9. Стандартні формати газетних шпальт

Формат – розмір газети, журналу, книги.

Розрізняють формати:

А 2 – найбільший газетний формат, у ньому газетна сторінка становить ¼ частину друкованого аркуша (420 * 594 мм)

Рейнський формат (365*510)

Середньоєвропейський 315*470 мм

А 3 – середній формат, що становить 1/8 частину друкованого аркуша

А4 – найменший формат, газетна сторінка становить 1/16 частину друкованого аруша.

Середньоєвропейський формат

Стандартні формати стали офіційними у 1928 році.

Часто змінювати формат не рекомендується, формат тісно зв’язаний з характером видання – солідні газети А 2, жовта преса – А 4.

Малий формат не солідний – веде до зменшення розмірів матеріалів, хоча малий формат зручніший для читача.

2. Композиційно-графічні моделі газет

Композиція – це побудова розміщення матеріалів у газеті.

Композиція видання складають:

- гармонія текстових колонок

- ілюстрації

- заголовки та інші розмірні елементи.

Графічна композиція газети має такі властивості:

1. Цілісність

- упорядкованість розташування частин

- гармонійність

- образність – особливий вигляд шпальти.

2. Стильова єдність – необхідно відібрати те, що відповідає стилю видання

3. Сталість і універсальність – встановлюється за багатьма номерами.

Необхідно співвідносити розміри колонок, матеріалів і заголовків.

Усі видання верстаються асиметричнор:

- рівновага – необхідний повтор аналогічних елементів

- контраст

- ритм

-пропорції.

Види конструкцій:

1. З одним домінуючим матеріалом

2. З 2 і більше домінуючими матеріалами

3. Мозаїчний – різнопланові матеріали.

Матеріали членують полосу на прямокутники – каркас полоси.

Кожна газета має свою особливу композицію номера, яка складається з шрифтів, колонок, рубрик.

Виділяють 4 властивості на основі яких відбувається моделювання ЗМІ

1. Стабільність тематики і її організація

2. Стабільність графічних засобів оформлення

3. Відбиття у графіці особливостей видання

4. Індивідуальність композиції.

Типи моделей

1. Описова – є набір правил оформлення газети (цифри, прізвища).

2. Фізична – система компютерно-графічних характеристик, закріплених у графіці (лінійки, заголовки).

Модель не народжується раз і назавжди. Діюча модель з часом змінюється на нову.

3. Прийоми шрифтового виділення матеріалів: форматний, композиційний, графічний, комбінований.

Засоби виділення матеріалів:

1. Шрифтовий

2. За допомогою формату

3. Композиційний

4. Графічний

5. Комбінований

Шрифти можуть бути світлими, напівжирними, прямі, курсив.

Шрифтові прийоми

- набір частини тексту курсивом

- набір чужим світлим

- набір своїм напівжирним

- своїм у розрядку

- чужим напівжирним

- своїм світлим, але курсивом

- чужим курсивом

- своїм напівжирним курсивом

- чужим напівжирним курсивом.

Виділення за допомогою формату – набір тексту колонками (вужчими чи ширшими) – один з найсильніших прийомів.

Широка колонка краще привертає увагу. Може бути боковий відступ, втяжка.

Композиційне виділення – де і як розверстати на шпальті матеріал.

Найвигідніше місце – шпігель (над заголовком газети), але використовується рідко.

Друга сторінка привертає найменше уваги, тому тут розміщують про анонсовані матеріали.

Найвигідніше місце – лівий верхній кут, центр.

Найменше – правий нижній кут.

Ліва внутрішня сторона

1. Центр

2. Верхній правий

3. Верхній лівий

4. Нижній правий.

Принципи композиційного виділення:

1. Найактуальніші матеріали розміщуються у лівому верхньому кутку.

2. На відліт – у правий верхній кут

3. У центр.

Графічні методи виділення:

- матеріали виділяють лінійками справа, зліва, зверху, кутом, рамкою(закрита, напівзакрита, ламана, розірвана)

Комбінований метод виділення – поєднання різних методів виділення:

- інший шрифт, інший формат

- звичайний шрифт, інший формат, виділений лінійкою

- інший шрифт, інший формат виділений лінійкою

- частина тексту набирається у зменшеному форматі, зліва лінійка.

Інші засоби виділення:

- заголовок – він може стояти де завгодно, лише не знизу матеріалу

- колір

- врізки

- аншлаг – коротка анотація основного матеріалу

- рубрики.