- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
Існує декілька типів розміщення текстових матеріалів у газеті:
Добірка
Вікно
Підвал
Горище
Стояк
Розпашка
Газетний розворот
Полоса суцільного тексту
Тематична сторінка
Обмінна та об’єднана газета в газеті
Тематичний номер газети
Добірка - найстаріша форма розміщення матеріалів. Передбачає компактне розміщення групи матеріалів, систематизація під однією рубрикою, заголовком. Вони можуть поєднуватися тематично чи за жанром.
Всередині блоку матеріали об’єднуються за часом, місцем, метою, автором
Конструкції блоку:
Свічка – вертикальний стовпець, який починається зверху і закінчується майже внизу
Вріз – стислий виклад змісту, тексту, показує на тематичну єдність блоку
Вікно – популярний вид подачі матеріалів. Середній за розміром матеріал розміщується на дві третини у правому чи лівому кутку шпальти. Висота 20-25 рядків (максимальна – 50).
Підвал – нижня частина газетної шпальти, від четверті до третини сторінки, де надрукований значний за обсягом матеріал або (рідше) добірка невеликих матеріалів шириною не менше трьох колонок. Висота 20-25 рядків.
Може бути складеним – 2-3 матеріали.
Горище – текстовий матеріал, розташований у верхній частині газетної шпальти на кілька колонок (не менше чотирьох) і відбитий знизу лінійкою або взятий у рамку. Максимальна висота горища не повинна перевищувати ¼ сторінки, а мінімальна – 10 рядків.
Розпашка – матеріал, що стоїть по центру і накриває 2 суміжні шпальти.
Розворот - дві суміжні, об’єднані шапкою сторінки часопису, на яких розміщено матеріал, що надає публікації цілісності й цілеспрямованості.
Стояк – текстові матеріали у верхній частині шпальти на 3-4 колонки. Читати важко.
Газета в газеті – подає спецвипуск.
5. Верстка і макетування номера газети
Макетування – створення графічного плану номеру газети чи журналу, який готується до виходу в світ. Макет розробляє відповідальний секретар відповідно до наявних у редакційному портфелі матеріалів і сприяє правильному розташуванню матеріалів на сторінках.
Макет – графічний план верстки, який точно показує розмір тексті, ілюстрацій, рубрик, авторських підписів.
Верстка – це мистецтво розташовувати матеріал на газетній сторінці. Верстка передбачає гармонійне поєднання текстового й зображального матеріалу, розбивку газетного матеріалу на зручні для читання колонки, розташування на сторінці великих матеріалів, вибірку коротких текстів для підвіски, виокремлення цитат з тексту у окремі вікна та ін.
Теорія та історія соціальних комунікацій
1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
Курс теорія соціальних комунікацій теоретичний, він спрямований на задоволення потреб молодого журналіста аналітично сприймати світ своєї професії як у середині системи так і у спорідненні із суміжними комунікативними системами.
Журналістика – це мультифункціональний соціальний інститут, феномен культури, котрий має чотири найважливіші ознаки:
когнітивного апарату
соціального управління
духовно-інформаційного виробництва
трансляції знань, ідеологічних установок, ціннісних систем
Журналістика як предмет пізнання:
1. різновид творчої діяльності – психологія
2. сума текстів – філологія
3. соціальний інститут – соціологія
4. бізнес – економіка
6. спосіб впливу на людську свідомість – психологія, когнітивістика
7. різновид комунікації – соціологія, психологія, комунікативістика.
Багатогранність феномену журналістики не дозволяє сподіватися на те, що вона буде адекватно пізнана на основі однієї галузевою методології. Потрібно прагнути поєднання різних дослідницьких напрямів.
У другій половині 20 ст. відбулося виокремлення знання про журналістику як певної наукової дисципліни (власний тип раціональності, власні критерії цілісності, повноти, послідовності, механізми підготовки кадрів).
Сьогодні науковці при вивченні журналістики намагаються поєднати підходи різних наук, також відбувається акцентування ролі філософії, як максимально можливої само рефлексії.
Соціологія мас-медіа
Взаємозв’язок ЗМІ і суспільства
Взаємозв’язок: масове суспільство – масова культура – мас-медіа – масова поведінка
Функціонування журналістики як соціального інституту
Власність і контроль над журналістикою
Взаємовідносини між «журналіст-підприємець», «журналіст-суспільство», «Журналіст-читач», «журналіст-джерело інформації»
Соціальне спілкування під впливом мас-медіа.
Журналістикознавство
Зародилося у надрах філології (службовий коментар до тексту, універсальність, яку неможливо окреслити – філолог повинен знати все про все, філологія покликана на те, щоб розуміти іншого. Філологічний аналіз потребує дешифровки текстового коду).
Але журналістикознавство виробило свій власний підхід до тексту
Для філолога-лінгвіста текст може служити лише матеріалом для спостереження за мовними процесами, для журналістикознавців – текст головний предмет дослідження
Журналістикознавство відмовляється від ідеї привілейованості тексту.
Для літературознавства найважливіший предмет пізнання текст і автор, для журналістикознавства – публіцистичний дискурс видання.
Журналістикознавство прагне вийти за межі текстознанчної філологічності, тому що сьогодні воно прагне вирішити такі питання:
Вирішити питання щодо суспільної ролі журналістики (можливості об’єктивного зображення соціальної дійсності, інтерпретатор, суспільний критик, месія, комунікатор)
Визначити закономірності
функціонування журналістики
розвитку її у системах
впливу журналістики на цивілізаційний процес у глобальних і національних масштабах
розвиток візуальної журналістики потребує інших методик аналізу тексту.
Філологічне журналістикознавство тяжіє до мистецтва інтерпретації; медіа дослідження прагне включити в себе соціологію ЗМІ, економіку, менеджмент.
13 грудня 2006 р. українське журналістикознавство офіційно змінило дисциплінарну галузь з філологічної на «соціальні комунікації», яка визначає тяжіння журналістикознавства до двох напрямів: соціологічного і комунікативного.
Соціологія журналістики – це аналіз функціонування системи ЗМІ чи окремих частин через співвіднесення
з особиною як соціальною одиницею
соціальними спільнотами
соціальними інститутами
Комунікативне журналістикознавство розглядає журналістику як феномен комунікації.
Сутність науково-методичного напрямку «теорія та історія соціальних комунікацій»:
1) журналістика – головна форма соціальної комунікації сучасного суспільства, але не єдина;
2) журналістика повинна вивчатися не тільки як самостійне, самодостатнє й поодиноке явище, а й у горизонтальному й вертикальному контекстах.