- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
Нормальна – на рівні очей
Нижня – або монументальність або гумор
Верхня – приниження предметів, фігури чітко виділяються на горизонтальній поверхні. Дозволяє робити психологічну оцінку ситуації. Виразний показ широкого просторуі висвітлення фігур на ньому.
Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
Одночасно зняти якісний фоторепортаж і підготувати статтю неможливо.
Універсальне завдання фоторепортера
Зняти і підготувати фото
Формувати і підтримувати позитивний імідж видання
Складники власного стилю:
Уміння творчо вирішувати завдання
Оригінальність фотографічного бачення аж до свідомого порушення правил композиції
Розуміння цілей і завдань конкретного видання.
Способи використання світла при фотозйомці
Ефект освітлення – комплексне використання технічного, зображального і композиційного завдань освітлення.
Зображення – це здатність світла зображати зображати об’єкти, передавати колір.
Композиція – це взаємодія елементів фотографії між собою
Види освітлення і методи освітлення об’єкта
Освітлені поверхні не однаково віддзеркалюють світло. Це залежить від фактури і кольору предмета, кута падіння світла, напряму відбиття. Через віддзеркалення різної кількості світла предмети матимуть різну яскравість.
! Повністю білий – сонце, повністю чорний – чорний оксамит.
Елементи світлотіні
на глянцевих і полірованих об’єктах утворюються відблиски
на ділянках, на які не падало світло, утворюються тіні
частково освітлені ділянки – півтіні
Освітлені об’єкти кидають на оточуючі предмети падаючі тіні. На тіньових ділянках утворюються рефлекси – місця освітлені слабким світлом від близького розташування предметів.
Напрямки світла
Фронтальне освітлення – робить предмет пласким, погано передає простір
Бокове – створює багато варіантів, утворює власні і падаючі тіні, при вживанні одного джерела світла бажано використовувати рефлектори (дзеркала, крейдовий папір, білий шовк)
Передньо-бокове – яскраво освітлено великі частини об’єкта
Задньо-бокове – переважають тіні
Заднє – контури та світловий ореол
Закономірності умов освітлення
Спрямоване світло
Заповнюючи світло - просвітлення тіней
Заднє.
Періоди природного освітлення
Ефектне освітлення – висота Сонця 0-25 градусів над горизонтом, не достатньо сприятливе для зйомки, мало світла, високі контрасти у світловому і кольоровому відношенні.
Ранок і вечір – найсприятливіші – висока освітленість, невисока контрастність, сталість спектрового складу
Зеніт – вище 60 градусів – різниця освітлення горизонтальних та вертикальних поверхонь.
Найкращі умови – сонячне світло і часткова хмарність.
Основи радіожурналістики
Специфічні зображально-виражальні засоби
У силу своєї природи радіо тяжіє до образного сприйняття слухачем. У зв’язку з цим з’явилося визначення поняття звуковий образ. Це сукупність звукових елементів (мовлення, музики і шумів), що створюють у слухача через асоціації уявлення про матеріальний об’єкт, життєве явище, характер людини. Цьому підпорядковані і виражальні засоби радіомовлення.
Виражальні засоби радіомовлення складають дві групи:
Формоутворюючі – їх природа непідвласна суб’єктивному впливу журналіста
мова
музика
шуми
Технічні, стилеутворюючі
– монтаж
голосовий грим
звукова мізансцена
технічні засоби звукоутворення (ревербація і т. д.)
Мова
слова повинні чітко і правдиво змальовувати подію
необхідно знайти відповідну інтонацію, знайти відповідні логічні та експресивні акценти
чимало матеріалів на радіо будуються діалогічно
звертання до аудиторії, риторичні питання, інтонація, наближена до розмовної
Музика і шуми
довгий час їх розглядали як допоміжні засоби до слова, дію просто ілюстрували музикою, також музика і шуми провокують емоції і передача втрачає об’єктивність.
Музика, наприклад перед новинами, може бути еквівалентна повідомленню типу а зараз ви почуєте останні новини. Метроном у часи Ленінградської блокади.
Функція позначення часу і місця дії
Позначення переміщення дії у часі та просторі
Вираження емоціонального характеру події, що описується
Вираження психологічного стану учасників події чи самого журналіста
Реверберація – журналіст з допомогою спеціального пульту надає своєму голосу ефект відлуння. Цей прийом використовують для активізування уваги на чомусь.
Прийом Буратіно – підкреслює іронічне ставлення журналіста
Звукова мізансцена – мікрофон у центрі події, одна людина ближче до мікрофону – перший звуковий план
Голосовий грим - допомагає знайти відповідний тон для передачі атмосфери.
Монтаж – масове застосування почалося з введенням звукозапису, перші застосування – радіохроніки Другої світової війни, запис спектаклів «Анна Карєніна», «Горе от ума». Монтаж дає змогу стискати або розтягувати час.
акустичний монтаж – дозволяє поєднати на плівці окремі з0вукові фрагменти радіоповідомлення в цілісну картину
паралельний монтаж – поєднання подій, що різняться у часі і просторі в залежності від бажання автора
послідовний монтаж – побудова самостійної монтажної фрази з окремих епізодів за допомогою асоціацій. «Метод зіткнення» - зіткнення різнохарактерних елементів
акустичний колаж – різноманітні шуми, на основі яких виникають асоціації.