2. Стратегічне планування в паблік рілейшнз

Паблік рілейшнз – це спонукання суспільства прийняти певну точку зору.

Існує 4 етапи розв’язання ПР-завдання

1. Визначення завдання. Це – перший крок, що включає зондування та відстеження проблеми, з’ясування точок зору, установок і моделей поведінки тих груп громадськості, на які впливає політика організації і від дій яких залежить її діяльність.

2. Планування і програмування. Зібрана на першому етапі інформація використовується для прийняття рішень щодо програми роботи, стратегії і тактики комунікації. Тобто на цьому етапі відбувається трансформація зібраної інформації в політику та програми діяльності організації. Головне завдання другого етапу – дати відповідь на питання: «МИ знаємо ситуацію. Що ми повинні сказати, щоб її підтримати чи змінити?»

3. Дія і комунікація. Реалізація програми дій і комунікації, спрямованої на досягнення конкретних змін у кожній групі громадськості. Головні запитання цього етапу: «Хто повинен що сказати, коли і де».

4. Оцінка програми – її підготовки, ходу, реалізації та досягнутих результатів. По ходу реалізації програми відбувається постійне коригування курсу з урахуванням зворотної інформації про те, що спрацьовує, а що ні. Виконання програми продовжується або припиняється після з’ясування того: «Як ідуть справи або як ми працювали?»

Постійне вивчення явищ і процесів суспільного життя, моніторинг соціального оточення один із найважливіших кроків до успішної реалізації мети. Дослідження – це систематичний збір інформації, необхідної для всебічного розуміння ситуації, перевірка припущень щодо громадськості. Воно має включати і соціологічні методи аналізу.

Стратегічне планування в ПР включає:

• прийняття рішень щодо програмних цілей,

• визначення ключових груп громадськості,

• вибір стратегії

Для цього складається стратегічний план:

• визначення ролі і місії, обсяг роботи, яку необхідно виконати

• визначити ключові місця, де потрібні зрушення

• вироблення системи оцінки ефективності

• підготовка планів дій (програмування, складання графіка, складання бюджету, розподіл відповідальності

• налагодження контролю ефективності

• комунікація

• реалізація – згода всіх керівників щодо напрямків негайних і наступних практичних дій.

3. Поняття іміджу та його складові.

Імідж – це об’єктивний фактор, який відіграє істотну роль в оцінці будь-якої особи, соціального явища чи процесу; це уявлення про людину, товар чи інститут, яке цілеспрямовано формується у масовій свідомості за допомогою реклами та пропаганди.

Імідж тісно пов'язаний зі стереотипом, тобто це певне спрощення дійсності, її схематичність як невід’ємний атрибут людської психіки. Він полегшує людям сприйняття інформації, створює режим прийняття певної особи чи компанії, встановлює зв'язок з цільовою аудиторію, покращує сприйняття.

Імідж має три властивості:

• неповнота – у декількох реченнях ЗМІ говорять найважливіше, читач робить власний висновок з обмеженої інформації, тому він не завжди вірний. Різні відомості з різних джерел.

• Забарвленість – імідж має різне забарвлення залежно від суміжних повідомлень

• Неточність – увага часто акцентується не на тому, що прагнув сказати Пармен

На думку одного з фахівців з ПР Шенфельда імідж корпорації має такі компоненти:

1. Імідж товару – наскільки якісні і потрібні товари виготовляє корпорація

2. Імідж фінансовий і управлінський – чи ефективно вона керує, чи варто бути її акціонерами

3. Імідж громадський – чи активна корпорація як член громади

4. Імідж корпорації як роботодавця – наскільки добре вона платить, як поводиться зі службовцями

Існують ще й інші підходи до іміджу організації

1. Імідж товару – функція товару

2. Імідж споживача

3. Внутрішній імідж (культура організації, морально-психологічний клімат у колективі)

4. Імідж керівників

5. Імідж персоналу

6. Візуальний імідж – архітектура будівлі, вигляд персоналу

7. Соціальний імідж – пожертвування, участь у житті міста

8. Бізнес-імідж.

9. Якщо ж йдеться не про корпорацію, а про політика, то тут фахівці виділяють три групи іміджевих характеристик

1. Персональні – особливості характеру, харизма, зовнішність, біографія

2. Спеціальні – здатність підкреслити ідеї, які можуть обєднати суспільство, соціальний статус, фінансовий стан

3. Символічні – погляд на життя, програма, писутність в особистості архетипів.

Правила створення іміджу корпорації:

1. Синтетичність, плануватися для створення певного враження з допомогою використання фірмового знака, торгової марки та сорту товару.

2. Образ корпорації має бути правдоподібним, вірогідним, нікому не потрібен імідж, який не користується довірою у людей

3. Спочатку імідж є подобою корпорації, потім корпорація подобою іміджу

4. Яскравий і конкретний, він краще сприймається коли апелює до почуттів, коли яскраво втілює одну або декілька рис корпорації

5. Образ має бути спрощеним