- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
Журналістика як явище і як професія поділяється на інформаційну, аналітичну, художньо-публіцистичну. Це три засоби засвоєння життєвого матеріалу, що проявляється у трьох групах жанрів. Поза жанровою системою наша професія не існує. Серйозне уявлення про жанри – свідоцтво високої професійної кваліфікації журналіста.
Телебачення перейняло досвід друкованих ЗМІ та радіомовлення, і збагатило їх специфічними рисами.
Жанр – це тип відображення реальної дійсності, що склався історично і наділений рядом відносно стійких ознак.
В основу жанрового поділу покладена міра типізації, також враховується спосіб відображення навколишньої дійсності, функціональні особливості тих чи інших передач, їх частин, тематичні особливості, технічні умови створення.
1. Інформаційні жанри – проста фіксація реальності. Тут автор іде за конкретною подією, явищем. Композиція таких матеріалів диктується самим строєм події, що відбувається.До інформаційних жанрів відносять
- оперативні усні повідомлення
- відеосюжети
- короткі інтерв’ю та репортажі
2. Аналітичні – автор аналізує реальні факти, явища відповідно до своєї творчої задачі. При цьому композиція залежить від задуму автора.
- передача
- відео кореспонденція
- бесіда
- коментар
- огляд
- дискусія
- прес-конференція
- ток-шоу.
3. Художня документалістика – композиція залежить від образної системи. При збереженні документальності матеріалу автор використовує засоби художньої виразності аж до акторської гри. Визначальним тут є наявність образу. Функція художньої публіцистики – розкриття типового, загального через індивідуальне, окреме. Досягаючи повноти узагальнення, виявляючи характерне, художня публіцистика використовує образне зображення реальності, але цей образ створюється на основі фактичного матеріалу.
- замальовка
- нарис
- есе
- фейлетон
- памфлет.
Публіцистика – рід творів, які присвячені актуальним проблемам і подіям теперішньої дійсності; відіграє важливу роль, впливаючи на діяльність соціальних інститутів, слугуючи засобом суспільного виховання, засобом організації і передачі суспільної інформації. Говорять, про ділення журналістики на інформаційну та публіцистику, об’єктом якої є група причинно-наслідкових фактів, тенденції в житті суспільства, а метод – дослідження, аналіз, аторська оцінка). Цей поділ склався історично. Інформація відповідає на питання що? Де? Коли? А публіцистика розкриває причинно-наслідкові зв’язки між явищами і відповідає на питання як? Чому? З якою метою? Щотижневі аналітичні програми і подорожні нариси, зняті в екзотичній країні, підбірка відео повідомлень, отриманих по каналам супутникового зв’язку, бесід з бізнесменом – усе це публіцистика, створена журналістами.
Жанри інформаційного телебачення
Замітка – інформаційний жанр журналістики, коротке повідомлення, у якому викладається певний факт. Це загально журналістський жанр, який використовують і в телебачення, і на радаі, і на телебаченні. Замітка також нерідко називають хронікальним повідомленням. Хроніка – це коротке повідомлення про факт. Найпоширеніший інформаційний жанр, основний елемент випуску новин. Замітка передається без відеоряда. Її використання виправдане, коли новина має безсумнівну і загальну цінність, а зйомка з тієї чи іншої причини неможлива, або відео матеріали ще не отримані. Підготовка і передача усного повідомлення в ефір зводяться до відбору, редагування і виголошення у кадрі. Критерії відбору – суспільна важливість, значимість матеріалу
Нерідко вербальні замітки пропонуються телеаудиторії короткими блоками, об’єднаними тематично.
Відеосюжет
повідомлення про офіційну, традиційну за формою подію (сесія Верховної Ради). При зйомках таких заходів оператор не потребує вказівок журналіста.
Сценарна, авторська – автор підбирає факт, продумує характер зйомки і монтажа.Такий відео сюжет являє собою міні-репортаж. Автор-журналіст обов’язково присутній при зйомці, на нього лягає організація роботи
Звіт. Його тематична основа – офіціальна подія значного соціального, нерідко державної ваги. Журналіст має бути присутнім на місці події, але іноді звіт може вийти і без коментарів, аби продемонструвати об’єктивність у висвітленні події.
Виступ у кадрі. Скоріше метод, ніж жанр. Може супроводжуватися показом кінокадрів, фотографій, графічних матеріалів, документів, може супроводжуватися показом ландшафта, оточуючої обстановки. Виступу в кадрі віддається перевага, якщо сама особа виступаючого викликає цікавість. І журналістські виступи (прями включення, стенд-ап).
Інтерв’ю – розмова журналіста з соціально значимою особою по актуальним питанням. Це свого роду обмін поглядами, думками, фактами, свідоцтвами. В силу аудіовізуального характеру ТБ – інтерв’ю це не лише слова, а й інтонація, міміка, жест, поведінка співрозмовника. Видовищність підкреслює достовірність, і цим обумовлене широке розповсюдження жанра. Перед інтерв’ю обов’язково потрібно скласти список пттань.
- інтерв’ю-думка – висловлювання з певного приводу
- інтерв’ю-факт – повідомлення про щось, що відоме інтерв’юйованому.
Інформаційне інтерв’ю – його мета отримати певні відомості; відповіді співрозмовника не є офіційними заявами.
Інтерв’ю-портрет – його мете всебічне розкриття особистості. Нерідко є частиною екранного нарису.
Проблемне інтерв’ю – ставить за мету відшукати різні точки зору на певну подію.
Інтерв’ю-анкета – проводиться для того, аби дізнатися про різні думки з певного питання у різних співбесідників. Усі учасника задають одне і те ж питання.
Протокольне інтерв’ю – журналіст задає загально узгоджені питання офіційній особі. Офіціальна особа дає офіційні відповіді, перепитувати і уточнювати не прийнято.
Інформаційне інтерв’ю – таке інтерв’ю виконує дві функції – отримання суспільно важливої інформації і виявлення деяких особливостей особи.
Репортаж – жанр журналістики, що оперативно повідомляє про подію, учасником якої був журналіст. На перший план виходить особистісне сприйняття, відбір фактів автором репортажу. Максимальне наближення до реальної дійсності, її показ у динаміці.
За способом трансляції розрізняють
- прямий – транслюється в момент, коли подія відбувається з допомогою пересувної телевізійної станції.
- фіксований репортаж
Репортаж може бути не коментованим – трансляція, використовується для показу найважливіших суспільно-політичних подій.
Оглядний репортаж – показ цікавої дії, що відбувається регулярно. Репортаж з вулиць міста.
Постановочний – провокаційна ситуація.