Основи телевізійної журналістики

1. Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.

Телебачення – одне з найвпливовіших ЗМІ, тому що воно поєднує зорові і слухові образи. Тому на нього покладена величезна відповідальність і дуже важливо, щоб функції телебачення не перетворювалися на дисфункції.

1. Інформаційна функція – інформація, яку розповсюджує телебачення, більш емоційна. Інформаційні випуски, що складаються з репортажів та усних повідомлень про те, що відбулося у світі або регіоні, складають базові точки телемовлення. Усі інші телепрограми розміщуються в інтервалах між випусками новин. Іноді у випуски новин включається прямий репортаж з місця події, постійно користуватися прямими включеннями можуть лише спеціальні інформаційні канали (CNN), завдяки цьому свіжі новини доступні щохвилини. Репортер має викривати соціальні проблеми, демонструючи події – відхилення від норми. Але випуск новин не повинен викликати відчуття подавленості у глядача.

2. Культурно-виховна функція – будь-яка телепередача розповідає глядачу про культуру. Сам зовнішній вигляд ведучих, їх розмовна манера – прояв культури. Але існують спеціальні канали і передачі, які створювалися для залучення аудиторії до цінностей науки і культури. Телефільми, показ творів мистецтва з коментарями письменників і художників – приклади культурної функції ТБ.

3. Інтегративна функція – усі засоби масової інформації можуть підтримувати життєдіяльність суспільства. Сам факт перегляду програми різними людьми уже свідчить про певну загальність. Домінанта мовлення – виявлення загальних для аудиторії цінностей – загальнолюдських, загальнонаціональних. Під час складання програм необхідно звертати увагу на соціальні, соціально-психологічні, вікові розбіжності між людьми.

4. Соціально-виховна – пропаганда певного способу життя з відповідних набором політичних і духовних цінностей. У цивілізованому суспільстві виховання зводиться до надання відомостей по важливому суспільному питанню. У час передвиборних кампаній телеканали повинні надавати однаковий час кандидатам. Заборонена пропаганда насильства. ТБ – засіб контролю народу за владою.

5. Організаторська функція – збір коштів під час Чорнобильської катастрофи.

6. Виховна функція – телелекції

7. Рекреативна функція – телесеріали, відео кліпи, комедійні фільми.

2. Зображально-виражальні засоби екрану

Телебачення – не тільки засіб масової комунікації, але й вид творчості. А кожний вид творчості має свою особливу мову – сукупність технічних прийомі і зображальних засобів, з допомогою яких творець виражає свій задум. Було б помилкою зводити творчість до технічної сторони, і все ж від ступеня володіння виражальними засобами залежать глибина і точність передачі авторської думки.

Початково, мова екрану створювалася кінематографом: телебачення виникло уже тоді, коли мова екрану була розвинута кіно, і глядач навчився її розуміти.

На екрані можна бачити частину простору, як би вирізану рамкою екрану. Зображення частини простору, яка ми бачимо в даний момент – кадр. Екранні засоби вираження – кіно і телебачення – володіють не тільки просторовими, а й часовими якостями. Тому поняття кадр охоплює і ознаку часового проміжку, тобто, як довго зображення утримується на екрані.

Планом називається масштаб зображення, яке ми бачимо в кадрі. Поняття «план» позначає ступінь крупності фігури чи предмета, залежить від дистанції між камерою і фігурою, від фокусної відстані об’єктива.

Існує три види планів:

1. Дальній – людина і оточуюча обстановка

2. Загальний – людина в увесь зріст

3. Середній – людина до колін

4. Поясний – людина по пояс

6. Макроплан – деталь, наприклад очі.

Ракурс – особливий кут, що утворюється оптичною віссю об’єктива.

Фільм чи передача впливають на глядача усією сукупністю кадрів, що змінюють один одного. Неприливний потік кадрів – одна з найважливіших особливостей екрану. Отже, велике значення має зміна кадрів, їх розміщення. Розтановка кадрів у певному порядку називається монтажем.

Сучасне телебачення використовує зйомку в русі:

- панорамування – зйомка камерою, що повертається навколо своєї горизонтальної чи вертикальної осі

- проїзд – рух по вулиці, від першого поверху будинку до даху. Від’їзд і наїзд – зміна крупності предмета.

- траєкторна зйомка – вимагає значних технічних засобів

Наплив, затемнення, витіснення, подвійна експозиція, ковзання, розфокусовка.