- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
У гуманітарних науках питання комунікації пов’язане у першу чергу із специфікою обміну інформацією у соціумі.
За концепцією Піотровського і Шингарьової, розмежовуються два стани знака
1. знак поза комунікацією
2. знак під час комунікації.
Перший стан включає фактор адресата і представлює єдність знака для всіх можливих комунікатів.
Другий знак зорієнтовано на адресата-інтерпретатора.
Знак – це двостороння одиниця, що має форму і зміст, вона включена в систему інших одиниць через парадигму значимостей, і використовується носіями мови для передачі певної інформації. Це своєрідний трикутник з форми знака, змісту і дійсності.
Три чинники роблять мовне явище комунікативним знаком:
Відправник інформації, який на підставі функції експресії подає знак як симптом.
Отримувач, який чере функцію апеляції сприймає знак як сигнал
Ситуація, що виконує функцію репрезентації на основі знака.
Знак – це певний матеріальний предмет, що сприймається почуттями. Він виступає як вказівка на інше.
Знак – це спосіб збереження інформації.
Головна ознака знаку – служить для позначення чогось іншого, він має
- предметне значення – значення того предметного об’єкту, який позначає
- смислове значення – образ переданий за допомогою знаків
- експресивне – відношення до об’єкту
Денотат – передане за допомогою образів явище дійсності, саме його позначає знак.
Знак демонструє залежність як і від об’єктивної дійсності (денотату) так і від суб’єктивних уявлень про цю дійсність (концепт).
Наступний трикутник – форма + зміст, денотат, інтерпретант.
Якщо знак не зрозумілий, він не сприймається.
Знак несе у собі форму, значення, особистісний зміст.
Текст – це тканина, сплетена зі значень.
Сьогодні нема чіткого визначення поняття текст, бо довгий час текст розглядався через засоби зв’язності (пошук одиниці, через яку визначається текст – речення, морфема).
Деякі дослідники не відносять усне мовлення до тексту, бо воно не впорядковане – мовленнєві акти.
Текст – це твір мовленнєвого процесу, що є завершеним і літературно обробленим. (напис – вихід – це текст?)
Сьогодні існують різні підходи до вивчення тексту
1. Онтологічний – виявлення характеру існування і сутність у суспільстві
2. Гносеологічний – вивчає втілення дійсності у тексті. Він вивчає відносини об’єкта і суб’єкта, проблеми вираження і можливості пізнання.
- лінгвістика вивчає власне оформлення тексту,
- психологія – сприйняття
- прагматика – відношення автора до дійсності
3. Якщо текст розглядати у співвідношенні з ситуацією, він не відрізняється від дискурсу.
4. Абсолютизація однієї якості тексту, наприклад закінченості, є незакінчені тексти.
Текст – це будь-яка організована система знаків, що розгортається у часі і просторі.
Зміст тексту породжується на рівні авторського сприйняття та сприйняття реципієнта – інтерпретації.
Дискурсивні категорії тексту:
- відносна знакова закритість
- цілісна конденсація змісту (текст – це цілісний макросигнал)
- роздільність одного тексту й іншого, розчленованість фази створення і фази сприйняття одного тексту
- зв’язність – логіка викладу – послідовність, засоби зв’язку, структура композиції)
Типи зявзності: лінійний/переплетений, послідовний/перерваний (підзаголовки, гіпертекст), багатошарова глобальна зв’язність/однопланова
- рух відображених ситуацій, на яких побудована композиція
- інформативність – інформаційний масив тексту, який виявляє адресат – факти, емоції, цінність, підтекст.
Знак – це певний матеріальний предмет, що сприймається почуттями. Він виступає як вказівка на інше, це спосіб збереження інформації.
Денотат – це передане за допомогою образів явище дійсності, об’єкт, який позначає знак.
Існує:
- відношення знаків один до одного – синтаксис
- відношення знака до знака – мегазнак
- відношення знаку до денотату – семантика
- відношення між знаком і тим, хто ним користується.
По відношенню до денотату знаки різні:
1. Конічні –близькі до денотату (фото)
2. Індекс альні – вказують на об’єкт, але не в повній мірі
3. Символічні – на основі домовленостей (світлофор)