- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
Жанр – це велика група текстів, які наділені спільними ознаками, це певним чином окреслений зміст, що відшукав відповідну, найбільш зручну для свого втілення форму.
Бахтін сказав: «Жанр живе сьогоденням, має початок, пам’ятає своє минуле і представляє творчість».
Критеріями для визначення жанру майбутнього твору є:
Об’єкт відображення – конкретний життєвий матеріал, що лягає в основу твору
Призначення того чи іншого виступу
Масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення
Особливості літературно-стилістичних засобів
Успіх журналіста залежить від того, наскільки свідомо він вживає жанрові закони. Але чітких меж між жанрами не існує, сьогодні матеріали одного жанру можуть включати елементи іншого. Тому, на зміну поняттю жанр приходить поняття текст.
Основи зображальної журналістики
Жанрова система фотожурналістики
Кордон між родами і жанрами іноді буває провести дуже важко, вона носить сугубо формальний, «класифікаторський» характер. Фотожурналістика – це синтез словесної і візуальної творчості. Жанри журналістики багато в чому мають витоки в жанрах літератури, так же, як жанри фотожурналістики в жанрах фото- і зображального мистецтва.
Живопис
монументальни
- станковий (картина, пейзаж, портрет, натюрморт, етюд)
Графічне мистецтво (рисунок, плакат, карикатура, книжкова ілюстрація, промислова і оформлювальна графіка)
Фотожурналістика при своєму зародженні використала не лише її принципи, але й жанри. У фотожурналістиці існують пейзажі, портрети, натюрморти, замальовки.
Але якщо говорити про жанрову і родову сутність фотожурналістики, то вона, звичайно, дитина журналістики і підрозділяється на інформаційні, аналітичні і художньо-публіцистичні жанри. До них слід додати жанри прикладного мистецтва – колаж, монтаж, композиція, фотоілюстрація, фотоінсталяція.
За Коганом сучасна фотографія включає 8 напрямків
документально-хронікальний
- політико-публіцистичний
Науково-дослідний
Інтимно-комунікативний (еротичний портрет, етюд, фото життя зненацька)
Меморіальний
Рекламний
Оформлення
Художньо-експозиційний
Г. Чудаков
1. Інформаційно-публіцистичні жанри
Фотоінформація (фото замітка) – в основі лежить один факт, повідомлення про який повинне лише показати глядачу, де, коли і з якими наслідками вона трапилася («Знамя победі над Рейхстагом В. Темина).
некоментована
коментована
Розгорнута – в основі серія знімків (основний і фотокоментарі)
Фоторепортаж – освітлює багатоскладову подію; серія знімків, які можуть бути розміщені у послідовному чи хаотичні події, об’єднані однією темою (альбоми фото аварії на ЧАЕС)
Фотокореспонденція – не відображає напряму розвиток події, а розкриває взаємозв’язок між декількома фактами і подіями (фотоінтервю, фотозвіт, фотоаналіз). У ній текстовий та візуальний ряд працюють у нерозривній єдності. Для поєднання знімків використовує протиставлення, певну деталь, зв'язок.
оперативна – відгук на певне явище
оглядова – зведення знімків різного походження
Фотоілюстрація – подає зоровий образ на момент здійснення вербальної комунікативної дії.
+
Фотообвинувачення
+
Аналітичні – всебічне дослідження фактів, їх причин, узагальнення, суб’єктивність.
фотокореспонденція
фейлетон аналітичного виду
фотокоментар
фотоогляд
Художньо-публіцистичні (фотонарис, фотосерія, фотоплакат)
Фотозамальовка – народжується із поєднання емоцій і строгої документальності (М. Дмитрієв: побут бурлаків, подорожніх, селян)
ліричні
пейзажні
інформаційно-пізнавальні
Фотонарис
портретний – увага до людини
проблемний – до проблеми
подорожній.
Фотопортрет – образ реальної людини, мета – передати не лише зовнішність, але й внутрішній світ. Людину зображують у певній життєвій ситуації.
груповий та індивідуальний
на повний зріс, поколінний, поясний, погрудний, головний
у профіль, анфас, троакар (3/4)
На природі та у приміщенні, вдома чи на виробництві
Під час руху та у спокої.
Під час зйомки головного портрета фотоапарат тримають на рівні очей, поясного – на рівні підборідд, поколінного – на ріні грудей, на весь ріст – на рівні поясу.
Фотомонтаж, фотоплакат, фотоколлаж – поєднання в одному кадрі декількох сюжетів (фотомонтаж – поєднання 2 фото, фотоплакат і фотоколлаж – поєднані з малюнками, написами, цим досягається сатиричний ефект).
+
Березін
3. Інтимно-комунікативні
4. декоративно-прикладні
2. Основні етапи підготовки фоторепортажу
Завдання фоторепортажу наочно, динамічно, оперативно показати сутність події, особисте ставлення до неї, щоб у читача виникло враження присутності.
Фотокореспондент має гарантовано створити серію фотографій високої технічної якості, зміст яких відповідає цілям конкретного видання. Із цих фото буде відібрано декілька, що найповніше відповідають задуму.
Основна вимога до кореспондент – охоплення усіх подій і явищ, що потрапляють у сферу інтересів видання, висока оперативність та якість робіт.
1. Максимум інформації про місце, час, мету
2. Максимум місця на шпальті, срок подачі
№. Ідея.
Планування зйомки
- уточнити час і місце
- врахувати освітлення, аби взяти необхідну фототехніку
- спец ефекти, точки зйомки, ракурси
Знімок не можна розтягувати більше, ніж у два рази, в окремих випадках можна скористатися фотошопом.
3. Основні закони побудови фотокомпозиції
Композиція – поєднання окремих елементів твору в єдине художнє ціле, в якому в конкретній зображувальній формі найяскравіше розкрито зміст.
Зоровий центр – частина знімка, що своєю яскравою формою, рисунком, контрастом, розміром притягує погляд.
Смисловий центр – частина сюжету, що виражає основну ідею, головний зміст знімка.
Вдале фото – зоровий і смисловий центр співпадають.
Решта частин знімка має підкорятися смисловому центру, відтіняти його. В такийй спосіб акцентується головне і визначається сюжетний зміст.
Принципи виділення зорового центру:
контраст
масштаб
світле-темне
різке-розпливчате
симетрія-асиметрія
статика-динаміка
напрям світлового потоку
лінія
Слід уникати різких горизонтальних і вертикальних ліній – це спричиняє розкол кадру.
світло-тінь
тон, колір, контур (з віддаленням контур розмивається, при віддаленні розмір зменшується)
Підготовка знімку – це організація матеріалу на певній площині, створення чіткої конструкції.
відбір
Документальність
3вимірний простір передається двохвимірним.
Поради до композиційного рішення кадру:
Основний об’єкт знаходиться на перетині другорядних. Деякі другорядні «ведуть» погляд у напрямку центрального об’єкта
2. Цен6тральний об’єкт або його частина повинен контрастувати за кольором чи фоном.
Моменти пошуку точки зйомки:
Віддаленість об’єкта зйомки
Висота фотоапарата
Якщо фото розміщене у центрі – втрачається глибина простору. Крупність плану визначається відстанню до об’єкта.
Розрізняємо три плани
передній
середній
задній.
Також говорять про:
загальні – віддалена точка, значні простори, об’єкт зйомки в цілому (пейзажі, масові зібрання)
середні – конкретна людина і певний момент дії та фон (людина і контекст)
крупні – людина, через її зовнішність показати внутрішній світ. Крупний план вимагає вміння показати життя через позу. Важливе значення – емоційна виразність жесту – руки повністю і погляд.
Над крупні – типова характерна деталь, фрагмент, за яким можна судити про загальне.
Висота точки зйомки