5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики

Коментар – одна з форм оперативного аналітичного матеріалу, що роз’яснює зміст актуальної суспільно-політичної події, документа. На телебаченні це найчастіше різновид виступу в кадрі. Проте, усе ширше використовується закадровий коментар, ілюстрований спеціальними кадрами. Коментатор у першу чергу висвітлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями. Успіх коментаря залежить від глибини аналізу, широти узагальнень, об’єктивності.

Огляд – факти відбираються і групуються відповідно до авторської цілі, обов’язково факти розглядаються у їх взаємодії, розкриваються причино-наслідкові зв’язки, що існують між ними, відшукується одиничне і загальне, матеріал обмежений хронологічними рамками. Часто використовується архівний матеріал.

Бесіда – передача, у якій беруть участь декілька чоловік, які по черзі розповідають про що-небудь. Журналіст-модератор слідкує, аби усі гості змогли висловитися. Робота автора-публіциста починається з визначення теми передачі, підбора учасників, композиційних рішень. Сценарний план окреслює лише головні віхи програми.

Дискусія – тема має бути достатньо дискусійною, прибічників різних точок зору розсаджують за різні столи. Ведучий має стежити, щоб дискусія не стала вузькопрофесійню, недоступною широкій публіці.

Ток-шоу- гості, це люди які стали відомими завдяки своїм діям, думкам, способу життя. Прості глядачі і компетентні зірки. Іноді глядачі також можуть подзвонити і висловити свої враження.

Прес-конференція

Кореспонденція або передача – повідомляє проаналізовані, узагальнені факти. Предмет – актуальна проблема в невеликому масштабі.

6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики

Нарис – жанр, що лежить на межі між дослідженням і розповіддю. Від розповіді він відрізняється тим, що у ньому відображуються події і факти, які дійсно відбувалися у житті, з вказівку на час і місце дії, зазвичай зі справжніми іменами людей.

Головний предмет зображення – людина (за виключенням науково-популярного). Закадровий текст будується на порівняннях, він наповнений пізнавальними елементами, містить індивідуальні оцінки.

Замальовка – у цьму жанрі образність превалює над інформаційністю. На відміну від нариса вона не завжди композиційнго завершена, глибока і лаконічна. На телебаченні це найчастіше видові зйомки, деяка єдність взаємопов’язаних кадрів. У замальовки нема чітко окресленого приводу, але є висока художня оперативність роботи, що проявляється у строгій композиційній завершеності кожного кадру, у прискіпливому відборі ракурса, світової тональності. Дуже часто текст взагалі відсутній. Журналіст обирає об’єкт зйомки, обговорює з режисером її хід, довжину і потім обирає з оператором тональність. Широко використовується музичне і шумове оформлення.

Есе - практично відсутній, тому що вимагає надзвичайно талановитого автора.

Фельєтон – головний сатиричний жанр публіцистики. Широко використовуються прийоми перебільшення, образного мовлення. Найпоширеніший асоціативний монтаж.

Памфлет – критика носить викривальний характер.