Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гос экзамен.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.37 Mб
Скачать
  1. Нормальна – на рівні очей

  2. Нижня – або монументальність або гумор

  3. Верхня – приниження предметів, фігури чітко виділяються на горизонтальній поверхні. Дозволяє робити психологічну оцінку ситуації. Виразний показ широкого просторуі висвітлення фігур на ньому.

  4. Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера

Одночасно зняти якісний фоторепортаж і підготувати статтю неможливо.

Універсальне завдання фоторепортера

  1. Зняти і підготувати фото

  2. Формувати і підтримувати позитивний імідж видання

Складники власного стилю:

  1. Уміння творчо вирішувати завдання

  2. Оригінальність фотографічного бачення аж до свідомого порушення правил композиції

  3. Розуміння цілей і завдань конкретного видання.

  1. Способи використання світла при фотозйомці

Ефект освітлення – комплексне використання технічного, зображального і композиційного завдань освітлення.

Зображення – це здатність світла зображати зображати об’єкти, передавати колір.

Композиція – це взаємодія елементів фотографії між собою

Види освітлення і методи освітлення об’єкта

Освітлені поверхні не однаково віддзеркалюють світло. Це залежить від фактури і кольору предмета, кута падіння світла, напряму відбиття. Через віддзеркалення різної кількості світла предмети матимуть різну яскравість.

! Повністю білий – сонце, повністю чорний – чорний оксамит.

Елементи світлотіні

  • на глянцевих і полірованих об’єктах утворюються відблиски

  • на ділянках, на які не падало світло, утворюються тіні

  • частково освітлені ділянки – півтіні

Освітлені об’єкти кидають на оточуючі предмети падаючі тіні. На тіньових ділянках утворюються рефлекси – місця освітлені слабким світлом від близького розташування предметів.

Напрямки світла

  1. Фронтальне освітлення – робить предмет пласким, погано передає простір

  2. Бокове – створює багато варіантів, утворює власні і падаючі тіні, при вживанні одного джерела світла бажано використовувати рефлектори (дзеркала, крейдовий папір, білий шовк)

  3. Передньо-бокове – яскраво освітлено великі частини об’єкта

  4. Задньо-бокове – переважають тіні

  5. Заднє – контури та світловий ореол

Закономірності умов освітлення

  1. Спрямоване світло

  2. Заповнюючи світло - просвітлення тіней

  3. Заднє.

Періоди природного освітлення

  1. Ефектне освітлення – висота Сонця 0-25 градусів над горизонтом, не достатньо сприятливе для зйомки, мало світла, високі контрасти у світловому і кольоровому відношенні.

  2. Ранок і вечір – найсприятливіші – висока освітленість, невисока контрастність, сталість спектрового складу

  3. Зеніт – вище 60 градусів – різниця освітлення горизонтальних та вертикальних поверхонь.

Найкращі умови – сонячне світло і часткова хмарність.

Основи радіожурналістики

  1. Специфічні зображально-виражальні засоби

У силу своєї природи радіо тяжіє до образного сприйняття слухачем. У зв’язку з цим з’явилося визначення поняття звуковий образ. Це сукупність звукових елементів (мовлення, музики і шумів), що створюють у слухача через асоціації уявлення про матеріальний об’єкт, життєве явище, характер людини. Цьому підпорядковані і виражальні засоби радіомовлення.

Виражальні засоби радіомовлення складають дві групи:

  1. Формоутворюючі – їх природа непідвласна суб’єктивному впливу журналіста

  1. мова

  2. музика

  3. шуми

  1. Технічні, стилеутворюючі

– монтаж

  1. голосовий грим

  2. звукова мізансцена

  3. технічні засоби звукоутворення (ревербація і т. д.)

Мова

    1. слова повинні чітко і правдиво змальовувати подію

    2. необхідно знайти відповідну інтонацію, знайти відповідні логічні та експресивні акценти

    3. чимало матеріалів на радіо будуються діалогічно

    4. звертання до аудиторії, риторичні питання, інтонація, наближена до розмовної

Музика і шуми

  • довгий час їх розглядали як допоміжні засоби до слова, дію просто ілюстрували музикою, також музика і шуми провокують емоції і передача втрачає об’єктивність.

  • Музика, наприклад перед новинами, може бути еквівалентна повідомленню типу а зараз ви почуєте останні новини. Метроном у часи Ленінградської блокади.

  • Функція позначення часу і місця дії

  • Позначення переміщення дії у часі та просторі

  • Вираження емоціонального характеру події, що описується

  • Вираження психологічного стану учасників події чи самого журналіста

Реверберація – журналіст з допомогою спеціального пульту надає своєму голосу ефект відлуння. Цей прийом використовують для активізування уваги на чомусь.

Прийом Буратіно – підкреслює іронічне ставлення журналіста

Звукова мізансцена – мікрофон у центрі події, одна людина ближче до мікрофону – перший звуковий план

Голосовий грим - допомагає знайти відповідний тон для передачі атмосфери.

Монтаж – масове застосування почалося з введенням звукозапису, перші застосування – радіохроніки Другої світової війни, запис спектаклів «Анна Карєніна», «Горе от ума». Монтаж дає змогу стискати або розтягувати час.

  1. акустичний монтаж – дозволяє поєднати на плівці окремі з0вукові фрагменти радіоповідомлення в цілісну картину

  2. паралельний монтаж – поєднання подій, що різняться у часі і просторі в залежності від бажання автора

  3. послідовний монтаж – побудова самостійної монтажної фрази з окремих епізодів за допомогою асоціацій. «Метод зіткнення» - зіткнення різнохарактерних елементів

  4. акустичний колаж – різноманітні шуми, на основі яких виникають асоціації.