одиниця мовлення у телеефірі. Передача відкрита – радіо- чи телепередача, що транслюється зі студії чи з місця подій без попереднього запису. Інтерактивна – відбувається наживо і запрошує глядачів до співучасті за допомогою СМС, дзвінків.
Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
Два великі досягнення «великий німий», як називали кіно і «великий невидимка» як називали радіо повинні були поєднатися, аби народилося телебачення.
Д Максвелл вивів теорію електромагнітних коливань, але підтвердити її зміг лише Г. Герц.
Історія винаходу і розвитку кіно широко відома. Скажемо тільки, що автори цього винаходу – французи Луи та Огюст Люмери, і що винахід датується, як і винахід радіо 1895 р.
Але ще до того, як були зроблені ці винаходи, учені різних країн намагалися втілити в життя ідею телебачення.
Бахметьєв запропонував розкласти зображення на окремі складові, передати, а потім зібрати.
Ніпков запропонував розкласти зображення з допомогою диску, що крутиться і має ряд дірочок, розміщених по спіралі.
Столєтов дослідив можливість деяких металів під дією світла випускати електрони і створив фотоелемент.
Розінг запропонував використовувати для перетворення сигналів у картинки катодну трубку.
Телебачення спочатку було кабельним, а потім перейшло до ефірного. А з 60-х років поряд з наземною трансляцією починається і супутникова.
30-40 рр.: 1 жовтня 1931 р. почалися регулярні звукові передачі у середньохвильовому діапазоні.. .перші телевізори були зібрані радіолюбителями. Трохи пізніше почалися передачі в Ленінграді та Одесі. Але, щоб чути звук був необхідний другий приймач, тому надписи робилися як у німому кіно.1 квітня 1932 року був показаний перший звуковий фільм.
Регулярне телевізійне мовлення почалося літом 1938 р., дитяче з 1939.
50-ті роки: лише з 1956 р. телемовлення у Ленінграді стало щоденним. А вже з 1948 року почала працювати пересувна телестанція. Спочатку показували лише спектаклі та концерти. Перша позастудійна передача – репортаж про футбольний матч на стадіоні Динамо. Також у 1951 році вийшов указ про те, що фільми через 10 днів після прем’єри мають бути показаними на ТБ, театральні прем’єри – через місяць. При цьому театральні колективи і філармонії не отримували нагород.
У 1952-53 рр. стало зрозуміло, що дикторський текст-коментар повинен не дублювати зображення, а доповнювати, що для телеекрану необхідне живе мовлення. А в 1954 р. на телебачення прийшли працювати журналісти.
Першим імпровізованим телерепортажем стала зустріч у Москві президента республіки В’єтнам ХО Ши Міна. Поступово жанр телерепортажу все більш специфічним. Спочатку Останні новини на телебаченні лише дублювали останні новини радіо тільки в 1957 р. до теленовин почали включатися 2-3 сюжети, а потім взагалі відмовилися від дикторського читання. Воно повернулося лише через деякий час. Відвойовує свої позиції інтерв’ю. У 1958 р. створена кафедра радіо- і телемовлення у Московському університеті.
60-ті роки: намагаючись розвернути життєву ситуацію під час телепередачі, тележурналісти часто йшли по неправильному шляху інсценування. Перший телефільм з’явився, коли поряд з кінокартинами Мосфільм почав знімати фільми по оригінальним сценаріям для телебачення. Новини усе частіше включають місцеві випуски. Зявилася програма «Время»..
8 листопада 1961р. вийшов перший випуск КВН.
70-ті роки: уже з кінця 60-х років передачі «Голубой огонек» и КВН почали виходити у записі. З’явився жанр проблемного телефільму, проблемного телерепортажу, але їх відразу ж заборонили.
80-ті рр..: Олімпійські ігри у Москві змусили згадати про прямий ефір, телеканали отримали нове устаткування. Жорстка цензура, але журналісти «Время» демонструють картини з-за кордону, хоча і з викривленими коментарями, але глядачі бачили гарні вулиці і повні вітрини магазинів.
Телебачення перебудовиі гласності: відміна цензури. На противагу сухій офіційній програмі «Время» з’явилися нічні випуски ТСН, у якій працювали молоді талановиті репортери – величезна кількість викривальних матеріалів. Телемости між СРСР і США, СРСР і Англією. «Общественное мнение» і «Добрій вечер, Москва» - кожен бажаючий на вулиці міг підійти до мікрофону і висловити свої думки. Телевізійні дебати, що транслювалися у прямому ефірі (мужність Сахарова). Намагання заборонити невигідні передачі.
З. Є. Дмитровський. Телевізійна журналістика. Історія телебачення України розпочалася від 1928 р., коли талановитому фізикові-експериментатору Борису Грабовському вдалося зробити першу в колишньому СРСР і цілому світі телевізійну передачу. Тоді винахід нашого земляка, не зміг відіграти вирішальної ролі: телефот Грабовського був розрахований на електронний спосіб передавання зображення на відстань, а тогочасна нерозвиненість електронної промисловості не давала змоги швидко реалізувати відкриття.
Загалом же, у 30-ті роки слідом за США, Англією, Францією, почало розвиватися механічне телебачення (диск Ніякова). Зокрема, дослідницькі передачі здійснювалися в Одесі. У 1939 р. першу передачу здійснено у Києві, хоча є відомості, що телевізійні передачі у Києві зявилися 1938 р.
Після війни на Хрещатику, 26, почалося будівництво телецентру. А більш-менш регулярне його мовлення почалося у 1952 р. Першими дикторами були Новелла Серапіонова та Ольга Даниленко. У лютому 56 Кияни почули перший випуск Останніх Вістей, і лише через три роки до повідомлень додався зоровий ряд. Передача новин на той час мала назву «Телевізійний кіножурнал».
Поява першої в Україні аналітичної передачі пов’язана з приходом на ТБ журналістів.
У 1956 р. почала діяти харківська студія ТБ.Потім Донецька, Одеська, Львівська.
У 1956р. вийшла перша загальнореспубліканська телепрограма. А в 69 зявилося кольорове ТБ.
Нині передавально-розподільча мережа УТ-1, УТ-2 і УТ – 3 складається з 57 потужних електростанцій. Комерційно-приватні структури вводять у дію свої передавачі.
Електронна журналістика